«Дуже промовистий і потужний символізм» з боку Зеленського. Пшидач: потрібно підписати новий польсько-український договір

Про необхідність укладання нового польсько-українського договору про добросусідство говорив 22 травня президент Анджей Дуда у своєму зверненні до Верховної Ради України. Під час прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським Дуда заявив, що гарним, символічним моментом для підписання нового договору стане січень наступного року, тобто 160-річчя Січневого повстання. Зеленський підтримав цю пропозицію і підкреслив, що Польща є пріоритетною державою для України, а нинішні відносини між нашими країнами назвав «найкращими за віки».

За словами Марціна Пшидача є потреба підписати такий договір. На запитання Польського пресового агентства про історичне, геополітичне та символічне значення оновленого договору між Польщею та Україною, заступник міністра звернув увагу на те, що договір 1992 року був підписаний у «іншу епоху», відтак необхідні зміни, які використали б нинішній потенціал.

Він нагадав, що Польща не була тоді ані в НАТО, ані в Європейському Союзі. Він додав, що 30 років тому Україна також «перебувала в зовсім іншій реальності».

– Україна чітко обрала прозахідний напрямок, зробила ставку на якнайліпші стосунки з Польщею і починає апелювати до історії, яка нас об’єднує, – зазначив він.

Пшидач вважає, що той факт, що Володимир Зеленський позитивно відреагував на пропозицію Анджея Дуди, є "дуже промовистою і сильною символікою".

Пшидач також нагадав про ще одну, спільну подію: участь президента Зеленського у 2021 році у святкуванні у Варшаві 230-ї річниці прийняття Конституції 3 травня.

- Тобто, окрім Польщі та Литви, які протягом останніх 30 років побудували свою ідентичність на цій історії, український народ також все більше готовий посилатися на цю добру традицію, спільну історію, - зауважив заступник глави міністерства. закордонних справ.

Заступник міністра також послався на Гадяцьку унію XVII століття, тобто спробу перетворити Річ Посполиту Обох Народів на Річ Посполиту Трьох Народів. Тому, на його думку, «можна було б подумати, чи не зробити місцем підписання нового договору про добросусідські відносини між Польщею та Україною Гадяч» в Україні, який також є символічним місцем. Там у 1658 р. між Річчю Посполитою, запорізьким гетьманом і козацькою старшиною було укладено угоду, яка мала вирвати Україну з рук російського царя Олексія Михайловича саме через створення Речі Посполитої Трьох Народів. Положення Гадяцької унії повністю реалізувати не вдалося, зокрема, через поновлення війни Речі Посполитої з Росією.

Однак, насамперед, за його словами, те, що сьогодні в Україні пригадують історію Першої Речі Посполитої, пов’язано з тим, що «відбулося величезне зближення поляків та українців» та тим, що українці усвідомили, «хто є їхнім справжнім другом, а хто - ворогом».

На запитання про «ворогів», Пшидач визнав як очевидність, що «є такі нації, а особливо та, яка абсолютно не зацікавлена ​​щоб квітла гарна співпраця між державами Центральної та Східної Європи». При цьому він висловив сподівання, що "колись у майбутньому і білоруський народ матиме шанс і можливість повноцінно висловити свою волю в історичних питаннях".

- Це не випадковість, що зіткнення цивілізацій, свідками якого ми стали сьогодні, точиться на кордоні між Україною та Росією, а відбувалося також у самій Білорусі. Ці дві нації, ці дві держави, підшкірно відчуваючи зв’язок з традицією нашої спільної держави, традицією Першої Речі Посполитої, мають записані у своїй ДНК прагнення жити вільно, бажання демократичного ладу, рівності та впливу на владу, - сказав він.

На запитання, чи можуть еволюціонувати пріоритети зовнішньої політики Польщі після підписання нового договору з Україною, заступник голови МЗС підкреслив, що «для Польщі природним середовищем є НАТО та Європейський Союз».

- Ми будемо прагнути, щоб Україна інтегрувалася в євроатлантичні структури і ще й таким чином наближалася до Польщі, - додав він.