«Перед імперіалізмом не можна відступати , не можна його боятися. ми не повинні боятися його. Йому потрібно протистояти»

Німецька армія 83 роки тому - 1 вересня 1939 року, на світанку перетнула кордони Речі Посполитої майже на всій його довжині, розпочавши першу кампанію Другої світової війни. Того дня першими були атаковані Велюнь і Вестерплатте.

У четвер були заплановані численні ювілейні заходи. Церемонії за участю прем’єр-міністра Матеуша Моравецького у Велуні розпочалися о 4.40. У свою чергу, з 4.45 ранку президент Анджей Дуда взяв участь в урочистостях на Вестерплатте. Там також були присутні віце-прем'єр-міністр, глава міністерства національної оборони Маріуш Блащак і маршал Сенату Томаш Гродзький.

За традицією, ранкові урочистості розпочалися звуками тривожних сирен, незадовго до 4.45 – часу, коли 1 вересня 1939 року відбувся напад німців на польський військовий транзитний склад, розташований на гданському півострові. Потім вояки Війська Польського та запрошені гості виконали державний гімн.

Особливим моментом урочистостей стало запалення Лампади Поколіннь ветеранами, харцерами та військовими. Потім зачитали "Звернення Пам’яті" та вшанували подвиг захисників Вітчизни гарматним салютом.

- Вчергове впродовж десятиліть, вранці 1 вересня, ми збираємося тут, на Вестерплатте. Ми, поляки, і наші гості дуже часто, особливо в останні роки, зустрічаємося, щоб згадати, вшанувати пам’ять, віддати данину пам’яті вбитим і полеглим і ще раз застерегти світ, аби не повторилося те, що було найстрашнішим катаклізмом 20-го століття - Друга світова війна, - сказав президент Анджей Дуда, виступаючи під час відзначення річниці на Вестерплатте.

Як він нагадав, рівно 83 роки тому на світанку «Німеччина, охоплена нацистською ідеологією, в змові зі своїм тодішнім союзником Радянським Союзом, охопленим комуністичною ідеологією, розпочала Другу світову війну, нападаючи без жодного попередження, без оголошення війни на Польщу, на відроджену в 1918 році польську державу, яка тоді мала менше ніж 21 рік відновленого суверенного існування».

- Це була одна з найжахливіших трагедій у нашій історії не лише тому, що вона забрала нашу свободу, не лише тому, що вона забрала нашу державу, але й тому, що війна призвела до мільйонів жертв серед польських громадян і непоправних втрат для нашої батьківщини та нашої нації. Це почалося тут, на Вестерплатте, у Ґданську, почалося у Вєлюні, почалося в Тчеві, почалося зі смертей простих людей у ​​Вєлюні, розбомблених звірячою німецькою авіацією, почалося з убивства польських залізничників, там, на кордоні, біля Тчева, - згадував Дуда.

Він нагадав, що тоді Вестерплатте захищали лише 182 польських вояки. 

- Ця оборона Вестерплятте стала легендою про героїзм польського вояка і легендою про героїзм вояка взагалі. Тому що тут ці 182 бійці, при тому, стратегія передбачала оборону цього об'єкта менше 24 годин, зі зброєю, призначеною для відюиття атак піхоти, опинилися під артилерійським та авіаційним вогнем сил майже в 20 разів сильніших за цей підрозділ, - сказав президент.

Він підкреслив, що польські солдати оборонялися сім днів. 

- У Польщі та світі постійно лунало повідомлення: Вестерплатте все ще захищається. Воно мало надзвичайну силу підтримувати і підносити дух тих, хто захищав тодішню Річ Посполиту. У багатьох місцях ця оборона тривала, перетворюючись на боротьбу до остаточного кінця. Саме тому, що це повідомлення від Вестерплатте додало сил і віри, - сказав він.

За його словами, назва Вестерплатте є "однозначним символом героїзму, відданості батьківщині, стійкості та великого духу, який є символом польського солдата". Поляки, нагадав він, не виграли в цій битві. «Багато з них мали відчуття, що фактично не виграли в цій війні, тому що Польща після неї не повністю відновила свободу і суверенітет, про які вони мріяли і за які боролися», - наголосив Анджей Дуда.

Анджей Дуда підкреслив, що Польща сьогодні вільна завдяки заслугам тих, хто вижив і хто боровся за цю свободу, поки вона не повернулася, а також завдяки героїзму їхніх дітей, наступного покоління, "також присутніх сьогодні і названих тими, хто становив незалежну опозицію ". 

- Люди "Солідарності", яким ми дякували останніми днями, вшановуючи річницю Серпневих угод, - зазначив він.

Президент підкреслив, що "Друга світова війна лягла тінню на поляків на десятиліття".

- Тінню, залишки якої є й сьогодні, бо хто знає, як виглядала б сьогодні Польща і скільки б нас жило тут, на цій землі, якби на нас у 1939 році віроломно не напали німці, рука об руку з совітами, нацисти та радянські комуністи, (...) якби не їхнє віроломне, підле братерство по зброї,- розмірковував Дуда.

- Хтозна, якою була б наша країна сьогодні, якби тоді не загинуло 6 мільйонів громадян, у тому числі 3 мільйони польських громадян єврейської національності, які були просто по-звірячому вбиті в концтаборах, в місцях масового знищення, якби не стали жертвами Голокосту. Якби не загинули всі інші польські громадяни, які були полягли на всіх фронтах Другої світової війни, борючись за перемогу над нацистами, - продовжив він.

