Засідання Ради національної безпеки. Президент: мене не розчарували

- Я не був розчарований, - сказав президент Анджей Дуда після закінчення зустрічі.

- Досі завжди, коли ці Ради збиралися, особливо в період російського вторгнення в Україну, усі політики, весь спектр нашої політичної сцени, поводилися надзвичайно відповідально. Зрозуміло, що питання безпеки Польської Республіки - в серці кожного і всі сприймають цю тему дуже серйозно, - додав він.

Президент також висловив вдячність учасникам зустрічі за "важливі питання" та "конструктивний підхід".

- Ми все це детально обговорили, ми відповіли на всі питання, - сказав він і додав, що подробиці саміту НАТО у Вільнюсі "були детально повідомлені всьому спектру нашої політичної сцени".

- Як є єдність в НАТО, так і щодо безпеки Польської Республіки, особливо з військового боку, я можу впевнено це сказати, що на політичній сцені є повна відповідальність. Дуже цілеспрямований підхід, серйозний підхід. Я вдячний за це всім політикам. Адже у нас фактично виборча кампанія, але сьогодні в залі я побачив дуже-дуже ретельне ставлення всього спектру політичної сцени, за що я вам дякую, - сказав президент.

Зустріч почалася близько 15:00.

Президент наголосив, що у зв’язку з офіційним візитом Президента Республіки Корея Юн Сук Єоля та його дружини Кім Кеон Хі до Польщі у четвер, усі об’єкти, підконтрольні Президенту Польської Республіки, зайняті - і Президентський палац і палац Бельведер.

- У зв’язку з цим я попросив міністра оборони Маріуша Блащака надати приміщення для цієї зустрічі з широким спектром політичної сцени Польщі, як я зазвичай робив досі, щоб передати інформацію з саміту НАТО у цьому більш замкнутому колі, де можна розповісти дещо більше, - пояснив президент.

- І оскільки досі у нас був консенсус щодо розбудови та зміцнення нашої безпеки, я не сумніваюся, що виправдано ділитися цією інформацією з найважливішими політиками Польщі, які вирішують польські справи, наприклад, голосуючи в парламентв. І так воно й буде, - додав він.

У засіданні РНБ взяли участь, серед інших, маршалок СенатуТомаш Гродзький, "Громадянську коаліцію" представляв Томаш Сімоняк, лівицю - Адріан Зандберг, PSL - Владислав Теофіл Бартошевський, Конфедерацію - Кшиштоф Босак.

- Дійсно, цей саміт був важливим, це був саміт ухвалення рішень, хоча, коли ми дивимося на це крізь призму тих знань, які є у звичайного громадянина, то можна сказати, що насправді нічого вражаючого не відбулося, - сказав президент, відкриваючи зустріч.

- Насправді ці рішення саміту дуже важливі. Якщо врахувати, що вперше після холодної війни були затверджені оборонні плани НАТО, які готувалися більше року, які змінюють філософію захисту території НАТО від відомого "стримування покаранням"до "стримування недопущенняи", до буквального стримування, тобто такого стримування, щоб запобігти захопленню території країни НАТО. Це суттєва зміна, - зазначив президент.

- Для мене це пам’ятна дискусія, яка відбулася рік тому в Мадриді і навколо Мадридського саміту, коли хтось сказав: "Ми ніколи не можемо погодитися, що в будь-якій нашій країні будуть такі ситуації, як у Бучі, що ми можемо побачити таке видовище". Що ми виженемо ворога, і що з того, якщо виявиться, що тим часом були вбиті невинні мирні жителі, які просто жили в даному місці, що ось цим скінчиться окупація наших територій, - продовжив він.

Президент зазначив, що "реакція НАТО має бути негайною, швидкою та дуже рішучою".

- Тоді народилася ідея, що фактично оті сили швидкого реагування НАТО - власне кажучи, небаченого до того моменту реагування за 10, 30 днів складатимуть близько 300 тисяч солдатів, а це дійсно величезний контингент, - наголосив він.

Президент зазначив, що для цього необхідно виконати дві умови.

