Минуло два роки, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Польща стала притулком для багатьох громадян України. Майже один мільйон людей з цієї країни, які проживають у Польщі, мають активний номер PESEL. Це дозволяє біженцям, серед іншого, влаштуватися на роботу та отримати доступ до соціальних пільг і виплат.
Вже в перші години війни на польсько-українських прикордонних переходах з’явилися натовпи. У зв’язку з приїздом сотень тисяч громадян України виникла необхідність прийняти нормативно-правові акти, які б регулювали їхній статус і давали можливість функціонувати в нашій країні.
Громадяни України з номерами PESEL
Згідно з правилами, громадяни України впродовж 30 днів з дня прибуття до Польщі мають час подати заяву на отримання номеру PESEL. Наявність номера PESEL із присвоєним йому статусом UKR є офіційним підтвердженням права на перебування на території Польщі та супутніх прав, які випливають з окремих положень спеціального закону.
“На кінець грудня 2023 року 956 633 особи з України, які проживають у Польщі, мали активний номер PESEL”, - йдеться недавньому повідомленні Уповноваженого з прав дитини.
За прогнозами УВКБ ООН - Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, до кінця 2024 року в Польщі перебуватиме 1,1 мільйона біженців. Понад 90 відсотків з них - жінки, діти та люди похилого віку.
З 1 квітня 2023 року громадяни України, які мають номер PESEL зі статусом UKR, можуть подавати документи на отримання дозволів на тимчасове проживання для роботи чи ведення бізнесу. Рішення адресоване людям, які почуваються впевнено на польському ринку праці та хочуть відмовитися від використання тимчасового захисту. Щоб звернутися по дозвіл на тимчасове
проживання, необхідно подати заяву до воєводського управління за місцем проживання громадянина України.
Управління у справах іноземців зазначає, що можливість подати заяву на отримання вищезгаданих дозволів на проживання є необов’язковою. “Громадяни України, які прибули до Польщі з 24 лютого 2022 року і не скористаються цією можливістю, все одно зможуть легально перебувати в країні на підставі тимчасового захисту (внаслідок рішення Ради ЄС - ред. )", - пояснили у відомстві.
Громадянин України має пам’ятати, що якщо він користується тимчасовим захистом, то втратить право на легальне перебування, якщо виїжджатиме з Польщі на термін більше ніж на 1 місяць. Однак це обмеження не стосується осіб, яких відправляють на роботу за кордон суб’єкти, які провадять господарську діяльність у Польщі.
Законність перебування подовжено
У понеділок, 19 лютого, президент Анджей Дуда підписав закон про допомогу громадянам України, який, серед іншого, продовжив законність перебування українських воєнних біженців до 30 червня 2024 року. Цей закон є результатом рішення Ради ЄС, яке продовжило тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2025 року.
Закон також вносить зміни, які полягають у подовженні до 28 місяців періоду, протягом якого, зокрема, громадянину України, який отримав кваліфікацію лікаря або стоматолога за межами території держав-членів ЄС, може бути надано дозвіл на практику лікаря або лікаря-стоматолога та надано умовне право на практику лікаря або лікаря-стоматолога.
Закон також вносить зміни до Закону про податок на доходи фізичних осіб та Закону про податок на прибуток підприємств. Вони полягають у продовженні до 2024 року терміну податкових преференцій, пов’язаних з протидією наслідкам бойових дій на території України.
Допомога українцям
Громадяни України, які приїхали з цієї країни до Польщі після 23 лютого 2022 року у зв’язку з бойовими діями та отримали легальне проживання в нашій країні, мають право на виплату на дитину “800 плюс”. Згідно з даними Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики, у грудні 2023 року допомогу “500 плюс” (з 1 січня - “800 плюс”) отримували 209,7 тисячі дітей, громадян України.
Біженці з України також мають право на безкоштовну охорону здоров'я в Польщі, якщо нададуть документ, що підтверджує перетин кордону не раніше 24 лютого 2022 року.
Учні з України у віці обов’язкової шкільної освіти (7-18 років) приймаються до державних шкіл і забезпечуються доглядом та освітою на тих же умовах, що й громадяни Польщі.Прийом до школи можливий протягом усього навчального року, а клас, у якому продовжується навчання, визначається на основі загальної кількості років навчання, проведених за кордоном.
Українці створюють фірми в Польщі
Громадяни України, які шукають притулку в Польщі, можуть швидко почати працювати без зайвої бюрократії. Біженці, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року, можуть після підтвердження своєї особи отримати номер PESEL і подати заявку на роботу. Згідно з правилами, роботодавець протягом 14 днів повинен повідомити компетентну службу зайнятості про доручення роботи іноземцю. Реєстрація можлива на praca.gov.pl.
За даними ZUS, у Польщі працює понад 755,8 тисячі українців. Для порівняння, у березні 2022 року кількість застрахованих громадян цієї країни становила 666,7 тисячі осіб, що на 39,7 тисячі більше ніж у грудні 2021 року.
Найбільше українців працює у таких воєводствах: Мазовецькому (184,1 тис.), Великопольському (89,2 тис.), Нижньосілезькому (88,6 тис.), Сілезькому (71,7 тис.) та Малопольському (62,2 тис.) .
Громадяни України найчастіше обирають роботу у сфері менеджменту надання послуг та допоміжної діяльності, а також у промисловості, будівництві та транспорті.
На роботу до Польщі приїжджають люди у розквіті років, тобто від 25 до 49 років, причому більшість працюючих людей з українським паспортом мають вік 30-39 років.
За останні кільканадцять місяців зросла підприємницька активність українських громадян у Польщі. Польський економічний інститут повідомив у звіті, що у 2023 році майже кожна десята (9,4%) підприємницька діяльність у Польщі була розпочата громадянином України.
Дані Центрального реєстру та інформації про економічну діяльність (CEIDG), цитовані PIE, показують, що минулого року було створено приблизно 28,6 тисячі українських активних ФОП, тобто в 1,8 разів більше, ніж за весь 2022 рік.
Українські підприємства працюють переважно в таких галузях: будівництво (24 відсотки), інформація та зв’язок (18 відсотків) та інші сфери послуг (14 відсотків),- повідомляє аналітичний центр, пов’язаний з Канцелярією прем’єр-міністра.
Źródło: tvn24