У дискусії навколо ідей щодо скорочення черг до лікарів-спеціалістів депутат від ПіС Радослав Фогель нагадав, що уряд "Об’єднаних правих" скасував ліміти на відвідування лікарів. І, на його думку, "Громадянська коаліція" не пропонує нічого нового щодо черг до лікарів. Це правда, ПіС скасував ліміти, але черги стали ще більші. Експерти пояснюють цей парадокс.
10 листопада лідери трьох політичних угруповань: "Громадянської коаліції", "Третього шляху" та "Нових лівих" оголосили про підписання коаліційної угоди й тим самим підтвердили наявність у них більшості з 248 депутатів у Сеймі, здатної сформувати уряд. Угода, зміст якої оприлюднили, окрім принципів діяльності коаліції та плану притягнення до відповідальності "Об'єднаних правих", містить також 24 програмні положення. Це зобов’язання майбутньої правлячої коаліції в різних сферах, зокрема: безпеки, верховенства права, освіти, прав жінок. Один із пунктів присвячений реформам системи охорони здоров'я. "Коаліція хоче суттєво покращити якість та доступність системи охорони здоров’я", - читаємо в угоді. "Збільшимо видатки на охорону здоров’я. Скасуємо ліміти на лікування в НФЗ. Запровадимо механізми зменшення боргів лікарень і зробимо більш реалістичним ціноутворення на медичні послуги. Забезпечимо універсальну та доступну психологічну та психіатричну допомогу, фінансувану державою. Ми підвищимо роль закладів первинної медико-санітарної допомоги. Розширимо права представників інших медичних професій та немедичних служб для покращення функціонування системи. Докладемо всіх зусиль, щоб скоротити черги до спеціалістів", - було оголошено в угоді.
Цей документ політики обговорювали в програмі "Сніданок Римановського" на Polsat News 12 листопада. Депутат від ПіС Радослав Фогель розкритикував його як "чисто публіцистичний", "сповнений узагальнень і "лиття води". "Щоб не бути голослівним, я процитую два фрагменти, які стосуються, наприклад, охорони здоров’я", - продовжив Фогель і процитував фрагмент угоди:
"Коаліція хоче значно покращити якість і доступність системи охорони здоров’я. Ми докладемо максимум зусиль, щоб скоротити черги до спеціалістів".
Після чого Фогель додав: "Але ж велика справа! Я думаю, кожен міг би підписати щось подібне". На це відреагував депутат від "Громадянської коаліції" Марцін Кервінський, який сказав: "Ми включили скорочення черг до лікарів, тому що ви їх зробили удвічі довшими. Ми включили, наприклад, скасування лімітів, це конкретно". Радослав Фогель, захищаючи політику уряду ПіС щодо охорони здоров’я, відповів: "Але ми скасували обмеження на візити до лікарів-спеціалістів, так". Кервінський відповів: "Ви не скасували і люди вмирають у чергах".
І тут депутат від "Громадянської коаліції" помилився. Бо коли йдеться про ліміти - їх скасували. Але депутат Фогель також недоречно навів цей аргумент як факт покращення ситуації в охороні здоров’я. Адже скасування лімітів не скоротило черги до спеціалістів. Експерти пояснюють, чому так.
Ліміти скасували в липні 2021 року. "Ми спробуємо скоротити ці черги"
Нагадаємо: ліміти стосувалися амбулаторно-поліклінічної допомоги (AOS). Це означало, що Національний фонд здоров’я визначав максимальну кількість послуг - наприклад, візитів до спеціаліста - які він фінансував у певному році. При досягненні ліміту в тій чи іншій клініці пацієнти, які бажали записатися до даного спеціаліста, могли це зробити лише з початку наступного року (або реєстрації приймалися лише на наступний рік). Через це черги стали довшими. Єдиною альтернативою було домовитися про приватний візит.
У "Польському ладі", оголошеному у травні 2021 року, уряд "Об’єднаних правих" повідомив, що скасовує обмеження на фінансування консультацій лікарів-спеціалістів Національним фондом здоров’я. "Медичні заклади мають гарантію отримання винагороди за кожну надану послугу, що є фінансовим стимулом для збільшення кількості консультацій наданих пацієнтам, яких вже лікують, а також для надання допомоги новим пацієнтам. Збільшення
кількості надаваних послуг перетвориться на покращення доступу до лікарів", - запевнили урядовці.
Зміни набули чинності 1 липня 2021 року. "Ми намагатимемось розвантажувати черги та скоротити їх, перш за все, я можу це пообіцяти принаймні на початку", - заявив прем’єр-міністр Матеуш Моравецький.
