Україна "купила" атомні реактори у Росії? “На цьому заробить одна країна”

“Трохи товчуться, трохи роблять бізнес”, - коментують інтернет-користувачі поширену в мережі інформацію про те, що Україна закупила у Росії атомні реактори. Дійсно, Україна вирішила придбати два реактори для Хмельницької АЕС, але Росія на цьому не заробить. Ми пояснюємо.

Вже кілька днів у польській мережі набирає популярності повідомлення, згідно з яким Україна начебто купила у Росії два ядерні реактори. Залежно від того, хто поширює цю інформацію - у вигляді допису чи статті на сайті - читаємо, що українці купували “російські реактори” або “реактори з Росії”. У деяких матеріалах також стверджується, що це рішення викликало суперечки навіть серед українських політиків.

"Україна купує два російські атомні реактори. Війна - не перешкода", - так озаглавив статтю від 23 лютого 2025 року сайт magnapolonia.org. “Україна купує у Росії два нових атомних реактора. А Європа і США змагаються за санкції”, - прокоментував один із користувачів платформи X 23 лютого, поширивши цей текст (оригінальний варіант правопису постів збережено). Цей допис зібрав понад 72 тисячі переглядів. Деякі інтернет-користувачі не приховували здивування - вони зазначали, що закуповуючи реактори в Росії, Україна фінансово підтримує свого загарбника.На думку деяких коментаторів, це свідчить про те, що “війна була спланованою”. “Але ж як це? Україна фінансово підтримує Росію, яка воює проти України? У когось мізки закиплять”, - прокоментував 20 лютого на платформі X оглядач Лукаш Важеха, демонструючи текст “Центру східних досліджень” на тему закупівлі реакторів. “Україна купує у Росії два атомні реактори, війна була спланована”, - зазначив один із користувачів Facebook. Дехто коментував злостиво: “Трохи товчуться, трохи роблять бізнес”; “Щоб у підсумку не виявилося, що українець з росіянином уклали найбільшу оборудку століття. Вони почали мікровійну, просто аби видурити гроші в ЄС, а при нагоді ще й в американців вдалося”.

Ми пояснюємо, що в цьому повідомленні не узгоджується між собою, як була створена маніпуляція, яка посилює антиукраїнські наративи в мережі, і в кого Україна купила реактори.

“На цьому заробить тільки одна країна: Болгарія”

У вищезазначеній статті “Центру східних досліджень” автор повідомляє: “11 лютого Верховна Рада (України - ред.) прийняла закон, який надає оператору АЕС “Енергоатом” право придбати у болгарської компанії “BEH EAD” два реактори виробництва “Атомстройекспорту” - дочірнього підприємства “Росатому”. Вони мають бути використані на третьому та четвертому блоках Хмельницької атомної електростанції” (знаходиться на заході України - ред.).

Тож у цій статті вже йдеться про те, що Україна купувала реактори не в Росії, а в Болгарії. “Це суть усієї справи, яка має покласти край усім спекуляціям. Торгівлі між Україною та Росією фактично не існує, тому нелогічність багатьох донесень уже мала увімкнути лампочку тривоги”, - пояснює Крістіан Махнік з порталу napromieniowani.pl, до якого Konkret24 звернувся за коментарем. Він додає:

Мало хто розуміє, що “реактор російського виробництва” - це не те саме, що “реактор, закуплений у Росії”. Це як купити російську “ладу”, яка 35 років їздить по Польщі і бути звинуваченим у підтримці путінізму. Тобто виробник уже заробив на цій угоді багато років тому, і вже немає різниці, чи продадуть ці реактори зараз Україні, Польщі, Словаччині чи вони залишаться на складах на наступні три десятиліття. На цьому заробить тільки одна країна: Болгарія, тому що це вона володіє ними.

Крістіан Махнік, napromieniowani.pl

Росія нічого не виграє, паливо постачатимуть американці

Коментуючи тезу про те, що Україна, купуючи реактори, “фінансово підтримує Росію”, Крістіан Махнік запевняє, що Росія нічого не виграє від цієї операції - адже йдеться про реактори ще радянського виробництва (тобто ще часів до розпаду Союзу Радянських Соціалістичних Республік), а Болгарія купила їх понад 30 років тому.

“Болгари мали намір спочатку у вісімдесятих, а потім у двотисячних роках побудувати другу АЕС у своїй країні. Для цього на рубежі вісімдесятих і дев'яностих років вони закупили реактори радянського виробництва ВВЕР-1000. Тоді вони були доставлені на будівельний майданчик і з тих пір зберігалися законсервовані на складі в очікуванні відновлення будівництва АЕС “Белене”, яке насправді відбувалося у 2013 році, але в кінцевому підсумку в 2023 рік, проект скасували”, - пояснює у відповіді нам Крістіан Махнік. "Росіяни те, що повинні були заробити, вже давно заробили, задовго до того, як хтось думав про війну між Росією та Україною. Зараз угода відбувається, повністю оминаючи Росію", - наголошує він (виділено редакцією).

Портал napromieniowani.pl також пояснює цю поширену фейкову новину. В дописі у Facebook наголошувалося, що в майбутньому ядерне паливо для цих “російських реакторів” постачатимуть... американці. “Паливом добудовані блоки Хмельницької електростанції забезпечить американський концерн Westinghouse”, - повідомили в ньому, нагадавши, що це та сама компанія, яка відповідає за будівництво першої польської атомної електростанції.

“Правильне рішення”, яке викликало суперечки

На запитання про правильність вибору саме цих реакторів Крістіан Махнік у електронному листі Konkret24 відповідає: “Рішення українського уряду є правильним через ситуацію в країні та постійні напади з боку Російської Федерації, спрямовані на досягнення енергетичного колапсу України”.

“Щоб побудувати нову АЕС у сприятливих умовах, потрібно десять років роботи, а в нинішніх умовах, мабуть, і більше. Українці не мають стільки часу, враховуючи інтенсивність російських атак. Вітрові чи сонячні електростанції можна побудувати набагато швидше, всього за кілька років, але

вони лише частково заповнять енергетичні прогалини. Крім того, їх мало б бути багато на великій території, а це створює додаткову проблему захисту від повітряних атак. А цього в Україні також не вистачає, - пояснює експерт.

- Маючи такі знання, ми приходимо до логічного висновку - завершити вже розпочате будівництво двох енергоблоків Хмельницької АЕС і використовувати в них готові комплектуючі. Таке рішення дозволить скоротити терміни будівництва в три-чотири рази, – додає він.

А, повертаючись до суперечок, які рішення Верховної Ради про закупівлю реакторів начебто викликало в Україні, у публікації Центру східних досліджень (OSW) Славомір Матушак, аналітик групи Білорусі, України та Молдови OSW, пояснює, що походження самих реакторів було не головним звинуваченням.

“Критика стосувалася, насамперед, доцільності витрачання щонайменше 600 млн євро в нинішній складній фінансовій ситуації, а особливо - на російські реактори. Виправданість витрачання такої великої суми в той час, коли енергетичний сектор має інші нагальні потреби, викликає сумнів», — пише автор. Він додає, що «проголосований документ викликає ряд серйозних юридичних застережень», а «закупівля пристроїв також породжує численні технічні сумніви», оскільки технічний стан блоків невідомий.