"Польща повинна оберігати свій дім також". Глава польської дипломатії про імпорт українського зерна

Коментар Збігнєва Рау опублікував у п'ятницю брюссельський інформаційний портал Politico. У ньому міністр, серед іншого, нагадав, що після вторгнення Росії в Україну мільйони біженців з атакованої країни втекли до Польщі. Він переконував, що поляки все ще вважають, що надання допомоги Україні відповідає національним інтересам Польщі.

"Подаровані поляками танки допомогли захистити Київ, а гаубиці польського виробництва допомогли звільнити окуповані Росією території в Харківській та Херсонській областях.Це мало відчутну ціну для Польщі.З усіх союзників саме поляки взяли на себе найбільший тягар допомоги Україні, що становило понад 3% ВВП країни. Це майже в чотири рази більше, ніж заможна Німеччина і майже в 10 разів більше, ніж Сполучені Штати", - підрахував міністр закордонних справ Польської Республіки.

"Пропорційно найбільші кошти допомоги Україні припали на східні прикордонні райони нашої країни, які в минулому трагічно пережили жахи німецької та радянської окупації. Так, там люди краще за інших знають, що таке війна. Саме до цих регіонів прибули перші українські біженці, які часто вирішували залишитися. Це переважно бідніші регіони нашої країни, традиційно залежні від сільського господарства І підтримати їх, щоб могли звести кінці з кінцями, також в інтересах Польщі", - переконував Рау.

"Тут немає абсолютно жодного протиріччя. Підтримка України проти російського вторгнення і, водночас, захист наших громадян і їх оборона від нечесної економічної конкуренції - і одне й друге служать інтересам Польщі.Чим сильніша Польща, тим більше вона може допомогти Україні. Ми хотіли б, аби з цієї війни зродилася сильна українська держава з динамічною економікою, і ми не кидали слова на вітер, а підтверджували їх справами", - додав він.

Глава польської дипломатії також нагадав, що Польща ніколи не була основним споживачем українського зерна. До вторгнення Росії менше одного відсотка українського врожаю продавалося на польському ринку, а більша частина йшла до країн із середнім рівнем доходу в Африці та Азії.

"Тільки після того, як Росія в односторонньому порядку закрила Чорне море та з появою загрози глобальної продовольчої кризи, українське зерно почало надходити через Польщу до портів Балтійського моря, а потім до споживачів на іншому кінці світу. Однак те, що мало полегшити екстрений транзит українського зерна, щоб воно могло дістатися до традиційних споживачів за межами Європи, зрештою виявилося схемою, яка дозволяє необмежений продаж зерна на польському ринку. За перші чотири місяці 2023 року з України до Польщі було експортовано у 600 разів більше пшениці, ніж роком раніше, що спричинило перебої на ринку та збитки для польських фермерів", - пояснив міністр Рау.

"У той час, коли Росія поступово закривала зерновий коридор у Чорному морі, мільйони тонн української пшениці замість того, щоб йти до найбільш потребуючих країн Глобального Півдня, йшли до нас. Міжнародному співтовариству не вистачило політичної волі прорвати російську блокаду Чорного моря, а нечесні зернотрейдери скористалися транзитними коридорами через Польщу, щоб швидко заробити гроші, і польські фермери заплатили за це", - підкреслив він.

"У цій ситуації польський уряд не мав іншого вибору, як втрутитися і захистити своїх фермерів, запровадивши заборону на імпорт українського зерна - тим більше, що Європейська комісія, яка має представляти країни-члени Європейського Союзу, відмовилася їм у суттєвій допомозі. Сьогодні основні польські політичні партії - і з лівого і з правого боку політичної сцени - підтримують збереження заборони на імпорт, що доводить, що це питання національних економічних інтересів", - зазначив глава польської дипломатії.

Говорячи про позицію України в цій ситуації, Рау зазначив, що "багатьох поляків заскочило те, що президент України Володимир Зеленський зараз звинувачує Польщу у відсутності солідарності".

