"Росія хоче залякати країни, які підтримують Україну".  Дезінформація навколо Молдови

28 лютого у Twitter з'явилося відео військової техніки, яка пересувається вулицею невідомого міста.  Його супроводили коментарем. "У Румунії, біля кордону з Молдовою, НАТО накопичує все більше військової техніки. У Молдові понад 70 відсотків населення проти допомоги Україні, яку надсилає влада цієї країни та НАТО. Я сподіваюся, що армія там не для того, щоб придушити протести молдаван", - прокоментував автор твіту (збережено оригінальну граматику посту).

Пост переглянули майже 35 тисяч  інтернет-користувачів, а сподобався він майже 400.  Саме відео програли 16,3 тисяч разів. Під відео є кільканадцять дописів, які збігаються з завідомо неправдивими російськими наративами.  Їхні автори навіюють думку, що саме Росія перебуває у стані загрози з боку інших країн, а НАТО прагне до конфронтації.  "Бандити шикуються на Росію";  "Хтось напав на котрогось із членів НАТО? Це мав бути оборонний альянс… Поки що він атакує", - читаємо у коментарях.  Водночас багато інтернет-користувачів стверджували, що запис є фейковою новиною.  "Це старе кіно";  "Фейк, підтверджено", - написали вони.

Ми також знайшли посилання на твіт і копії запису в Facebook, але вони не набули великої популярності.  Один із користувачів мережі у дописі від 27 лютого спробував розпалити емоції, пишучи, що "третя світова війна починає все більше розгортатися".  28 лютого відео поширювали в Twitter разом із тривожною інформацією про іноземців, які залишають Молдову.  Його вже видалено.

Наша перевірка показала, запис не має стосунку до поточних подій у Молдові.  Був зроблений у 2022 році в місті Алба-Юлія в центрально-західній частині Румунії.  Каміль Цалус, головний спеціаліст відділу України, Білорусі та Молдови Центру східних досліджень (OSW), стверджує, що мета розповсюдження цього запису - дестабілізувати настрої в Молдові та оприлюднити наративи, які збігаються з російською пропагандою.

Відео було зняте в місті Алба-Юлія, розташованому в центральній Румунії, приблизно в 350 км від кордону з Молдовою.  Про те, що на відео видно перехрестя в північній частині міста, 27 лютого у Twitter повідомив Юан Макдональд з порталу "The New Voice of Ukraine".

Ми перевірили кадри із запису в пошукових системах Інтернету.  Останніми днями він з’явився в десятках акаунтів у соціальних мережах різними мовами.  Запис 28 лютого помітив Каміль Цалус з OSW.  "Після потоку фейкових новин щодо нібито концентрації військ Україною на кордоні з Придністров’ям, позавчора ми отримали потік повідомлень про те, що Румунія робить те саме (на кордоні з Молдовою). Це узгоджується з російською пропагандою про те, що Захід і UA планують атаку на Придністров'я", - прокоментував Цалус.

28 лютого міністерство оборони Румунії оголосило у Facebook, що розповсюджена інформація є фейковою.  "Румунські системи протиповітряної оборони, наявні у 2022 році на репетиції військового параду з нагоди Національного дня Румунії (відзначається 1 грудня - ред.), помилково представлені як такі, що зараз прямують до кордону з Республікою Молдова", - йдеться у повідомленні.  Водночас у міністерстві нагадали, що достовірність такої сенсаційної та панічною інформації можна перевірити, звертаючись до офіційних джерел.

Ми не знайшли в інтернеті прикладів більш раннього використання цього запису.  Група волонтерів із геолокаційної групи GeoConfirmed 27 лютого помітила у Twitter, що на відео військового параду 1 грудня 2022 року в Алба-Юлії (18 хвилин 58 секунд відео з YouTube) можна знайти ту саму колону техніки.  28 лютого про поширений в мережі запис написав "Dziennik Gazeta Prawna".

28 лютого на вулиці столиці Молдови Кишинева вийшли тисячі протестувальників, вимагаючи субсидій на оплату електроенергії за зимовий період і "не втягувати країну у війну".  Associated Press повідомило, що протести організувала проросійська опозиція.  Рік тому сусідня з Україною Молдова взяла твердий курс на незалежність від Москви.

Протест у Кишиневі був організований групою, яка називає себе Народним рухом і підтримується членами опозиційної проросійської партії "Шор", яка має шість місць у 101-місному парламенті Молдови.  Як повідомляє Associated Press, демонстранти закликали президента країни Майю Санду піти у відставку, одним із гасел було "Геть диктатуру!".

Демонстрація у вівторок це вже другий антиурядовий мітинг у Кишиневі за два тижні, організованим "Шор", в момент, коли країні загрожує дестабілізація - нагадує AP.  13 лютого президент Санду зробила заяву, в якій оголосила, що Росія має плани повалити молдавський уряд і підкорити всю країну, щоб не дати їй приєднатися до Європейського Союзу.  Тоді вона заявила, що Москва спирається, в тому числі, на "злочинні групи, такі як партія "Шор".  Агентство AP також нагадує, що уряд Молдови звернувся до Конституційного суду країни з проханням визнати партію "Шор" незаконною.

