Роковини "кривавої неділі". Моравецький: ми не заспокоїмося, поки останнє поховання жертв Волинської різанини не буде знайдено

У вівторок виповнюється 80 років "кривавій неділі" - кульмінації злочину, вчиненого проти поляків українськими націоналістами під час Другої світової війни.

Близько 14-ї години прем’єр-міністр Матеуш Моравецький взяв участь у церемонії покладання квітів перед варшавським пам’ятником Жертв людовбивства.

- У саркофазі, який знаходиться тут під Волинським хрестом, зібрана земля з тисяч польських міст і сіл, (...) чиї назви є на цих 18 таблицях тут, за мною. Це земля, яку полито кров'ю понад 100 тисяч наших співвітчизників, мешканців ІІ Речі Посполитої у 1942-1947 роках, - сказав очільник уряду.

Як він наголосив, "ця земля стала свідком виняткового злочину, свідком пекла в пеклі, яке готували українські націоналісти для своїх сусідів, часто сусідів із-за межі, із сусідньої хати".

- Тому за цим злочином стояла не бездушна державна машина, а люди, які у своїй ненависті обернулися проти тих, з ким жили роками, десятиліттями, століттями, - зазначив Моравецький.

Прем'єр-міністр сказав, що "цей злочин був настільки винятковим, що він повинен отримати свою назву".

- Це був геноцид, це було винищення, але водночас те, як здійснювався цей геноцид, як вбивали поляків: сокирами, вилами, пилами, мотиками, спалювали їх живцем – це було чимось настільки неймовірно жорстоким, що нехай це має й особливу назву - genocidium atrox, жахливий геноцид, - сказав він.

- Тим, хто відійшов у вічність, ми зобов'язані, принаймні, пам'яттю, правдою, пошуком їхніх останків і похованням, - сказав Моравецький.

Він також звернувся, як він сказав, до "наших українських сусідів, наших українських союзників, які сьогодні переживають війну".

- Саме сьогодні українські воїни щодня гинуть за свою свободу, за свій суверенітет, за право на життя, але вони також гинуть за безпеку Європи, за безпеку Польщі. Не минає й дня, щоб жінки та діти в Україні не гинули від варварських артилерійських, ракетно-бомбових обстрілів, тому наші українські сусіди та союзники сьогодні, безперечно, розуміють, розуміють краще, як важливо для нас знайти кожне місце, Знайти всі останки, поховати по-християнськи, поставити хрест, поставити свічку, помолитися, - додав він.

- Ми, поляки, не заспокоїмося, поки не знайдемо всі останки (жертв Волинської різанини - ред.), - наголосив він.

Він додав, що це також українське питання. - Не буде польсько-українського примирення до кінця без пошуку всіх останків (жертв), без їх вшанування до кінця, - сказав прем'єр.

Керівник канцелярії президента Павел Шрот зачитав листа Анджея Дуди. "Волинська різанина була однією з найтрагічніших сторінок у долі Польської Республіки за ціле ХХ століття", - написав він.

"Злочину немає виправдання, не можна заперечувати шокуючі факти, перед судом закону і совісті Волинська різанина не пояснюється ані попередніми польсько-українськими конфліктами, ані помилками національної політики міжвоєнної польської влади. Зло залишається злом, а злочин залишається злочином", - написав президент.

"Ми, сучасні поляки та українці, маємо впоратися з цією травмою історії, незважаючи на її тягар, ми пам’ятаємо про століття добросусідства та спільної держави колишньої Речі Посполитої багатьох народів, про хвилини спільної слави та тріумфу нашої зброї. Давайте засвоїмо урок з того часу, коли сусідні держави, особливо Росія, хотіли нас посварити за принципом "розділяй і володарюй", щоб панувати в цій частині Європи", - наголосив Дуда.

Він зазначив, що сьогодні всі польсько-українські суперечки є в інтересах Кремля. "Саме зараз, коли поляки та українці як ніколи близькі, настав час спільними зусиллями загоїти болючі рани пам’яті та повністю примиритися в дусі історичної правди", - заявив президент.

Він також написав, що "з християнської традиції випливає важливий, навіть священний імператив гідно поховати вбитих, вивести їх з анонімності та встановити індивідуальну пам’ять, щоб родичі жертв могли нарешті запалити свічки та помолитися на їхніх могилах".

"Почати ідентифікацію останків загиблих і підготувати їх до гідного поховання - зараз найважливіше", - наголосив президент.

Маршалок Сейму Ельжбета Вітек зазначила, що хоча поляки та українці протягом століть змогли гармонійно співіснувати, є сторінки нашої історії, які залишаються особливо болючими для поляків.

- Одна із них - Волинь, - підкреслила вона.