Отже уряд "Об'єднаних правих" скасував ліміти на відвідування спеціалістів за AOS, а "Громадянська коаліція" у своїх "100 конкретних кроках" запропонувала скасувати ліміти ще й на стаціонарне лікування. "Це значно скоротить час очікування на консультації та лікувальні заходи", - пообіцяли.
Ліміти до спеціалістів зняли, а час очікування.. Він збільшився!
Дані про середній час очікування на прийом до спеціалістів збирає Watch Health Care Foundation (WHC Foundation). Це не офіційні дані Національного фонду здоров'я; надходять із понад 1500 медичних закладів, які мають угоду з фондом, що, як запевняють автори звіту, "забезпечує винятково високу точність та об’єктивність моніторингу зміни тривалості очікування в чергах".
А отже: у вересні 2021 року, через два місяці після скасування лімітів на відвідування спеціалістів, за даними WHC, на прийом в середньому чекали менше трьох місяців (2 місяці 27 днів). У листопаді 2022 року середній термін очікування на прийом до спеціаліста становив понад чотири місяці (4 місяці 3 дні). Через два роки - у серпні 2023 року - це було трохи менше, але все ж більше, ніж у 2021 році: 3,7 місяця (3 місяці 21 день).
Таким чином, скасування лімітів на відвідування спеціалістів не тільки не скоротило черги, але після введення цієї зміни середній час очікування на прийом збільшився. Марцін Кервінський в Polsat News заявив, що уряд РіС видовжив черги удвічі. Він має рацію в тому, що очікування на прийом до спеціаліста довше, ніж вісім років тому, коли ПіС прийшла до влади, щоправда, не вдвічі, а приблизно у півтора рази: у жовтні 2015 року - 2,4 місяці, а в серпні 2023 - у середньому 3,7 місяця, тобто приріст склав 54%.
Чому черги зросли, хоча обмежень немає?
Причини збільшення часу очікування на візит до спеціаліста, незважаючи на скасування лімітів, на прохання Konkret24 пояснюють доктор Малгожата Ґалонзка-Соботка, директор Інституту менеджменту охорони здоров’я Університету Лазарського, та лікар Якуб Косіковський, речник Головної медичної палати.
Як пояснює доктор Галонзка-Соботка, просте скасування лімітів не вирішує проблеми, оскільки основним обмеженням є брак людських ресурсів, насамперед у державному секторі, який фінансується Національним фондом охорони здоров’я. Вона заявила:
Все ще, попри те, що НФЗ платить без обмежень в AOS, пул спеціалістів, які можуть і хочуть працювати в державній системі, дуже обмежений. Пропозиція держсектору все ще не настільки спокуслива, щоб лікар пішов з приватного ринку.
- Зрозуміло, що конкуренція між цими двома секторами загострюється, особливо в сфері AOS. Кажуть, що кошти, які сплачує Національний фонд здоров’я, тобто оплата лікаря за годину роботи в стаціонарі чи так званому відкритому лікуванні, подекуди починають наближатися до того, що може заробити лікар у приватному секторі, - каже експертка.
- Проте не тільки винагорода визначає, чи хоче той чи інший спеціаліст працювати в тій чи іншій системі. Лікарі звертають увагу на бюрократію, атмосферу та умови праці, - пояснює вона.
Натомість Якуб Косіковський причину провалу реформи бачить у самій її структурі.
- Сама ідея хороша, але реалізація трохи підведа. Справа в тому, що ліміт зняли лише на перші візити, - каже лікар. І наводить приклад.
- Ось у пацієнта болить коліно, він йде до сімейного лікаря, лікар робить йому знімок, щось наче не так, виписує направлення до ортопеда. Під час першого візиту ортопед дивиться на цей знімок і вирішує, що потрібно зробити МРТ, тому виписує направлення на МРТ. Але після МРТ ортопед захоче побачити результати, і це друге відвідування вже не є безлімітним. Це вже в межах ліміту від НФЗ для даної клініки на даний рік. Тому в якийсь момент може виявитися, що не буде слотів для цього другого і наступних візитів, або контракт закінчиться в кінці року, і тому цей візит буде пізніше, - пояснює він. А окрім того додає:
Після зняття лімітів збільшилася кількість людей, які швидко потрапили до спеціаліста на перший візит, тому потрібно призначати більше повторних та наступних візитів. Тож терміни просто подовжилися, тому що, з одного боку, скоротилося очікування перших візитів, а з іншого боку утворився затор.
