Joe Biden w Warszawie. Przemówienie prezydenta USA w trzech wersjach językowych

We wtorek w Arkadach Kubickiego w ogrodach Zamku Królewskiego w Warszawie Joe Biden wygłosił przemówienie do narodu polskiego.

Wystąpienie amerykańskiego przywódcy emitowane było w trzech wersjach językowych: w języku polskim na antenie TVN24, w języku angielskim na antenie TVN24 BiS oraz w języku ukraińskim w TVN24 GO. Poniżej publikujemy w je w całości.

Komentarz Prezydenta Bidena przed pierwszą rocznicą brutalnej i niesprowokowanej inwazji Rosji na Ukrainę

Witaj, Polsko! (Oklaski) Jeden z naszych wielkich sojuszników. Panie Prezydencie, Panie Premierze, Panie Prezydencie Warszawy, a także wszyscy byli premierzy i prezydenci, oraz liderzy polityczni z całego kraju: Dziękuję za ponowne przyjęcie mnie w Polsce.

Prawie rok temu (oklaski) przemawiałem na Zamku Królewskim tutaj w Warszawie, zaledwie kilka tygodni po tym, jak Władimir Putin rozpętał swój morderczy atak na Ukrainę. Rozpoczęła się największa wojna lądowa w Europie od czasów II wojny światowej. A zasady, które stanowiły podstawę pokoju, dobrobytu i stabilności na tej planecie przez ponad 75 lat, zostały poważnie zagrożone.

Rok temu świat przygotowywał się do upadku Kijowa. Cóż, właśnie wróciłem z wizyty w Kijowie i mogę powiedzieć: Kijów ma się dobrze! (Oklaski) Kijów jest dumny. Jest pewny. I co najważniejsze, jest wolny. (Oklaski)

Kiedy Rosja dokonała inwazji, nie tylko Ukraina została poddana próbie. Cały świat stanął w obliczu największej próby od wielu lat.

Europa została poddana próbie. Ameryka została poddana próbie. NATO zostało poddane próbie. Wszystkie demokracje zostały poddane próbie. A pytania, przed którymi stanęliśmy, były jednocześnie zarówno proste, jak i głębokie.

Zareagujemy czy będziemy udawać, że nie widzimy? Będziemy silni czy słabi? Będziemy (my i wszyscy nasi sojusznicy) zjednoczeni czy podzieleni?

Rok później znamy odpowiedzi.

Odpowiedzieliśmy. Będziemy silni. Będziemy zjednoczeni. A świat nie udaje, że nic się nie dzieje. (Oklaski)

Stanęliśmy też przed fundamentalnymi pytaniami o przywiązanie do najbardziej podstawowych zasad. Czy staniemy w obronie suwerenności narodów? Czy opowiemy się za prawem ludzi do życia wolnego od bezpodstawnej agresji? Czy opowiemy się za demokracją?

Rok później znamy odpowiedzi.

Tak, staniemy w obronie suwerenności. I tak się faktycznie stało.

Tak, staniemy w obronie prawa ludzi do życia wolnego od agresji. I tak się faktycznie stało.

I tak, staniemy w obronie demokracji. I tak się faktycznie stało.

A wczoraj miałem zaszczyt spotkać się z prezydentem Zełenskim w Kijowie, aby zadeklarować, że będziemy nadal bronić tych samych interesów bez względu na wszystko. (Oklaski)

Kiedy prezydent Putin kazał swoim czołgom wjechać na Ukrainę, myślał, że nie będziemy stawiać oporu. Mylił się.

Naród ukraiński jest zbyt odważny.

Ameryka, Europa, koalicja narodów od Atlantyku po Pacyfik – byliśmy zbyt zjednoczeni.

Demokracja była zbyt silna.

Zamiast łatwego zwycięstwa, które przewidywał, Putin wrócił ze zniszczonymi czołgami i siłami zbrojnymi w rozsypce. 

Myślał, że dostanie Finlandyzację NATO. Zamiast tego dostał NATOizację Finlandii – a przy okazji też Szwecji. (Oklaski.)

Myślał, że NATO będzie pękać i dzielić się. Zamiast tego, NATO jest bardziej zjednoczone i bardziej zjednoczone niż kiedykolwiek wcześniej.

Myślał, że może zrobić z energii broń, aby złamać Waszą determinację – determinację Europy.

Tak się nie stało – pracujemy razem, aby zakończyć zależność Europy od rosyjskich paliw kopalnych. 

Myślał, że autokraci, tacy jak on, są twardzi, a przywódcy demokracji łatwo się uginają.

A potem spotkał się z żelazną wolą Ameryki i innych narodów, które nie chciały zaakceptować świata rządzonego przez strach i siłę.

Znalazł się w stanie wojny z narodem kierowanym przez człowieka, którego odwaga jest zrobiona ze stali: Prezydenta Zełenskiego. (Oklaski)

Prezydent Putin stoi dziś w obliczu czegoś, co jeszcze rok temu nie wydawało mu się możliwe. Demokracje świata stały się silniejsze, a nie słabsze. Autokraci zaś osłabili się, a nie wzmocnili.

Bo w chwilach wielkich wstrząsów i niepewności najważniejsza jest wiedza o tym, za czym się opowiadasz. A wiedza o tym, kto Cię wspiera, może mieć decydujące znaczenie.

Naród polski to wie. Wy to wiecie. Lepiej niż inni. To właśnie jest solidarność.

Pamiętacie zabory i czasy, kiedy piękne miasto zostało zniszczone po Powstaniu Warszawskim, a także dziesięciolecia pod żelazną pięścią komunistycznej władzy. Polska przetrwała, ponieważ byliście zjednoczeni.

Tak też dzielni liderzy opozycji i naród białoruski kontynuują walkę o swoją demokrację.

Tak też determinacja obywateli Mołdawii (oklaski), by żyć w wolnym kraju, przyniosła im niepodległość i wprowadziła ich na drogę do członkostwa w UE.

