Обов'язкове навчання дітей з України. “Я не відчуваю, що хто-небудь обміркував це комплексно”

●      З 1 вересня навчання дітей-біженців з України в Польщі стане обов’язковим. Вони мають відвідувати однорічний “нульовий клас” в дитячому садку, початкову та середню школи. Якщо батьки не виконають цього зобов’язання, їх можуть позбавити допомоги “800 плюс”.

●      Заступниця міністра освіти Йоанна Муха вважає, що в школах зможуть почати навчання до 80 тисяч нових учнів з України. Вона запевняє, що обов’язкове навчання для них - це “інтеграція, а не полонізація”.

●      Кшиштоф Обрембський, заступник директора Шкільного комплексу № 31 у Варшаві, розповідає, що шкільний телефон дзвонить постійно. Також є нові звернення від батьків учнів з України.

●      Чи впораються школи? І як вони мають інтегрувати українських учнів із польськими однолітками? Тим паче, що хвиля нових учнів - не єдина зміна, яка чекатиме на школи з початку вересня.

Середина червня минулого року, центр Варшави. Кілька підлітків з України сидять у кафе “Споко”, створеному з думкою про молодих біженців. З ними розмовляє журналістка tvn24.pl Юстина Сучецька, яка розповідає про цю зустріч таке:

"М. переглядає відео на телефоні, іноді реагує на них посмішкою. Час від часу піднімає очі від мобільного і нервово озирається. Видно, що вона когось чекає. Вона приїхала до Польщі в березні 2022 року з мамою і дорослою сестрою. Хоча вони вже більше року живуть у Варшаві, М. вчиться в українській школі, вона записалися на онлайн-заняття.

Але це не той онлайн, який був у нас під час пандемії та місяців дистанційного навчання. М. не бачиться на веб-камерах з вчителями чи друзями. “Я роблю тести”, - пояснює вона.

Простіше кажучи: вона має вивчити матеріал із заданої теми, а потім пройти тест і довести, чи засвоїла тему. З її слів ніхто не перевіряє, чи робить вона це самостійно.

В. пробує свої сили в польському профтехучилищі. Але інші українські підлітки налаштовані скептично. Кажуть наприклад:

- Навіщо мені йти в польську школу, якщо я хочу повернутися до Києва?

- Я й так не маю тут друзів-поляків. Навіщо мені це?

- Але ж там можна пройти, не треба старатися.

- Мама каже, що після війни будемо турбуватися про школу.

Далі Сухецька пише: “Таких дітей, як вони, у Польщі тисячі. Їхні батьки заявляють, що вони не навчаються в наших школах, оскільки продовжують навчання онлайн в Україні. Однак ніхто не має певності, чи це насправді відбувається. Як підкреслюють експерти громадської організації “Центр громадянської освіти” (CEO), у цій системі все ґрунтується на деклараціях.

І це справді так - тодішній міністр освіти Пшемислав Чарнек стверджує, що немає правових підстав стежити за тим, чи молоді біженці з України, які не є учнями польської школи, навчаються дистанційно в українській школі. У свою чергу українське міністерство вірить у дані своєї системи, де батьки записують дітей на дистанційне навчання. Але перевірити, що саме і як вони вивчають, в принципі неможливо. А через пандемію COVID-19 для багатьох із них це вже четвертий рік дистанційного навчання.

- Нам невідомо, скільки з них не вчаться взагалі, але ми знаємо, що кожна така історія матиме довгострокові наслідки як для цих дітей, так і для суспільства тут, у Польщі, - коментує доктор Єнджей Вітковський з Центру громадянської освіти.

Коли в квітні минулого року CEO порівняв кількість учнів з Освітньої інформаційної системи з даними бази даних PESEL, виявилося, що більше половини дітей-біженців шкільного віку залишаються поза системою польської освіти. Чим старші діти - тим гірше. Лише кожен п’ятий (22 відсотки) підліток з України ходив до польської школи.

Середина червня цього року, центр Варшави. Пшемислава Чарнека та інших політиків “Об’єднаних правих” більше немає в Міністерстві національної освіти - вони програли парламентські вибори 15 жовтня 2023 року. Зараз при владі коаліція “Громадянської коаліції”, “Третього шляху” і “Нової лівиці”. У Міносвіти саме триває прес-конференція заступниці міністра Йоанни Мухи щодо внесення змін до Закону про допомогу громадянам України.

Це конкретні рішення щодо навчання дітей-біженців з України, які з 1 вересня 2024 року мають абсолютно такі ж умови, як і їхні польські однолітки:

●      обов'язковий річний нульовий клас,

●      обов'язкову базову шкільну освіту,

●      обов'язкову освіту після базової (середня школа, технікум, професійно-технічне училище).

Лише за умови, що дитина-біженець відвідує нульовий клас у дитячому садку, базову або старшу школу, її батьки отримають сімейну допомогу “800 плюс”.

"На практиці це виглядатиме так: при оформленні, наприклад, виплати “800 плюс”, батьки повинні будуть вказати школу, яку відвідує дитина. Надані дані будуть перевірені Міносвіти через Освітню інформаційну систему (SIO). У разі невиконання шкільного обов’язку батькам учня загрожує виконавче провадження та штраф у розмірі 100 злотих, а з червня 2025 року - також втрата ще й “800 плюс”, – повідомляє “Głos Nauczycielski”. 

Є лише один виняток із обов’язкового навчання: учні, які у 2024/2025 навчальному році навчаються у найстаршому класі школи згідно системи освіти України, зможуть навчатися онлайн.

