Українські діти в польських школах. «Я б хотіла, щоб у школімогли жити просто дитячим життям»

Початкова школа № 3 з інтеграційними відділами міста Міколув (Сілезія) цього тижня прийняла трьох дітей з України. Директорка закладу Олександра Блаха розповідає журналістам, що найбільшою проблемою є мовний бар’єр. Українські діти зазвичай вміють хіба що привітатися.

Як записати українську дитину до польської школи?

Співробітники вже мають певний досвід у цій сфері – з вересня там перебувають два брати з України, які на початку навчання також зовсім не знали польської мови, а зараз будують речення нашою мовою.

– Найважче доводиться дітям. З батьками нам ще якось вдається порозумітися. Зазвичай під час вирішення формальних питань їх супроводжує хтось, хто розмовляє польською, - зізнається Блаха. – Мами дуже стараються. Їм дуже важливо, щоб їхні діти почали вчитися якомога швидше. Проте я бачу, що вони налякані, бо нічого не розуміють. Їхнє оточення та мова раптово змінилися. Вони, звичайно, цього не хотіли, але змушені це долати, - додає вона.

13-річний Назар з вівторка навчається в 6 інтеграційному класі. Він приєднався до Сашка, який у цьому класі з вересня. І ще цього тижня в залі, прикрашеній польськими та українськими прапорами, має з’явитися чергова учениця з України.

На думку вихователів, польські діти відкриті до українських друзів. – Я розмовляла з ними про цю нову ситуацію. Вони добре прийняли Сашка у вересні і позитивно ставляться до Назара. Почувши сьогодні, що прийде дівчинка, закричали від радості, адже у нас поки що лише шість дівчат, – розповідає вихователька і вчителька польської Магдалена Піотровська.

Безумовно, допомагає присутність Сашка, який вже акліматизувався і може допомогти з перекладами. У перший день Назар був дуже напружений. Йому бракувало приладдя, зошитів і пеналу, але завдяки раніше організованій шкільній пожертві ми одразу вирішили цю проблему. (...) Колеги провели його по школі, їм також дозволили користуватися мобільними телефонами, щоб вони могли користуватися перекладачем. Під кінець дня Назар посміхався – тішиться вчителька .

Реалізація початкової програми, яка є обов’язковою для всіх учнів польських шкіл, може виявитися неможливою у випадку дітей біженців. – Просто роблю те, що можна. Я потрібна всім дітям класі, серед яких є й учні з обмеженими можливостями. Але вважаю, що зараз найголовніше – забезпечити всім їм стабільність і відчуття безпеки, – наголосила вчителька.

Основне завдання наразі – навчити українських дітей основам польської мови. Школа надала матеріали для вивчення польської мови як іноземної.

– З початком війни в Інтернеті стало більше навчальних матеріалів, раніше їх було важко знайти. Також є додаток, який перекладає цілі сторінки підручника, досить їх лиш сфотографувати, – пояснює вчителька польської.

Польські норми гарантують іноземцям, які починають навчання в польській школі від 2 до 5 додаткових годин навчання, які використовуються переважно для вивчення польської мови. У випадку якщо діти взагалі її не знають за згодою батьків ухвалюють рішення, що дитина навчатиметься в класі на рік нижчому аніж на батьківщині, оскільки одночасне вивчення польської та інших предметів польською мовою – величезне навантаження.

– Робота з цими дітьми для нас – великий виклик, але найголовніше – їхній благо. Війна змінила їхнє життя, ми повинні працювати над цією темою на їхньому рівні, не надто тиснучи. Я хотіла би, щоб у ті 5-6 годин у школі вони могли абстагуватися від того, що коїться в Україні і жити просто дитячим життям, – підсумовує Олександра Блаха.

За словами міністра освіти і науки Пшемислава Чарнека в інтерв’ю Роберту Мазуреку для RMF FM, польські школи вже прийняли 24 тис. дітей біженців з України.

— Кількість стрімко зростає. Зазвичай це ті діти, які розуміють польську мову і розмовляють польською, - сказав міністр.

- Ми звертаємося до місцевих органів влади з проханням створити підготовчі відділення для цих дітей у школах, тому що це для них найменш стресове середовище, - додав Чарнек.

Міністр заявив, що коштів на це вистачить. – Ми будемо платити органам місцевого самоврядування по повній ставці – із зовнішніх фондів та фондів ЄС, з Канади та США, бо це будуть досить великі гроші. Ми використаємо для цього всі зовнішні засоби і кожен злотий піде органам місцевого самоврядування, - запевнив він.

У той же час багато закладів у Польщі створили безкоштовні курси польської мови. Наприклад, гуманітарний факультет Щецінського університету оголосив, що організовує безкоштовні курси польської мови для молоді та дорослих, які приїжджають з України. Заняття проводитимуться на початковому рівні.