Prezydent Sandu jest tu dzisiaj. Nie jestem pewien, w którym miejscu dokładnie. Ale jestem dumny, że mogę być tutaj z Panią i miłującym wolność narodem Mołdawii. Proszę o oklaski dla nich. (Oklaski)

Rok po rozpoczęciu wojny Putin nie wątpi już w siłę naszej koalicji. Ale nadal wątpi w nasze przekonanie. Wątpi w naszą siłę przetrwania. Wątpi w nasze stałe wsparcie dla Ukrainy. Wątpi, czy NATO może pozostać zjednoczone.

Ale nie powinno być żadnych wątpliwości: Nasze wsparcie dla Ukrainy nie zachwieje się, NATO nie będzie podzielone, a my się nie zmęczymy. (Oklaski)

Marna żądza terytorium i władzy Putina pozostanie niezaspokojona. A miłość narodu ukraińskiego do swojego kraju zwycięży.

Demokracje świata będą stały na straży wolności dziś, jutro i zawsze. (Oklaski) Bo o to właśnie tutaj chodzi: o wolność.

Takie przesłanie wiozłem wczoraj do Kijowa, bezpośrednio do mieszkańców Ukrainy.

Prezydent Zełenski powiedział (gdy przyjechał do Stanów Zjednoczonych w grudniu), że ta walka zdefiniuje świat i sposób życia naszych dzieci i wnuków, a później ich dzieci i wnuków.

On nie mówił tylko o dzieciach i wnukach Ukrainy. Mówił o wszystkich naszych dzieciach i wnukach. Waszych i moich.

Widzimy dziś znowu to, co widzieli przez dziesiątki lat mieszkańcy Polski i mieszkańcy całej Europy: Apetytu autokraty nie można zaspokajać. Trzeba się mu przeciwstawiać.

Autokraci rozumieją tylko jedno słowo: "Nie". "Nie". "Nie". (Oklaski)

"Nie, nie zabierzesz mojego kraju". "Nie, nie weźmiesz mojej wolności". "Nie, nie zabierzesz mojej przyszłości".

Powtórzę dziś to, co powiedziałem w zeszłym roku w tym samym miejscu: Dyktator pragnący odbudować imperium nigdy nie będzie w stanie wyeliminować umiłowania wolności przez ludzi. Brutalność nigdy nie zmieli woli wolnych. A Ukraina nigdy nie będzie zwycięstwem Rosji. Nigdy. (Oklaski)

Bo wolni ludzie odmawiają życia w świecie beznadziei i ciemności.

To był niezwykły rok pod każdym względem.

Nadzwyczajna brutalność ze strony rosyjskich sił i najemników. Popełniali oni zbrodnie przeciwko ludzkości bez wstydu i skrupułów. Wymierzali w cywilów śmierć i zniszczenie. Używali gwałtu jako broni wojennej. Kradli ukraińskie dzieci, próbując w ten sposób ukraść przyszłość Ukrainy. Bombardowali dworce kolejowe, szpitale położnicze, szkoły i sierocińce.

Nikt nie może odwrócić oczu od okrucieństw, jakich Rosja dopuszcza się wobec narodu ukraińskiego. To jest odrażające. Po prostu odrażające.

Ale niezwykła jest też reakcja narodu ukraińskiego i świata.

Rok po tym, jak zaczęły spadać bomby i rosyjskie czołgi wjechały na Ukrainę, Ukraina nadal jest niepodległa i wolna. (Oklaski)

Od Chersonia po Charków ukraińscy bojownicy odzyskali swoją ziemię.

Na ponad 50 procentach terytorium, które w zeszłym roku zajęła Rosja, znów dumnie powiewa niebiesko-żółta flaga Ukrainy.

Prezydent Zełenski nadal stoi na czele demokratycznie wybranego rządu, który reprezentuje wolę narodu ukraińskiego.

A świat już wielokrotnie głosował, w tym w ramach Zgromadzenia Ogólnego ONZ, aby potępić agresję Rosji i opowiedzieć się za pokojem.

Za każdym razem w ONZ różnica głosów była przytłaczająca.

W październiku 143 narody w ONZ potępiły nielegalne działania Rosji. Tylko cztery głosowały jak Rosja. Cztery.

Zatem dziś wieczorem raz jeszcze zwracam się do narodu rosyjskiego.

Stany Zjednoczone i narody Europy nie dążą do kontrolowania czy zniszczenia Rosji. Zachód nie spiskuje, aby zaatakować Rosję, jak powiedział dziś Putin. A miliony rosyjskich obywateli, którzy chcą jedynie żyć w pokoju ze swoimi sąsiadami, nie są uznawani za wrogów.

Ta wojna nigdy nie była koniecznością. To po prostu tragedia. 

Prezydent Putin podjął decyzję o tej wojnie. Każdy dzień, w którym wojna trwa, to jego wybór. Mógłby zakończyć ją jednym słowem.

To proste. Gdyby Rosja przestała najeżdżać Ukrainę, zakończyłaby wojnę. Gdyby Ukraina przestała się bronić przed Rosją, byłby to koniec Ukrainy.

Dlatego wspólnie dbamy o to, by Ukraina mogła się bronić.

Stany Zjednoczone zebrały światową koalicję ponad 50 państw, aby dostarczyć broń i zapasy dla dzielnych ukraińskich bojowników na linii frontu. Systemy obrony powietrznej, artyleria, amunicja, czołgi i pojazdy opancerzone.

Unia Europejska i jej państwa członkowskie okazały bezprecedensowe zaangażowanie na rzecz Ukrainy, nie tylko w zakresie pomocy związanej z bezpieczeństwem, lecz także pomocy gospodarczej, humanitarnej, pomocy uchodźcom i wielu innych form wsparcia.

Do wszystkich tu obecnych: Mówię zupełnie poważnie: Odwróćcie się i popatrzcie na siebie nawzajem. Spójrzcie na to, jak wiele zrobiliście do tej pory.

Polska gości ponad 1,5 miliona uchodźców. Niech Bóg was błogosławi. (Oklaski)  

Polska gościnność, Wasza gotowość do otwarcia serc i domów, są niezwykłe.

A naród amerykański jest również zjednoczony w swojej determinacji.

W całym moim kraju, w dużych miastach i małych miasteczkach, z amerykańskich domów powiewają ukraińskie flagi. 