- Саме тоді під час війни виникла страшна, смертоносна ідеологія, яка нищила людей і нищила народи. Крайній націоналізм. Саме він тоді наказав убивати сусід - сусіда, чоловік - дружину та власних дітей в ім’я цієї хворої ідеології, через яку в людях все більше розвивалася ненависть, - сказала вона.

Вітек підкреслила, що ненависть нищить насамперед того, хто ненавидить. Вона зазначила, що тоді поляки "поводилися як належить", але не бракувало й українців, які допомагали полякам у цей важкий час.

Вітек наголосила, що зараз найсприятливіший час аби загоїти рани, але для цього потрібні дії та ексгумація жертв, про що вона звернулася до української сторони. Вона додала, що поляки чекають можливості поховати своїх близьких, поставити хрест, поставити свічку та помолитися. Вона також подякувала голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку за присутність і підтримку.

До того, одразу по 12-й години, в рамках відзначення Національного дня пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої, представники уряду та парламенту, зокрема прем’єр-міністр, Голова Кабінету Президента Павел Шрот, віце-спікер Сейму Малгожата Госєвська, міністр культури Пьотр Глінський поклали квіти до Могили Невідомого солдата.

Це була перша частина відзначення Національного дня пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої.

Раніше президент Польської народної партії (PSL) Владислав Косіняк-Камиш разом із делегацією політиків PSL поклали квіти до дошки пам’яті геноциду поляків на Домі Полонії у Варшаві.

Голова PSL підкреслив, що 11 липня є особливим днем, який потребує вшанування пам'яті.

- Вшанування пам'яті вимагають жертви. До цього закликають родини з прикордоння, до цього закликають ті, хто часто дивом залишився живим, до цього закликаємо ми, поляки. Ми закликаємо польський уряд докласти всіх зусиль, щоб чітко сформулювати наші вимоги в цей момент, коли польсько-українські відносини та допомога, яку поляки приносять Україні, є безпрецедентними, - закликав голова PSL.

- Від імені родин, від імені віковічності вбитих поколінь ми вимагаємо ексгумації жертв і пошуку місць, де вони були вбиті. Ми вимагаємо поховання та гідного їх вшанування. Сьогодні там мають лежати біло-червоні вінки, - продовжив Косіняк-Камиш.

- Символічної свічки недостатньо. Нам потрібні місця пам’яті і розуміння з боку всіх, хто сьогодні при владі в Україні, що це надзвичайно важлива справа для нас. Ми не хочемо роз'ятрювати рани минулого, але щоб ці рани загоїлися, їх потрібно очистити та обробити, - сказав голова PSL.

Він зазначив, що "очищення цієї рани - це ексгумація, а її обробка - це поховання і поминання". Без цього немає шансів на нормалізацію наших відносин. Ми не можемо зволікати, кращого часу ніколи не буде", - сказав він.

Він згадав про російські злочини, скоєні в українській Бучі. Він наголосив, що те саме про бійню на Волині мають сказати всі, хто визнає, що в ній був здійснений геноцид.

- Якщо Буча - це геноцид, а ми в цьому не сумніваємося і ми будемо притягувати винних до відповідальності, то кожен, хто так вважає, має чітко сказати: Волинь - геноцид, - сказав він.

За його словами, "це не встромлчння ножа в Україну, це прояснення справи".

- Так роблять друзі, так роблять держави і народи, які хочуть думати про майбутнє. Немає майбутнього без усвідомлення минулого, - наголосив Косіняк-Камиш.

Питання вшанування пам’яті жертв Волині постало й під час засідання Сейму, яке розпочалося у вівторок.

- У 80-ту річницю геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадянами Польської Республіки, прошу гідно вшанувати пам’ять, провести ексгумацію трупів наших співвітчизників, поховати тіла наших співвітчизників. Я прошу гідно вшанувати їх пам'ять. Від імені мільйонів поляків, від імені родин і прикордонних громад, - сказав голова PSL з трибуни Сейму після початку засідання.

Він попросив депутатів встати і вшанувати хвилиною мовчання всіх жертв Волинської різанини. Сейм вшанував пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Косіняк-Каміш також просив змінити порядок денний дебатів і розпочати роботу сейму ухвалою про вшанування 80-х роковин Волинської різанини.

- Ми ухвалимо відповідну резолюцію о 18 годині, – повідомив віце-маршалок Ришард Терлецький, який очолював засідання.

80 років тому, 11 і 12 липня 1943 року, Українська Повстанська Армія здійснила скоординований напад на близько 150 населених поляками місцевостец Володимирського, Горохівського, Ковельського та Луцького повітів колишнього Волинського воєводства. Використано ту обставину, що в неділю, 11 липня, люди зібралися в костелах. "Кривава неділя" вважається кульмінацією геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти поляків на Волині та в Східній Галичині у 1943-1945 роках. Внаслідок людовбивчих дій на Волині загинули, за різними оцінками, близько 100 тисяч поляків.