Протест у вівторок відбувся через день після того, як Служба розвідки та безпеки Молдови (SIS) оголосила про видворення двох іноземців, яких було спіймано на проведенні "підривної діяльності" з метою дестабілізації Молдови.

"У російськомовних ЗМІ, а також у проросійських ЗМІ, які видаються в Молдові румунською мовою, ми вже тривалий час спостерігаємо збільшення кількості "інформації" про те, що Молдова незабаром може бути втягнута в російсько-українську війну", - пише Каміль Цалус з Центру східних досліджень в аналізі, надісланому Konkret24. Це повідомлення про нібито українські плани нападу на Придністров'я; твердження, що Київ збирає все більше сил поблизу цього сепаратистського регіону, і чутки, що румунські війська збираються на кордоні з Молдовою.  "Така інформація зазвичай надходить із джерел, пов’язаних з Росією, потім поширюється через акаунти пропагандистських тролів і, нарешті, проривається до мейнстрімових ЗМІ", - зауважує експерт OSW.

Каміль Цалус стверджує, що Росія намагається створити атмосферу страху навколо ситуації в Придністров’ї та Молдові, і перераховує кілька причин:

Внутрішній політичний контекст у самій Молдові.  У Молдові діють проросійські політичні сили, які протистоять прозахідній владі країни.  Ці сили регулярно організовують антиурядові демонстрації.  Хоча вони мають соціальний характер - стосуються переважно зростання цін на енергоносії та газ та високої інфляції - вони також стосуються питань безпеки.  Опозиція переконує своїх виборців, що загострення відносин з Москвою наражає країну на російський напад.

Спричинення напруженості між Молдовою та Румунією.  Повідомлення про те, що Румунія нібито відправляє військову техніку до кордону з Молдовою, покликані підкріпити тезу проросійських сил про те, що Румунія хоче анексувати Молдову (у міжвоєнний період вона була частиною Румунії).

Консолідація населення Придністров'я навколо Росії.  Відчуття загрози має гарантувати сприйняття Росії як єдиного гаранта безпеки.

Примушення України приділяти увагу західним кордонам країни під час військових дій на сході.  Збереження напруженої ситуації в Молдові та Придністров'ї змушує Київ постійно цікавитися західним кордоном країни та тримати там військові сили, які інакше можна було б спрямувати на східний фронт.

Вплив на аудиторію західних ЗМІ, залякування громадської думки в країнах, які підтримують Україну.  Росія хоче залякати країни, які підтримують Україну, використовуючи свою пропаганду, щоб переконати, що конфлікт може поширитися на інші країни - це може призвести до залучення Румунії, країни НАТО.  Пропаганда про те, що Україна може напасти на Придністров'я, має на меті створити в очах західної аудиторії враження, що Київ непередбачуваний.

Автор обговореного вище твіту стверджує, що 70 відсотків.  жителів Молдови проти надання допомоги Україні.  Нам не вдалося знайти аналогічні результати опитування громадської думки.  За даними на 24 лютого цього року, з початку повномасштабної агресії Росії проти України близько 750 тисяч  біженців перетнули кордон з Молдовою, з них понад 100 тисяч залишився в цій країні.  Уряд Молдови регулярно надсилає гуманітарну допомогу Україні.  Нещодавно, 10 лютого, було відправлено вантаж на 16,8 мільйонів леїв (майже 16 мільйонів злотих).

Однак результати опитування Центру соціологічних досліджень і маркетингу "CBS-Research", оприлюднені 8 лютого на замовлення неурядової організації WatchDog.MD, доводять значний вплив російської пропаганди на громадську думку.  "Особливе занепокоєння викликають тенденції у відповідях щодо причин війни та ставлення до країни, яка є жертвою агресії. Так, менше половини респондентів заявили, що у війні винна Росія та її керівництво. Разом лише 36 відсотків респондентів вказали Україну як сторону конфлікту, що має рацію", - йдеться на сайті WatchDog.MD.

Згідно з дослідженням молдовської неурядової організації, 42 відсотки  респондентів вважали Крим частиною України, а 34,5 - частиною Росії.  49,8 відсотка  визнав незаконним "включення" Росією українських Донецького та Луганського регіонів до своєї території.  23,5 відсотка  визнали це законним.

Заслуговують на увагу відповіді респондентів на запитання, які стосуються популярних російських наративів дезінформації.  54,8 відсотка  респондентів визнали правдивим речення "Росія фактично воює з НАТО в Україні".  26,9 відсотка  вказали, що це неправда.  34,3 відсотка  вважали правдивим речення "Українці та американці працювали над біологічною зброєю в секретних лабораторіях України".  27,6 відсотка  визнали це твердження фальшивкою.