Він нагадав, що потім Польща втратила ще 5 мільйонів громадян, які "або залишилися за межами цієї Польщі, зміненої Другою світовою війною, або просто не повернулися до Польщі, тому що вважали, що вона невільна, не суверенна". Президент підкреслив, що "до сьогодні в багатьох місцях не вдалося відбудувати Польщу такою ж красивою, якою вона була до Другої світової війни". У цьому контексті він згадав Варшаву, символ непохитності, яку, за його словами, "Гітлер хотів стерти з карти як столицю Польщі, зробивши нас, поляків, водночас рабами".

- Російські совіти тоді хотіли того ж, помстившись за свій провал 1920 року і поразку, яку вони тоді зазнали у війні з Польщею. Свідченням цієї помсти було жорстоке, жахливе вбивство польських офіцерів, що перекреслило всі норми міжнародного права, відоме як Катинський розстріл, жорстокість, з якою вони поводилися з польськими громадянами, депортуючи їх на схід і вбиваючи, як це сталося. під час августівської облави, - сказав президент.

Президент також торкнувся поточної ситуації, вторгнення Росії в Україну. 

- Останніми роками імперіалістичні прагнення підкорити інші нації не зникли зі світу та з амбіцій деяких політиків і, на жаль, також деяких націй. Ми бачимо це сьогодні за нашим східним кордоном, де Росія повертається до своїх великодержавницьких імперіалістичних прагнень домінувати над іншими націями, керувати ними, підкоряти їх, тримати їх за горло, а якщо вони відмовляться здатися, знищити їх, - промовив, звертаючись до учасників урочистості.

Як він зазначив, "до останнього вірилося, що те, що було лише історичною пам’яттю про Другу світову війну, ніколи не повториться, що ніхто не посміє відкрито нападати на іншу країну і націю, особливо в такому великому масштабі, що ті зображення, які світ знає з чорно-білих архівних кадрів Другої світової війни, більше ніколи не побачимо у справжніх кольорах".

Водночас, додав він, "ми спостерігаємо це сьогодні в сусідній Україні, яка зазнала жорстокого нападу, спочатку приховано у 2014 році під виглядом дій сепаратистів, а цього року відкрито, 24 лютого, шляхом жорстокого нападу, за яким вражено спостерігав увесь світ".

- Там артилерія та літаки жорстоко руйнують будинки, в яких проживають звичайні люди, мирні громадяни суверенної держави, яких вбивають у підвалах і на вулицях пострілами в потилицю. Ми ж бо знаємо, що таке було вісімдесят років тому і бачимо це знову. Це треба зупинити. Ми, поляки, це знаємо і чудово розуміємо. Тому ми робимо все, щоб допомогти захиститися нашии сусідам-українцям і допомогти всім, хто тікає від цієї війни, рятуючи свої життя, - наголосив президент.

"Тому сьогодні ми постійно закликаємо всіх наших союзників і весь світ допомогти Україні та зупинити російський імперіалізм", - сказав він. І підкреслив, що перед імперіалізмом не можна відступати ані його боятися. Йому а також "неоімперіалістичним фантазіям" слід рішуче протистояти. За його словами, сьогодні це найважливіше завдання для всього світу.

Президент також говорив про необхідність нарощувати потенціал польської армії та якнайшвидше озброїти її сучасною технікою, "не озираючись на перешкоди", щоб полякам не доводилося бачити ті жахи, які бачили їхні діди та бабусі. і батьки в 1939 і наступних роках.

- У нас і сьогодні є добре підготовлені, героїчні воїни. У нас є молодь, яка прагне пройти військову підготовку, щоб стати на захист Вітчизни. Ми повинні скористатися цим. Їм необхідно дати можливість реалізувати ці благородні амбіції. Це наше велике завдання, - сказав він і додав, що "необхідно забезпечити польського солдата гідним озброєнням, щоб він міг ефективно та безпечно захищати свою батьківщину".

- Це наш борг перед тими, хто боровся за вільну та суверенну Польщу, - заявив президент Анджей Дуда.

Господар урочистості Маріуш Блащак, відкриваючи церемонію на Вестерплатте, зазначив, що Друга світова війна була «найтрагічнішою і найкривавішою» в історії людства. 

- Коли Польща давала відсіч ворогу на заході, 17 вересня Червона армія вдарила по нам зі сходу. Заповіт зла ​​під знаком свастики та серпа і молота була скріплена печаттю, - сказав він. 

- Сьогодні ми особливо вшановуємо тих, хто першим чинив опір німецькому вторгненню, героїв Вестерплатте, - наголосив міністр.

У своєму виступі він також торкнувся війни в Україні. 

- Раніше Європа не хотіла вмирати за Гданськ, сьогодні багато хто не хоче розуміти, що оборона України - це найважливіша інвестиція у нашу власну безпеку, - сказав міністр.

Увечері, о 18 годині були заплановані ювілейні урочистості у Фрамполі (Любельське воєводство) за участю маршалка Сейму Ельжбети Вітек та голови Міністерства національної оборони.

Атака німецького лінкора «Шлезвіг-Гольштейн» на польський військовий склад у Вестерплатте о 4.45 1 вересня 1939 року була однією з перших подій, що поклали початок Другій світовій війні. До 7 вересня польські війська під командуванням майора Генрика Сухарського героїчно захищали заклад від атак ворога з моря, землі та повітря.

Також рано вранці 1 вересня 1939 року німці здійснили повітрянк атаку на Вєлюнь. На місто впало 380 бомб загальною вагою 46 тонн. За різними даними, загинуло від 1200 до понад 2000 осіб. Вєлюнь була майже повністю зруйнована. Фрамполь був одним із найбільш постраждалих польських міст під час Другої світової війни. 13 вересня 1939 року німецькі літаки розбомбили місто, знищивши понад 80 відсотків будівель.

Друга світова війна була найбільшою і найкривавішою війною в історії людства, в якій Польща зазнала відносно найбільших втрат і демографічних збитків серед усіх воюючих і окупованих держав.