Доктор Малгожата Ґалонзка-Соботка також говорить про занадто багато візитів і "застрягання в амбулаторній медичній допомозі".
- Сьогодні лікар часто потребує кількох візитів для проведення необхідної діагностики і, як правило, під тиском пацієнта тримає пацієнта під контролем місяці, а то й роки. Можна сказати, що в рамках однієї з найдешевших систем медичного страхування ми гарантуємо можливість безперервної, необмеженої спеціалізованої опіки над пацієнтом і хворобою, яку цілком можна контролювати на рівні первинної медичної допомоги (POZ) після отримання консультації спеціаліста, - зазначає вона.
- Ми не створили жодних механізмів раціоналізації лікування AOS, тобто можна зайти в систему амбулаторного лікування в спеціаліста і застрягнути в
ній на роки, хоча подальше спостереження за пацієнтом міг би успішно здійснювати лікар первинної ланки, - додає вона. І пропонує:
- Можливо, варто розглянути систему виписки з AOS, подібну до тієї, що існує в стаціонарному лікуванні, коли після задоволення потреб пацієнта протягом двох, трьох або навіть чотирьох візитів пацієнт виписаний з AOS, щоб нові пацієнти могли потрапити сюди на перші візити?
Експерти радять, як скоротити черги
На запитання, чи можна справді скоротити час очікування послуг чи візиту до спеціаліста, експерти представили свої ідеї.
- Для мене реальними інструментами вирішення проблеми черг є: по-перше, діагностичні та лікувальні стандарти на рівні лікаря первинної ланки, які визначають, на якому етапі потрібна допомога спеціаліста, якому пацієнт повідомляє повний набір початкових результатів діагностики. А по-друге, створення діагностичних пакетів в AOS за зразком існуючих рішень в ендокринології чи ревматології, - пропонує доктор Малгожата Ґалонзка-Соботка.
- Усе це для того, щоб мінімізувати кількість звернень пацієнта до спеціаліста та якнайшвидше скласти план подальшого лікування, - зазначає вона.
Натомість речник Вищої медичної палати бачить можливість для покращення у подальшому скасуванні лімітів і навіть кращому ціноутворенні щодо деяких послуг.
- Коли ми скасуємо ліміти і можна буде потрапити до (закладів) НФЗ, частина лікарів повернеться до НФЗ, тому що не у всіх приватний кабінет заповнений зранку до вечора, а НФЗ - як би там не було - є гарантією, що пацієнти будуть, - каже Якуб Косіковський.
- Тому кожне покращення в НФЗ означає, що лікарів у державній системі буде більше. Це видно на прикладі операції з видалення катаракти: коли скасували ліміти і поставили таку ціну, що на цьому заробляли і лікарня, і лікар, раптом виявилося, що пацієнти не мусять чекати, - додає він.
Доктор Малгожата Ґалонзка-Соботка також рекомендує збільшити кошти на профілактику, оскільки у своїх дослідженнях вона бачить зростання попиту на медичні послуги в суспільстві, що старіє.
- Підвищення попиту на медичні послуги є закономірним наслідком заборгованості по здоров’ю та погіршення стану здоров’я після пандемії. Без сумніву, обмежений доступ до медичних послуг і свідоме утримання багатьох людей від постійного нагляду за станом здоров’я призводять сьогодні до серйозних наслідків для здоров’я. Крім того, є численні постковідні ускладнення, - каже експертка.
- Це, разом зі старінням суспільства, пояснює систематичне зростання попиту на медичні послуги. Жоден політик не змінить це за одну ніч, доки ми не почнемо послідовно й ефективно інвестувати в профілактику з раннього дитинства, а це означатиме, що ми фактично вступаємо у доросле життя в набагато кращому стані, - рекомендує вона. І додає:
Зняття лімітів є важливим, але недостатнім кроком. Той, хто припускав, що достатньо скасувати ліміти, не враховував складності процесу надання допомоги та поведінки як пацієнтів, так і лікарів.
- Для прикладу: сьогодні в Польщі ми маємо один із найвищих у Європі показників кардіологів на тисячу жителів, а водночас найдовші черги до кардіологів і найбільшу кількість смертей через серцево-судинні причини. Значить, щось тут не так, щось тут не працює. Звичайно це профілактика, а потім організація догляду за кардіологічними хворими. На жаль, неефективність системи загрожує тим, хто дуже потребує цієї консультації, і загрожує капіталу здоров'я нашої країни, - підсумовує експертка.
Źródło: Konkret24