W ciągu ostatniego roku Demokraci i Republikanie w Kongresie Stanów Zjednoczonych zjednoczyli się, aby stanąć w obronie wolności.

Oto kim są i co robią Amerykanie. (Oklaski) 

Świat jednoczy się również, żeby zająć się globalnymi skutkami wojny Putina.

Putin próbował zagłodzić świat, blokując porty na Morzu Czarnym, aby powstrzymać Ukrainę przed eksportem zboża, oraz pogłębiając światowy kryzys żywnościowy, który szczególnie mocno dotknął rozwijające się kraje Afryki.

Stany Zjednoczone i G7 oraz partnerzy z całego świata zareagowali, wykazując się historycznym wręcz zaangażowaniem, aby zapobiec kryzysowi i zwiększyć światowe dostawy żywności.

W tym tygodniu moja żona, Jill Biden, jedzie do Afryki, aby zwrócić uwagę na ten krytyczny problem.

Nasze zaangażowanie dotyczy narodu ukraińskiego i przyszłości Ukrainy – Ukrainy wolnej, suwerennej i demokratycznej.

Takie było marzenie tych, którzy ogłosili niepodległość Ukrainy ponad 30 lat temu; tych, którzy prowadzili Pomarańczową Rewolucję i Rewolucję Godności; tych, którzy uczestniczyli w Euromajdanie, w tym Niebiańskiej Sotni, która wtedy zginęła; oraz tych, którzy kontynuują przeciwdziałanie staraniom Kremla, by skorumpować, wymuszać i kontrolować.

Takie było marzenie ukraińskich patriotów, którzy przez lata walczyli z agresją Rosji w Donbasie; bohaterów, którzy oddali wszystko, oddali swoje życie, w służbie ukochanej Ukrainy.

Miałem zaszczyt odwiedzić wczoraj ich pomnik w Kijowie, aby stojąc obok Prezydenta Zełenskiego oddać hołd ofierze tych, którzy stracili życie.

Stany Zjednoczone i nasi partnerzy są z ukraińskimi nauczycielami, personelem szpitali, ratownikami medycznymi, pracownikami w miastach na całej Ukrainie, którzy walczą o utrzymanie prądu w obliczu okrutnego bombardowania przez Rosję.

Jesteśmy z milionami uchodźców będących ofiarami tej wojny, którzy znaleźli gościnę w Europie i Stanach Zjednoczonych, a szczególnie tu, w Polsce.

Zwykli ludzie w całej Europie zrobili wszystko, co mogli, aby im pomóc, i nadal to robią. Polskie przedsiębiorstwa, społeczeństwo, liderzy kultury – w tym Pierwsza Dama Polski, która jest tu dziś z nami – prowadzili te działania z sercem i determinacją, pokazując wszystko, co w ludziach najlepsze

Pierwsza Damo, kochamy Panią. Dziękujemy. (Oklaski)

Nigdy nie zapomnę, jak w zeszłym roku odwiedziłem uchodźców z Ukrainy, którzy właśnie przybyli do Warszaw. Widziałem ich zmęczone i przestraszone twarze, gdy ściskali mocno swoje dzieci, martwiąc się, że mogą już nigdy nie zobaczyć swoich ojców, mężów, braci czy sióstr.

W tym najgorszym momencie ich życia, Wy, Polacy, zaoferowaliście im bezpieczeństwo i światło. Objęliście ich. Dosłownie objęliście ich. Widziałem. Widziałem ich twarze. 

Tymczasem wspólnie dopilnowaliśmy, by Rosja zapłaciła cenę za swoje nadużycia.

Nadal utrzymujemy najszerszy zakres sankcji, jaki kiedykolwiek nałożono na jakikolwiek kraj. A w tym tygodniu wraz z naszymi partnerami ogłosimy kolejne sankcje.

Pociągniemy do odpowiedzialności tych, którzy wywołali tę wojnę. Będziemy szukać sprawiedliwości za zbrodnie wojenne i zbrodnie przeciwko ludzkości, które nadal są popełniane przez Rosjan.

Mamy wiele powodów do dumy z tego, co udało nam się wspólnie osiągnąć w minionym roku. Ale musimy realistycznie patrzeć na nadchodzący rok.

Obrona wolności nie jest dziełem jednego dnia czy roku. Zawsze jest równie trudna, jak ważna.

W czasie, gdy Ukraina nadal broni się przed rosyjskim atakiem i prowadzi własną kontrofensywę, nadal będą pojawiać się ciężkie dni, zwycięstwa i tragedie. Ale Ukraina jest przygotowana do walki. A Stany Zjednoczone, wraz z naszymi sojusznikami i partnerami, będą nadal wspierać Ukrainę w jej obronie.

W przyszłym roku będę gościł wszystkich członków NATO na naszym szczycie. Razem będziemy świętować 75. rocznicę powstania najsilniejszego sojuszu obronnego w historii świata – NATO. (Oklaski)

I niech nie będzie żadnych wątpliwości – przywiązanie Stanów Zjednoczonych do sojuszu NATO i artykułu 5 jest absolutnie niezachwiane. (Oklaski) Każdy członek NATO o tym wie. I wie to również Rosja.

Atak na jednego jest atakiem na wszystkich. To święta przysięga. (Oklaski) Święta przysięga, by bronić każdego centymetra terytorium NATO.

W ciągu ostatniego roku Stany Zjednoczone zjednoczyły się z naszymi sojusznikami i partnerami w niezwykłą koalicję, aby przeciwstawić się rosyjskiej agresji.

Ale mamy do wykonania pracę – musimy określić nie tylko to, przeciwko czemu jesteśmy, lecz także to, za czym jesteśmy. Jaki świat chcemy zbudować?

Musimy wykorzystać siłę i możliwości tej koalicji do podnoszenia poziomu życia ludzi, poprawy opieki zdrowotnej, ochrony planety, zapewniania pokoju i bezpieczeństwa, traktowania każdego z godnością i szacunkiem.

To jest nasza odpowiedzialność. Demokracje świata muszą to zrobić dla swoich obywateli.

Moim zdaniem, świat znajduje się teraz w punkcie zwrotnym. Decyzje, które podejmiemy w ciągu najbliższych pięciu lat, będą determinować i kształtować nasze życie przez kolejne dekady.

