Студенти Ягеллонського університету записали казки українською мовою. «Вони не замінять голос мами, але дадуть полегшення»

Серед 18 казок є класичні українські казки «Кіт і півник», «Мудра дівчина» чи «Як соловей вчить людину думати». У записах взяла участь група українських студентів факультету менеджменту та соціальних комунікацій Ягеллонського університету: Марта Антонів, Аліна Білецька, Вероніка Гасанова, Анна Ільїна, Карина Каспрович, Григорій Орлов.

Ініціатори створення «аудіокниг» для дітей-біженців зізнаються, що розраховують на терапевтичну цінність записаних історій.

– Ми записували ці казки з переконанням, що матері українських дітей можуть не встигнути прочитати ввечері перед тим, як покласти дітей спати. Адже вони борються за більш фундаментальні справи – наприклад, безпечний будинок над головою чи пошук роботи, – каже Мартін Кубат, керівник студентської редакції UJOT FM, де були зроблені записи. І додає: – Звісно, ​​аудіокнига не замінить маминого голосу, але наші учні чудово попрацювали, і я впевнений, що їхній спосіб читання також може дати найменшим хоч трохи спокою та полегшення.

– Я родом з Києва, тому знаю про досвід біженців з перших вуст. Дуже часто мамам доводиться займатися багатьма справами одночасно: опинятися на новому місці, складати маршрут, подавати документи, знаходити місце, де швидко щось перекусити. На жаль, часу на дитину майже не залишається, а діти відчувають це ще більше. Тому казки – це джерело спокою, повернення до тієї стабільності, яку вони мали до 24 лютого, – додає студентка Карина Каспрович.

Співробітники бібліотеки в Олькуші були залучені до проекту та допомогли підготувати тексти.

– Ми хочемо надати маленьким біженцям з України доступ до дитячої літератури, адже читання книжок і спілкування з літературою мають лікувальні властивості. Крім того, залучаючи до роботи над проектом студентів Ягеллонського університету з України, ми даємо їм відчуття, що вони роблять щось важливе, долучаючись до допомоги своїм співвітчизникам, особливо найбільш знедоленим – судять представники повіту та муніципалітету. Публічна бібліотека в Олькуші.

Фахівці з Вроцлавського та соціально-гуманітарного університетів раніше виступили з іншою ідеєю, пов’язаною з терапевтичним ефектом казок,і створили власну «терапевтичну казку» для дітей-біженців. – Це була наша ідея показати, що діти однакові, незалежно від того, діти вони з України чи Польщі, чи з будь-якої іншої країни. Мова гри – універсальна мова – сказала одна з творців казки проф. Юстина Зюлковська з Університету SWPS. Дослідники підтверджують, що ознайомлення дітей із складними темами, такими, як війна, хвороба, чи втрата близької людини, за допомогою казок є перевіреним та ефективним способом психопросвітницької роботи.