13-15 серпня відзначають річницю Варшавської битви, тобто вирішальної сутички між польськими та більшовицькими військами. Бій відбувся на підступах до Варшави в 1920 році. Совєти були розбиті й змушені були відступити. Польща відстояла свою молоду незалежність. Це також врятувало Європу від кошмару більшовизму. Цю битву називають вісімнадцятою вирішальною битвою в історії світу.
11 листопада 1918 року для Польщі стало днем перемоги – ми повернули незалежність. Однак спокій тривав недовго, оскільки вже через сім днів лідер більшовицької Росії Володимир Ленін віддав наказ розпочати операцію "Вісла". Польща була тактичною метою для росіян. Російські більшовики розраховували на підтримку комуністів, які намагалися викликати революцію в Німеччині та в країнах, що виникли внаслідок розпаду Австро-Угорщини.
Радянська влада використала перемир’я для підготовки до вторгнення
Бойові дії почалися в лютому 1919 року і тривали до жовтня. Вони були перервані тримісячними мирними переговорами. Проте це була лише "димова завіса" для реалізації справжніх намірів росіян, які на той час будували плани вторгнення до Польщі. Більшовики підступно використали час перемир'я. Червоній армії вдалося завдати значних втрат військам "білого генерала" Антона Денікіна. Він був командувачем антикомуністичної "білої армії", яка воювала проти більшовиків під час громадянської війни в Росії 1917-1923 років.
Немає найменшого сумніву, що якби ми вирвали з рук польської буржуазії її буржуазну шляхетську армію, то революція робітничого класу в Польщі стала б фактом. І цей вогонь не втримали б польські мури. Як бурхливий потік, він проллється по всій Західній Європі. Цей досвід революції ззовні Червона Армія не забуде. І якщо коли-небудь європейська буржуазія викличе нас до нової боротьби, Червона армія зможе її перемогти і підтримати і поширити революцію в Європі.
Другим кроком з боку російської армії було змусити українського лідера Семена Петлюру відійти з території Польщі. У квітні 1920 р. польський уряд уклав угоду з Петлюрою - в обмін на визнання Україною прав Польщі на Східну Малопольщу (особливо на Львів), Польща визнавала уряд УНР. Також було підписано спільну військову конвенцію.
"Варшаву розбудить грім гармат", - писав "Kurjer Warszawski" у номері від 15 серпня 1920 року. Місто готувалося до бою. Червона армія наближалася до столиці, і хоч була сильно виснажена опором, який чинила на цьому шляху польська армія, все ж була небезпечною. Ні в кого не було сумнівів, що під Варшавою відбудеться найважливіша битва польсько-більшовицької війни.
Поляки входять, совєти наступають
7 травня 1920 року польсько-українські війська увійшли до Києва. У цій ситуації Червона Армія почала наступ на чолі з одним із найталановитіших радянських полководців Михайлом Тухачевським. Рішуча атака Тухачевського була спрямована на захоплення Варшави, тоді як кінна армія Семена Будьонного наступала на поляків у районі Львова, а кавалерійський корпус Гай-хана мав оволодіти північною Мазовією, щоб оточити і остаточно розгромити польські війська
Прогнози щодо Польщі не були позитивними. Столиця здавалася незахищеною. Проте поки Червона армія збирала сили для останнього бою, поляки перегрупували свої війська. Маршал Юзеф Пілсудський уже в першій половині липня планував розпочати велику битву.
У вирішальні хвилини серпня 1920 р., незважаючи на попередні величезні втрати, чисельність Війська Польського перевищила 900 тис. вояків.
Розгром біля Осовця, Білостока та Кольного
Варшавська битва відбулася на підступах до столиці 13-15 серпня 1920 року. Вона велася згідно з оперативним планом, який розробили начальник генерального штабу генерал Тадеуш Розвадовський, полковник Тадеуш Піскор і капітан Броніслав Регульський, згідно із загальною концепцією Юзефа Пілсудського.
Момент загибелі отця Скорупки є переломним моментом у битві під Осовцем та в історії війни 1920 року. До того часу поляки тікали від більшовиків, відтоді більшовики тікали від поляків.
15 серпня 203-й Калішський кавалерійський полк захопив штаб 4-ї радянської армії в Цєханові. Це був один із стратегічно найважливіших моментів цієї битви. Разом зі штабом польське військо захопило канцелярію російської армії, склади та одну з радіостанцій, яка була центром зв'язку з командуванням у Мінську. Того ж дня відбулися запеклі бої між польськими військами та Червоною армією, зокрема під Радзиміном, Оссовом і Зеленкою. Зрештою, польські вояки ціною великих втрат утримали Радзимін та інші міста, відкинувши більшовиків від їхніх позицій.
Остаточної поразки більшовики зазнали під Осовцем, Білостоком і Кольним. Варшавська битва забрала життя 4,5 тисячі польських вояків. Кількість загиблих у лавах Червоної Армії невідома. Багато радянських солдатів було взято в польський полон і інтерновано німцями.
У польсько-більшовицькій війні брали участь американські авіатори 7-ї винищувальної ескадрильї імені Тадеуша Костюшка. Одним із її великих героїв був майбутній голлівудський продюсер Меріан К. Купер, творець і продюсер оригінального хіта "Кінг-Конг".
Перемога під Варшавою врятувала Європу
"Чудо на Віслі", як прийнято називати цю битву, було визнано вісімнадцятою вирішальною битвою у світовій історії, насамперед тому, що вона зупинила вторгнення більшовицької революції до Західної Європи. Це була видовищна історична перемога, яка гарантувала свободу Європи від радянської пропаганди. І водночас це була одна з найважливіших перемог за всю історію Польщі.
Оприлюднені у серпні 2005 року документи Центрального військового архіву свідчать, що вже у вересні 1919 року більшовицькі шифри зламав поручник Ян Ковалевський. Завдяки цьому поляки знали плани та накази радянської сторони і змогли цим скористатися. Вони ж у відповідальний момент порушили комунікацію противника. Вони переналаштували одну з варшавських радіостанцій на радянську частоту і протягом двох днів вистукували азбукою Морзе фрагменти Біблії.
Źródło: PAP/tvnwarszawa.pl
Źródło zdjęcia głównego: Centralne Archiwum Wojskowe, domena publiczna, Wikipedia