Dotyczy to Amerykanów. Dotyczy to ludzi na całym świecie.

I choć decyzje podejmujemy teraz, zasady i stawka są na wieki. Wybór między chaosem a stabilnością. Między budowaniem a niszczeniem. Między nadzieją a strachem. Między demokracją, która tworzy wolę życia, a brutalną dyktaturą, która ją miażdży. Między ograniczeniami a możliwościami – możliwościami, które pojawiają się, gdy ludzie są wolni.

Wolność. Nie ma lepszego słowa niż wolność. Nie ma szlachetniejszego celu niż wolność. Nie ma ważniejszej motywacji niż wolność. (Oklaski)

Amerykanie to wiedzą i Wy to wiecie. A wszystko, co robimy teraz, musimy zrobić, aby nasze dzieci i wnuki również to wiedziały.

Wolność – wróg tyrana, nadzieja odważnych i prawda wieków.

Wolność.

Bądźcie z nami. My będziemy z Wami.

Idźmy naprzód z wiarą i przekonaniem oraz z trwałym zobowiązaniem do bycia sojusznikami nie ciemności, lecz światła. Nie ucisku, lecz wyzwolenia. Nie niewoli, lecz wolności.

Niech Bóg Was wszystkich błogosławi. Niech Bóg chroni nasze wojska. I niech Bóg błogosławi bohaterów Ukrainy i wszystkich, którzy bronią wolności na całym świecie.

Dziękuję Ci, Polsko. Dziękuję, dziękuję, dziękuję za to, co robicie. (Oklaski) Niech Bóg błogosławi Was wszystkich.

Remarks by President Biden Ahead of the One-Year Anniversary of Russia’s Brutal and Unprovoked Invasion of Ukraine

Hello, Poland! (Applause.) One of our great allies. President Duda, Prime Minister — Mr. Prime Minister, Mr. Mayor, and to all the former ministers and presidents, as well as mayors and Polish political leaders from all across the country: Thank you for welcoming me back to Poland. You know, it was nearly one year ago — (applause) — nearly one year ago I spoke at the Royal Castle here in Warsaw, just weeks after Vladimir Putin had unleashed his murderous assault on Ukraine. The largest land war in Europe since World War Two had begun. And the principles that had been the cornerstone of peace, prosperity, and stability on this planet for more than 75 years were at risk of being shattered. One year ago, the world was bracing for the fall of Kyiv. Well, I have just come from a visit to Kyiv, and I can report: Kyiv stands strong! (Applause.) Kyiv stands proud. It stands tall. And most important, it stands free. (Applause.) When Russia invaded, it wasn’t just Ukraine being tested. The whole world faced a test for the ages. Europe was being tested. America was being tested. NATO was being tested. All democracies were being tested. And the questions we faced were as simple as they were profound. Would we respond or would we look the other way? Would we be strong or would we be weak? Would be — we would — would we be — all of our allies — would be united or divided? One year later, we know the answer.  We did respond. We would be strong. We would be united.  And the world would not look the other way. (Applause.) We also faced fundamental questions about the commitment to the most basic of principles. Would we stand up for the sovereignty of nations? Would we stand up for the right of people to live free from naked aggression? Would we stand up for democracy? One year later, we know the answers.  Yes, we would stand up for sovereignty. And we did.  Yes, we would stand up for the right of people to live free from aggression. And we did.  And we would stand up for democracy. And we did. And yesterday, I had the honor to stand with President Zelenskyy in Kyiv to declare that we will keep standing up for these same things no matter what. (Applause.) When President Putin ordered his tanks to roll into Ukraine, he thought we would roll over. He was wrong. The Urai- — the Ukrainian people are too brave. America, Europe, a coalition of nations from the Atlantic to the Pacific — we were too unified. Democracy was too strong. Instead of an easy victory he perceived and predicted, Putin left with burnt-out tanks and Russia’s forces in delay — in disarray.  He thought he’d get the Findalization [Finlandization] of NATO. Instead, he got the NATOization of Finland — and Sweden. (Applause.) He thought NATO would fracture and divide. Instead, NATO is more united and more unified than ever — than ever before. He thought he could weaponize energy to crack your resolve — Europe’s resolve. Instead, we’re working together to end Europe’s dependence on Russil [sic] fo- — Russian fossil fuels.  He thought autocrats like himself were tough and leaders of democracies were soft. And then, he met the iron will of America and the nations everywhere that refused to accept a world governed by fear and force. He found himself at war with a nation led by a man whose courage would be forged in fire and steel: President Zelenskyy. (Applause.) President Putin — President Putin is confronted with something today that he didn’t think was possible a year ago. The democracies of the world have grown stronger, not weaker. But the autocrats of the world have grown weaker, not stronger. Because in the mo- — moments of great upheaval and uncertainty, that knowing what you stand for is most important, and knowing who stands with you makes all the difference. The people of Poland know that. You know that. In fact, you know — you know it better than anyone here in Poland. Because that’s what solidarity means. Through partition and oppression, when the beautiful city was destroyed after the Warsaw Uprising, during decades under the iron fist of communist rule, Poland endured because you stood together. That’s how the brave leaders of the opposition and the people of Belarus continue to fight for their democracy. That’s how the resolve of Moldovan people — (applause) — resolve of the people of Moldova to live in freedom gained them independence and put them on the path to EU membership. President Sandu is here today. I’m not sure where she is. But I’m proud to stand with you and the freedom-loving people of Moldova. Give her a round of applause. (Applause.) One year in- — one year into this war, Putin no longer doubts the strength of our coalition. But he still doubts our conviction. He doubts our staying power. He doubts our continued support for Ukraine. He doubts whether NATO can remain unified. But there should be no doubt: Our support for Ukraine will not waver, NATO will not be divided, and we will not tire. (Applause.) President Putin’s craven lust for land and power will fail. And the Ukrainian people’s love for their country will prevail.

Democracies of the world will stand guard over freedom today, tomorrow, and forever. (Applause.) For that’s what — that’s what’s at stake here: freedom.