"Солідарність, у вираженні якої полякам немає рівних у світі, працює в обох напрямках. Це також означає справедливий розподіл тягарів у коаліції вільного світу, яка вирішила стояти пліч-о-пліч з Україною стільки, скільки буде потрібно. У польської нації є "обґрунтовані причини замислитися, чому він повинен двічі оплатити рахунок за допомогу Україні, тоді як багатші європейські суспільства все ще не бажають брати на себе більшу відповідальність і занадто довго провадять політику співпраці з Москвою", - зазначив міністр.

"Будьмо серйозні і не перетворюймо цю зернову суперечку на політичний театр. У надзвичайній ситуації безпека людей, які приходять на допомогу, також є пріоритетом, прикладом чого є допомога Україні в її екзистенційній боротьбі з Росією. Польща, довівши свою роль надійного та вартого довіри рятівника має оберігати також свій дім.Польща й надалі підтримуватиме зусилля України щодо приєднання до НАТО та ЄС. Але Варшава також виступатиме проти будь-якої недобросовісної конкуренції", - заявив Збігнєв Рау.

Питання зернової кризи у п’ятницю також прокоментував заступник міністра закордонних справ Аркадіуш Мулярчик, який в інтерв’ю RMF24 висловив сподівання, що "ці невдалі заяви українських політиків закінчаться і зернова суперечка також закінчиться". Він підкреслив, що ця суперечка не служить ні Польщі, ні Україні, ані "спільній справі перемоги над Росією у цій війні".

- Вона повинна затихнути, а всякого роду непорозуміння повинні бути розв'язані. Проте ми цього не забудемо. Це важливе застереження для всіх нас - які механізми діють в Україні та які інтереси там реалізуються, - зазначив Мулярчик.

За його словами, президент Зеленський і деякі українські політики поводяться щодо Польщі "абсолютно нечесно". Він підкреслив, що Польща не дозволить себе ображати за надану допомогу.

На його думку, Україна замість того, щоб домовитися з Польщею, намагається домовитися в Берліні та Брюсселі понад нашими головами.

- Ми бачимо, що є спроби "оминути" Польщу, тобто розмови про польські справи, про транзит через Польщу, про торгівлю українським зерном понад нашими головами. Без сумніву деякі сліди ведуть до Берліна. Останні часті візити багатьох міністрів до Києва, а також зустрічі президента Зеленського з важливими німецькими політиками, включно з (главою Єврокомісії) Урсулою фон дер Ляєн. Можливо, якісь домовленості (ведуться - ред.) понад нашими головами, - сказав Мулярчик.

У понеділок Україна подала скаргу до Світової організації торгівлі (СОТ) проти Польщі, Словаччини та Угорщини у зв'язку з одностороннім продовженням цими країнами обмежень на імпорт українських продуктів харчування. Заборона на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини, запроваджена Єврокомісією на початку травня 2023 року, закінчилася 15 вересня. Однак влада у Варшаві, Братиславі та Будапешті вирішила встановити власні правила, згідно з якими ембарго і далі діятиме.

У вівторок під час сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку Володимир Зеленський заявив, що "тривожно те, як дехто в Європі, деякі наші друзі в Європі, розігрують солідарність у політичному театрі, роблячи трилер із зерном". "Може здатися, що вони грають свою роль, але насправді вон идопомагають готувати сцену для московського актора", - сказав президент України.

У середу Міністерство закордонних справ Польщі повідомило, що викликало українського посла в терміновому порядку. Йому передали протест проти формулювань президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН про те, що деякі країни ЄС вдають солідарність.

У четвер агентство Reuters повідомило, що міністри сільського господарства Словаччини та України домовилися створити систему ліцензування торгівлі зерновими продуктами, що має дати можливість Братиславі зняти ембарго на імпорт українського зерна, а влада Києва погодилася зупинити скаргу до Світовох організації торгівлі (СОТ) проти Словаччини. Заборону на імпорт зерна з України до нашої країни буде знято, коли набуде чинності система ліцензування (подробиці про неї невідомі - ред.), - йдеться в заяві словацького міністерства, надісланій Reuters.