- З одного боку, мають бути конкретні, заздалегідь визначені військові частини в окремих країнах НАТО, які підлягатимуть цій передислокації, миттєвій реагуватимуть та фактично будуть переуинуті в райони, де така безпека має бути забезпечена, - пояснив він. Як зазначив Дуда, "наразі триває виконання цього завдання, призначення цих підрозділів".

- Ми в Польщі призначили ці підрозділи, але ще не всі члени НАТО їх призначили, - додав він.

- З іншого боку, друге - що було нашим успіхом, тим, чого ми вимагали - що також має бути озброєння, - наголосив Дуда.

- Ми постулювали посилення протиповітряної оборони НАТО, і таке рішення було прийнято, - сказав президент. Він пояснив, що протиповітряна оборона Альянсу буде посилена за рахунок ротаційного моніторингу зони потенційної загрози, тобто східного флангу.

- Повітряні сили НАТО продовжуватимуть діяти і зміцнюватимуть Альянс у нашому регіоні, - додав він.

Президент нагадав, що за кілька днів до саміту НАТО у Вільнюсі разом із президентами Литви та Латвії він надіслав листа державам-членам щодо Білорусі.

- Після бунту групи Вагнера в Росії та після заяв президента Володимира Путіна щодо передислокації тактичної ядерної зброї до Білорусі та де-факто переміщення групи Вагнера до Білорусі, у нас не було сумнівів, що це суттєво вплинуло на архітектуру безпеки в нашій частині Європи. Тому ми вирішили написати листа до лідерів країн НАТО з цього приводу, - сказав Анджей Дуда.

- Ми досягли ефекту, тому що Білорусь не лише почали згадувати в дискусії, а й п’ять разів вона фігурувала у висновках щодо так званої "Брестської брами", тобто стратегічної зони, яка зараз перебуває у підвищеній небезпеці, - продовжив президент Дуда.

Він зазначив, що на саміті також обговорювалося передислокація російської тактичної ядерної зброї до Білорусі.

- Важко було очікувати, що з цього приводу буде ухвалено якесь рішення, але у висновках саміту чітко підкреслено, що ядерна парасолька НАТО розкрита над усіма членами Альянсу, включаючи нас, - зазначив він. На думку президента, це сигнал НАТО про те, що "це питання постійно контролюється".

Президент додав, що продовжить домагатися подальших рішень з цього питання.

- Я не виключаю, що на наступному саміті у Вашингтоні будуть прийняті різні важливі рішення, і ми хочемо, щоб на цьому питанні було зроблено сильний акцент, - наголосив Анджей Дуда.

Присутній на зустрічі шеф Міністерства національної оборони Маріуш Блащак також зазначив, що настав переломний момент.

- Вперше після закінчення холодної війни ми маємо плани, які фактично стосуються захисту кожного клаптика землі, що належить країнам Північноатлантичного альянсу, - сказав Блащак.

Він додав, що під час саміту НАТО, а також у документах за підсумками зустрічі збережені формулювання про загрозу з боку Росії.

- Я вважаю, що нашим великим досягненням є те, що мова, яку ми постійно використовували - я можу сказати від імені ПіС, що ми використовували її послідовно і тоді, коли ПіС була при владі в 2005-2007 роках, покійний президент Лєх Качинський також застерігав від російської загрози - ця мова закріпилася в документах, що увінчують саміт НАТО у Вільнюсі, - зазначив глава Міноборони.

Міністр закордонних справ Збігнєв Рау, у свою чергу, зазначив, що Білорусь вперше включена в документи Альянсу як загроза. - Два роки тому вперше про це заговорили, але не у військовому вимірі, а в "правовому та людському". Тоді йшлося про іншу політичну конструкцію після сфальсифікованих виборів у Білорусі та репресій, які режим чинив проти свого народу, - зазначив він.

Рада національної безпеки є дорадчим органом при президенті з питань внутрішньої та зовнішньої безпеки держави. До її складу входять: маршалки Сейму та Сенату, прем’єр-міністр, керівники Міністерства закордонних справ, Міністерства національної оборони та Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, міністр-координатор секретних служб, керівники партій та гру, які мають парламентську фракцію або депутатський клуб (або голови цих клубів), керівники Канцелярії Президента та Бюро національної безпеки.

Засідання Ради скликаються президентом, який також визначає їх тематику.