That’s the message I carried to Kyiv yesterday, directly to the people of Ukraine. When President Zelenskyy said — he came to the United States in December — quote — he said this struggle will define the world and what our children and grandchildren — how they live, and then their children and grandchildren. He wasn’t only speaking about the children and grandchildren of Ukraine. He was speaking about all of our children and grandchildren. Yours and mine. We’re seeing again today what the people of Poland and the people all across Europe saw for decades: Appetites of the autocrat cannot be appeased. They must be opposed. Autocrats only understand one word: "No." "No." "No." (Applause.) "No, you will not take my country." "No, you will not take my freedom." "No, you will not take my future." And I’ll repeat tonight what I said last year in this same place: A dictator bent on rebuilding an empire will never be able to ease [erase] the people’s love of liberty. Brutality will never grind down the will of the free. And Ukraine — Ukraine will never be a victory for Russia. Never. (Applause.) For free people refuse to live in a world of hopelessness and darkness. You know, this has been an extraordinary year in every sense. Extraordinary brutality from Russian forces and mercenaries. They have committed depravities, crimes against humanity, without shame or compunction. They’ve targeted civilians with death and destruction. Used rape as a weapon of war. Stolen Ukrainian children in an attempt to — in an attempt to steal Ukraine’s future. Bombed train stations, maternity hospitals, schools, and orphanages. No one — no one can turn away their eyes from the atrocities Russia is committing against the Ukrainian people. It’s abhorrent. It’s abhorrent. But extraordinarily, as well, has been the response of the Ukrainian people and the world. One year after the bombs began to fall and Russian tanks rolled into Ukraine, Ukraine is still independent and free. (Applause.) From Kherson to Kharkiv, Ukrainian fighters have reclaimed their land. In more than 50 percent of the territory Russia held last year, the blue and the yellow flag of Ukraine proudly waves once again. President Zelenskyy still leads a democratically elected government that represents the will of the Ukrainian people. And the world has already voted multiple times, including in the United Nations General Assembly, to condemn Russia’s aggression and support a just peace. Each time in the U.N., that vote has been overwhelming. In October, 143 nations in the United Nations condemned Russia’s illegal annexation. Only four — four in the entire U.N. — voted with Russia. Four. So, tonight, I speak once more to the people of Russia.

The United States and the nations of Europe do not seek to control or destroy Russia. The West was not plotting to attack Russia, as Putin said today. And millions of Russian citizens who only want to live in peace with their neighbors are not the enemy. This war was never a necessity; it’s a tragedy.   President Putin chose this war. Every day the war continues is his choice. He could end the war with a word. It’s simple. If Russia stopped invading Ukraine, it would end the war. If Ukraine stopped defending itself against Russia, it would be the end of Ukraine. That’s why, together, we’re making sure Ukraine can defend itself. The United States has assembled a wor- — worldwide coalition of more than 50 nations to get critical weapons and supplies to the brave Ukrainian fighters on the frontlines. Air defense systems, artillery, ammunition, tanks, and armored vehicles. The European Union and its member states have stepped up with unprecedented commitment to Ukraine, not just in security assistance, but economic, and humanitarian, refugee assistance, and so much more.  To all of you here tonight: Take a moment. And I’m serious when I say this: Turn on and look — turn around and look at one another. Look at what you’ve done so far. Poland is hosting more than 1.5 million refugees from this war. God bless you. (Applause.)   

Poland’s generosity, your willingness to open your hearts and your homes, is extraordinary. And the American people are united in our resolve as well. All across my country, in big cities and small towns, Ukrainian flags fly from American homes.  Over the past year, Democrats and Republicans in our United States Congress have come together to stand for freedom. That’s who Americans are, and that’s what Americans do. (Applause.)  The world is also coming together to address the global fallout from President Putin’s war. Putin tried to starve the world, blocking the ports in the Black Sea to stop Ukraine from exporting its grain, exacerbating the global food crisis that hit developing nations in Africa especially hard. Instead, the United States and the G7 and partners around the world answered the call with historic commitments to address the crisis and to bolster global food supplies. And this week, my wife, Jill Biden, is traveling to Africa to help bring attention to this critical issue. Our commitment is to the people of Ukraine and the future of Ukraine — a Ukraine that’s free, sovereign, and democratic. That was the dream of those who declared Ukraine’s independence more than 30 years ago — who led the Orange Revolution and the Revolution of Dignity; who braved ice and fire on the Maidan and the Heavenly Hundred who died there; and those who continue still to root out Kremlin’s efforts to corrupt, coerce, and control. It’s a dream for those Ukrainian patriots who have fought for years against Russia’s aggressions in the Donbas and the heroes who have given everything, given their lives, in the service of their beloved Ukraine. I was honored to visit their memorial in Kyiv yesterday to pay tribute to the sacrifice of those who lost their lives, standing alongside President Zelenskyy. The United States and our partners stand with Ukraine’s teachers, its hospital staff, its emergency responders, the workers in cities across Ukraine who are fighting to keep the power on in the face of Russia’s cruel bombardment. We stand with the millions of refugees of this war who have found a welcome in Europe and the United States, particularly here in Poland. Ordinary people all across Europe did whatever they could to help and continue to do so. Polish businesses, civil society, cultural leaders — including the First Lady of Poland, who is here tonight — have led with the heart and determination, showcasing all that’s good about the human spirit. Madam First Lady, we love you. Thank you all. (Applause.) I’ll never forget, last year, visiting with refugees from Ukraine who had just arrived in Warsaw, seeing their faces exhausted and afraid — holding their children so close, worrying they might never see their fathers, their husbands, their brothers or sisters again. In that darkest moment of their lives, you, the people of Poland, offered them safety and light. You embraced them. You literally embraced them. I watched. I watched the looks on their faces.  Meanwhile, together we have made sure that Russia is paying the price for its abuses. We continue to maintain the largest sanctions regime ever imposed on any country in history. And we’re going to announce more sanctions this week together with our partners. We’ll hold accountable those who are responsible for this war. And we will seek justice for the war crimes and crimes against humanity continuing to be committed by the Russians. You know, there is much for us to be proud of over the — all that we have achieved together this past year. But we have to be honest and cleared-eyed as we look at the year ahead.

The defense of freedom is not the work of a day or of a year. It’s always difficult. It’s always important. As Ukraine continues to defend itself against the Russian onslaught and launch counter-offensives of its own, there will continue to be hard and very bitter days, victories and tragedies. But Ukraine is steeled for the fight ahead. And the United States, together with our Allies and partners, are going to continue to have Ukraine’s back as it defends itself. Next year, I will host every member of NATO for our 2024 summit in the United States. Together, we’ll celebrate the 75th anniversary of the strongest defensive alliance in the history of the world — NATO.  And — (applause) — and let there be no doubt, the commitment of the United States to our NATO Alliance and Article 5 is rock solid. (Applause.) And every member of NATO knows it. And Russia knows it as well. An attack against one is an attack against all. It’s a sacred oath. (Applause.) A sacred oath to defend every inch of NATO territory. Over the past year, the United States has come together with our Allies and partners in an extraordinary coalition to stand against Russian aggression. But the work in front of us is not just what we’re against, it’s about what we’re for. What kind of world do we want to build? We need to take the strength and capacity of this coalition and apply it to lifting up — lifting up the lives of people everywhere, improving health, growing prosperity, preserving the planet, building peace and security, treating everyone with dignity and respect. That’s our responsibility. The democracies of the world have to deliver it for our people. As we gather tonight, the world, in my view, is at an — at an inflection point. The decisions we make over the next five years or so are going to determine and shape our lives for decades to come. That’s true for Americans. It’s true for the people of the world. And while decisions are ours to make now, the principles and the stakes are eternal. A choice between chaos and stability. Between building and destroying. Between hope and fear. Between democracy that lifts up the human spirit and the brutal hand of the dictator who crushes it. Between nothing less than limitation and possibilities, the kind of possibilities that come when people who live not in captivity but in freedom. Freedom.

Freedom. There is no sweeter word than freedom. There is no nobler goal than freedom. There is no higher aspiration than freedom. (Applause.) Americans know that, and you know it. And all that we do now must be done so our children and grandchildren will know it as well. Freedom. The enemy of the tyrant and the hope of the brave and the truth of the ages. Freedom. Stand with us. We will stand with you.

Let us move forward with faith and conviction and with an abiding commitment to be allies not of darkness, but of light. Not of oppression, but of liberation. Not of captivity, but, yes, of freedom. May God bless you all. May God protect our troops. And may God bless the heroes of Ukraine and all those who defend freedom around the world.

Thank you, Poland. Thank you, thank you, thank you for what you’re doing. (Applause.) God bless you all.

Заява президента Байдена напередодні річниці жорстокого та неспровокованого вторгнення Росії в Україну

Вітаю, Польща! (оплески) Один з наших видатних союзників. Пан президент Дуда, пан прем'єр-міністр, пан мер, усі колишні міністри й президенти, а також мери та польські політичні лідери з усієї країни: дякую за ваш прийом у Польщі. Знаєте, це було майже рік тому, (оплески) майже рік тому я виступав у Королівському замку тут, у Варшаві, всього за кілька тижнів після того, як Володимир Путін розв'язав свій кривавий напад на Україну. Розпочалася найбільша сухопутна війна в Європі з часів Другої світової війни. І принципи, які були наріжним каменем миру, процвітання й стабільності на цій планеті більш ніж 75 років, опинилися під загрозою знищення. Рік тому світ готувався до падіння Києва. Що ж, я щойно повернувся після візиту до Києва та маю, що сказати: Київ стоїть міцно! (оплески) Київ стоїть з гордістю. Він стоїть високо. І найголовніше – він стоїть вільно (оплески). Коли Росія вторглася, це було випробування не лише для України. Весь світ постав перед випробуванням століття. Європу випробовували на міцність. Випробовували Америку. Випробовували НАТО. Всі демократичні країни постали перед випробуванням. І питання, які ми вирішували, були настільки ж простими, наскільки й глибокими. Ми будемо реагувати, чи дивитися в інший бік? Будемо сильними чи слабкими? Ми, всі ми, всі наші союзники будемо об'єднані чи розділені? Рік потому ми знаємо відповідь. Ми відповіли. Ми були сильні. Ми були об'єднані. І світ не дивився в інший бік (оплески). Перед нами також постали фундаментальні питання про відданість найголовнішим принципам. Чи будемо ми відстоювати суверенітет націй? Чи відстоюватимемо ми право людей на життя, вільне від неприкритої агресії? Чи станемо ми на захист демократії? Рік потому ми знаємо відповіді. Так, ми постали на захист суверенітету. Ми зробили це. Так, ми постали на захист права людей жити без агресії. І це було зроблено. І ми постали на захист демократії. Саме так. Вчора я мав честь відвідати президента Зеленського в Києві, щоб заявити про наш намір продовжувати захист всіх згаданих цінностей, незважаючи ні на що (оплески). Коли президент Путін наказав своїм танкам увійти в Україну, він думав, що ми відступимо. Він помилявся. Український народ був надто хоробрий для цього. Америка, Європа, коаліція країн від Атлантики до Тихого океану – ми були надто єдині для цього. Демократія виявилася надто міцною. Замість легкої перемоги, яку він очікував і прогнозував, Путін залишив спалені танки та російські війська в повному безладі. Він думав, що отримає «Фінляндизацію» НАТО. Натомість він отримав «НАТОізацію» Фінляндії та Швеції (оплески). Він думав, що НАТО буде розколоте й розділене. Натомість НАТО є більш згуртованим і більш єдиним, ніж будь-коли – як ніколи раніше. Він думав, що зможе використати енергію як зброю, щоб зламати вашу рішучість – рішучість Європи. Натомість ми працюємо разом над тим, щоб покласти край залежності Європи від російського викопного палива. Він думав, що автократи, як він сам, були жорсткими, а лідери демократичних країн – м'якими. А потім він відчув залізну волю Америки та інших народів, які відмовлялися прийняти світ, де панує страх і сила. Він опинився у стані війни з нацією, очолюваною людиною, чия мужність була викувана у вогні та сталі: президентом Зеленським (оплески). Сьогодні президент Путін зіткнувся з ситуацією, яку вважав неможливою ще рік тому. Демократичні країни світу стали сильнішими, а не слабшими. Натомість автократи світу стали слабшими. Бо в часи великих потрясінь і невизначеності знання того, за що ти борешся, є найважливішим, а знання того, хто бореться разом з тобою, має вирішальне значення. Народ Польщі знає це. Ви це знаєте. Насправді, Польща знає це краще, ніж будь-хто. Тому що саме це означає солідарність. Через розділення та гноблення, коли прекрасне місто було зруйноване після Варшавського повстання, протягом десятиліть під залізною п’ятою комуністичного правління, Польща вистояла, бо ви боролися разом. Саме так відважні лідери опозиції та народ Білорусі продовжили боротися за свою демократію. Саме так рішучість молдовського народу (оплески), рішучість народу Молдови жити вільно здобула їм незалежність і вивела їх на шлях до членства в ЄС. Президент Санду сьогодні тут. Я не знаю, де вона. Але я пишаюся тим, що стою поруч із нею та волелюбним народом Молдови. Наші оплески їй (оплески). Через рік цієї війни Путін більше не сумнівається в силі нашої коаліції. Але він все ще сумнівається в нашій рішучості. Сумнівається в нашій стійкості. Сумнівається в нашій подальшій підтримці України. Він сумнівається в тому, що НАТО може зберегти єдність. Але не має бути жодних сумнівів: наша підтримка України не похитнеться, НАТО не розділиться, ми не втомимось (оплески). Невситима жага президента Путіна до землі та влади зазнає поразки. А любов українського народу до своєї країни візьме гору.

Демократичні країни світу стоятимуть на сторожі свободи сьогодні, завтра й завжди (оплески). Адже саме доля свободи вирішується зараз.

Це послання я привіз вчора до Києва, безпосередньо народу України. Під час візиту до США у грудні президент Зеленський сказав, цитую: ця боротьба визначатиме світ і життя наших дітей та онуків, а також їхніх дітей та онуків. Він говорив не лише про дітей та онуків України. Він говорив про всіх наших дітей та онуків. Ваших і моїх. Сьогодні ми знову бачимо те, що народ Польщі та люди по всій Європі бачили десятиліттями: апетити автократа не можна вгамувати. Їм треба протистояти. Автократи розуміють лише одне слово: «Ні». «Ні». «Ні» (оплески). «Ні, ви не заберете мою країну». «Ні, ви не заберете мою свободу». «Ні, ви не заберете моє майбутнє». І я повторюю сьогодні те, що говорив минулого року, на цьому ж місці: диктатор, який прагне відновити імперію, ніколи не зможе знищити любов людей до свободи. Жорстокість ніколи не придушить волю вільних людей. А Україна ніколи не статне перемогою для Росії. Ніколи (оплески). Бо вільні люди відмовляються жити у світі безнадії й темряви. Знаєте, це був надзвичайний рік у будь-якому сенсі. Надзвичайна жорстокість з боку російських військ і найманців. Вони чинили злочини, злочини проти людяності, без сорому й докорів сумління. Вони цілеспрямовано несли смерть і руйнування цивільному населенню. Використовували насильство як зброю війни. Викрадали українських дітей у спробі вкрасти майбутнє України. Бомбили вокзали, пологові будинки, школи та дитячі будинки. Ніхто не може відвести погляд від звірств, які Росія чинить проти українського народу. Це огидно. Брудно. Але такою ж надзвичайною є реакція українського народу та світу. Через рік після того, як почали падати бомби, а російські танки в'їхали в Україну, Україна все ще незалежна та вільна (оплески) Від Херсона до Харкова, українські бійці відстоювали свою землю. Понад 50 відсотків території, яку Росія утримувала минулого року, знову гордо здійняли жовто-блакитний прапор України. Президент Зеленський все ще очолює демократично обраний уряд, який представляє волю українського народу. А світ вже неодноразово голосував, в тому числі на Генеральній Асамблеї ООН, за засудження російської агресії та підтримку справедливого миру. Кожного разу в ООН ці голоси мали переважну більшість. У жовтні, 143 країни в Організації Об'єднаних Націй засудили незаконну анексію Криму Росією. Лише чотири учасники ООН проголосували за Росію. Чотири. Отже, сьогодні я знову звертаюся до народу Росії.

Сполучені Штати і країни Європи не прагнуть контролювати чи знищити Росію. Захід не планував напасти на Росію, як заявив сьогодні Путін. А мільйони російських громадян, які лише хочуть жити в мирі зі своїми сусідами, не є ворогами. Ця війна ніколи не була необхідністю – це трагедія. Президент Путін вибрав війну. Кожен день цієї війни – це його вибір. Він міг би зупинити війну одним словом. Це дуже просто. Якби Росія припинила вторгнення в Україну, це було б кінцем війни. Якби Україна перестала захищатися від Росії, це був би кінець України. Ось чому ми разом робимо все можливе, щоб Україна могла себе захистити. Сполучені Штати створили всесвітню коаліцію з понад 50 країн, щоб надати критично важливе озброєння та припаси хоробрим українським бійцям на фронті. Системи протиповітряної оборони, артилерія, боєприпаси, танки та бронетехніка. Європейський Союз та його держави-учасниці посилили безпрецедентну підтримку України, не лише у сфері безпеки, але й щодо економічної та гуманітарної допомоги, допомоги біженцям та в багатьох інших аспектах. Звертаюся до всіх присутніх сьогодні: запам’ятайте цю мить. І я кажу це серйозно: оберніться та погляньте один на одного. Подивіться, що ви вже встигли зробили. Польща прийняла понад 1,5 мільйона біженців від цієї війни. Благослови вас Господ (оплески).

Щедрість Польщі, ваша готовність відкрити свої серця та домівки є надзвичайною. Американський народ також об'єднаний у своїй рішучості. По всій моїй країні, у великих і малих містах, над американськими оселями майорять українські прапори. За минулий рік демократи й республіканці в Конгресі США об'єдналися, щоб стати на захист свободи. Це те, ким є американці і те, що вони роблять (оплески). Світ також об'єднується для подолання глобальних наслідків війни, розв'язаної президентом Путіним. Путін намагався заморити світ голодом, блокуючи порти в Чорному морі, щоб зупинити експорт зерна з України, загострюючи глобальну продовольчу кризу, яка особливо сильно вдарила по африканським країнам, що розвиваються. Натомість США, «Велика сімка» та партнери по всьому світу відповіли на заклик історичними зобов'язаннями щодо подолання кризи та зміцнення глобальних запасів продовольства. Цього тижня, моя дружина – Джилл Байден – вирушає до Африки, щоб допомогти привернути увагу до цієї критичної проблеми. Наші зобов'язання перед народом та майбутнім України – це вільна, суверенна та демократична держава. Це була мрія тих, хто проголосив незалежність України понад 30 років тому, хто очолив Помаранчеву революцію та Революцію Гідності, хто пройшов крізь лід і вогонь на Майдані та Небесної Сотні, яка там загинула, а також тих, хто продовжує боротися з намаганнями Кремля корумпувати, змушувати й контролювати. Це мрія тих українських патріотів, які роками боролися проти російської агресії на Донбасі, та героїв, які віддали все, навіть своє життя, служачи рідній Україні. Я мав честь відвідати їхній меморіал у Києві вчора, щоб віддати шану жертві загиблих, стоячи поруч із президентом Зеленським. Сполучені Штати і наші партнери стоять разом з українськими вчителями, персоналом лікарень, рятувальниками, комунальниками по всій Україні, які борються за збереження електроенергії в умовах жорстоких бомбардувань з боку Росії. Ми стоїмо разом з мільйонами біженців від цієї війни, які знайшли прихисток у Європі та США, зокрема тут – у Польщі. Звичайні люди по всій Європі робили й роблять все можливе, щоб допомогти їм. Польський бізнес, громадянське суспільство, діячі культури – разом з Першою леді Польщі, яка сьогодні тут – доклали свої серця й наміри, демонструючи все найкраще, що є в людській душі. Пані Перша Леді, ми вас любимо. Дякую вам усім (оплески). Я ніколи не забуду відвідування біженців з України минулого року – вони щойно прибули до Варшави, їхні обличчя виснажені та налякані, вони міцно притискали дітей, переживаючи, що більше ніколи не побачать своїх батьків, чоловіків, братів чи сестер. У найтяжчий момент їхнього життя ви, народ Польщі, запропонували їм безпеку й світло. Ви обійняли їх. Ви буквально обійняли їх. Це було видно. Видно з виразу їхніх облич. Тим часом, ми разом забезпечили плату Росії за її зловживання. Ми продовжуємо підтримувати режим найсуворіших санкцій, що будь-коли накладалися на країну в історії. І цього тижня ми та наші партнери оголосимо про нові санкції. Ми притягнемо до відповідальності тих, хто розпочав цю війну. І ми будемо домагатися правосуддя за воєнні злочини та злочини проти людяності, які продовжують скоювати росіяни. Знаєте, нам є чим пишатися – всім тим, чого ми разом досягли за минулий рік. Але ми повинні бути чесними та неупереджено дивитися в рік прийдешній.

Захист свободи – це робота не одного дня та не одного року. Це завжди важко. Це завжди важливо. Поки Україна продовжує захищатися від російського наступу та переходити в контрнаступ, на неї чекають важкі та дуже гіркі дні, перемоги й трагедії. Але Україна загартувалася для майбутньої боротьби. А Сполучені Штати, разом з нашими союзниками й партнерами, продовжать підтримку Україну в її боротьбі. Наступного року я запрошую усіх членів НАТО на саміт 2024 р., що відбудеться у США. Разом ми відсвяткуємо 75-ту річницю найміцнішого оборонного альянсу в історії світу – НАТО. І (оплески) нехай не буде жодних сумнівів – відданість Сполучених Штатів нашому альянсу та 5-й статті є непохитною (оплески). Кожен член НАТО знає це. Росія також це знає. Напад на одного – це напад на усіх. Це священна присяга (оплески). Священна присяга захищати кожен дюйм території НАТО. За минулий рік Сполучені Штати об'єдналися з нашими союзниками й партнерами в надзвичайну коаліцію, щоб протистояти російській агресії. Але завдання, що стоїть перед нами, полягає не лише в тому, проти чого ми виступаємо, а й за що саме. Який світ ми хочемо побудувати? Нам потрібно мати силу й можливості цієї коаліції та застосувати їх для підвищення рівня життя в усьому світі, поліпшення здоров'я, зростаючого процвітання, збереження планети, побудови миру й безпеки, ставлення до кожного з гідністю й повагою. Це наша відповідальність. Демократичні країни світу мають донести її до своїх народів. Сьогодні, під час нашої зустрічі тут, світ перебуває на переломному етапі. Рішення, які ми приймемо протягом наступних п'яти років, визначатимуть і формуватимуть наше життя на десятиліття вперед. Це стосується американців. Це стосується людей у всьому світі. І хоча рішення ми приймаємо зараз, вибір та принципи є вічними. Вибір між хаосом і стабільністю. Між будівництвом і руйнуванням. Між надією та страхом. Між демократією, яка підносить людський дух, і жорстокою рукою диктатора, яка його придушує. Між нічим іншим, як обмеженням і можливостями, тими можливостями, які з'являються, коли люди живуть не в неволі, а на свободі. Є вільними.

Свобода. Немає солодшого слова, ніж свобода. Немає благороднішої мети, ніж свобода. Немає вищого прагнення, ніж свобода (оплески). Американці це знають, і ви це знаєте. І все, що ми робимо зараз, має бути зроблено для того, щоб наші діти й онуки також це знали. Свобода. Ворог тирана, надія хоробрих та вічна істина. Свобода. Боріться разом з нами. Ми будемо боротися разом з вами.

Рухаймося вперед з вірою та переконанням, з незмінним прагненням бути союзником не темряви, а світла. Не гноблення, а визволення. Не неволі, а саме свободи. Благослови Господь вас усіх. Нехай Бог береже наше військо. Нехай Бог благословить героїв України та всіх тих, хто захищає свободу в усьому світі.

Дякую, Польща. Дякую, дякую, дякую за те, що ви робите (оплески). Благослови вас усіх Господь.