- Якщо ця дитина пройшла весь навчальний процес в Україні, то цей останній рік вона може просто провести в українській системі освіти, - пояснює заступниця міністра Йоанна Муха в інтерв’ю “Фактам” TVN. Важливо, що батьки цих учнів також зможуть подавати документи на “800 плюс”.

Метою обов’язкової освіти для дітей-біженців з України, як повідомляє Міністерство національної освіти на своєму сайті, є “зрівняння можливостей шляхом реалізації права дитини на освіту”. 

- Інтеграція, а не полонізація. З 1 вересня ми запросимо цих дітей до польської школи. Ми хочемо, щоб вони мали рівні можливості для отримання освіти, щоб були оточені піклуванням та були в безпеці, - наголошувала заступниця міністра Муха під час прес-конференції у червні.

Йоанна Муха також запевняє, що “польська школа готова прийняти дітей з України, які ще не були охоплені навчальним процесом”. 

- Ці діти можуть будувати нашу державу, Польщу, і сприяти відбудові України в майбутньому, - каже вона. 

- Нам будуть потрібні спеціалісти різних професій, тому ми повинні подбати про те, щоб молоде покоління біженців, які проживають у Польщі, могло навчатися в найкращих можливих умовах, - додає заступниця міністра.

І це цілком узгоджується з тим, що роком раніше казав доктор Єнджей Вітковський з “Центру громадянської освіти” в інтерв’ю tvn24.pl: “Ми, як суспільство, повинні нести відповідальність за дітей, які залишаються поза системою. Ознайомтеся з їхньою ситуацією та заохочуйте їх та їхніх батьків до вступу до польської системи освіти. Чому? Тому що як би ми всі не хотіли, щоб ця війна якнайшвидше закінчилася, ми також маємо брати до уваги сценарій, коли багато українців залишаться тут на роки чи навіть назавжди. А без контакту з польською школою їм буде важче, наприклад, вийти на ринок праці чи розпочати навчання у вишах. А це означає, що розчарування багатьох молодих людей, які пережили війну, зростатиме. Багато з них отримають освіту та роботу нижче своїх прагнень і можливостей, що може призвести не лише до їхнього незадоволення, а й до соціальних конфліктів.

Звіт Польського економічного інституту “Поляки та українці: виклики інтеграції біженців”, опублікований у квітні 2023 року, показує, що лише трохи більше 3 відсотків респондентів вважають, що через наплив біженців з України погіршилося навчання їхніх дітей у польських школах або є проблеми із зарахуванням дітей до ясел чи дитсадків. З іншого боку, в мережі можна знайти сотні коментарів, у яких батьки (або ж особи, які себе за них видають) скаржаться, наприклад, що “українські учні псують уроки”, а “вчителі знижують рівень до їхнього, а будуть же іспити”.

“Хороша освіта - це шанс на гарне майбутнє! Польські школи належним чином підготовлені аби прийняти дітей з України, забезпечити їм відповідну підтримку, опіку та безпеку. Освіта - це право кожної дитини!” - читаю у серпні на сторінках Міністерства національної освіти в соцмережах.

То ж, чи справді польські школи готові прийняти учнів з України з початку вересня? Про яку кількість нових учениць та учнів ми ведемо мову? Відповіді звучать різні.

- Система, схоже, готова до цього, але окремі заклади можуть бути не готові. Справа в тому, скільки учнів реально буде прийнято до того чи іншого закладу.  У різних розмовах я чув, що в одній школі з’явилося десятеро нових учнів, а в іншій - близько сотні, - розповідає Шимон Леппер, учитель історії, суспільствознавства та англійської мови 5-го загальноосвітнього ліцею в Гдині.

- Школи готові до всього, в тому числі й до цього, тому що це ще одне ущільнення, яке вже траплялося в різних ситуаціях. Але школи очікували чогось іншого, - каже Марек Плєсняр з Загальнопольського об’єднання керівників освіти (OSKKO). Він нагадує, що кілька місяців тому делегація OSKKO відвідала міністра освіти Барбару Новацьку.

- Ми навіть передали вимогу зменшити кількість дітей у класі до 20. А станеться щось зовсім протилежне, - зазначає він.

Наприкінці серпня міністерка Новацька підписала постанову, яка збільшує ліміт учнів у класах у новому навчальному році. Таким чином, I-III класи початкової школи зможуть налічувати аж 29 учнів.  Якщо в класі 25 дітей, до нього можна додати чотирьох учнів з України, якщо 26 - трьох, а якщо 27 - двох. У дитсадках до групи можуть приєднатися максимум троє дітей з України. У старших класах базових шкіл та школах вищого рівня немає загальнодержавних обмежень щодо кількості учнів (вони можуть бути встановлені окремими органами місцевого самоврядування, яким підпорядковані навчальні заклади).

- Якщо ми збільшуємо ліміти в класах, у таких різноманітних класних групах, ми не можемо сподіватися на хороші навчальні результати учнів, - попереджає Уршуля Возняк зі Спілки польських вчителів.

Як розповідає мені Кшиштоф Обрембскі, заступник директора Шкільного комплексу номер 31 у Варшаві, шкільний телефон дзвонить безперестанку. Увесь час з’являються нові звернення від батьків учнів з України. Я передбачаю, що так буде і у вересні.

- Зараз у нас близько 35-40 заявок у всіх перших класах, - чую від нього.

Безсумнівно, було б корисно для шкіл оцінити кількість учнів, які з’являться у польській системі освіти.

- Ми очікуємо від 60 до 80 тисяч нових українських дітей, - оцінює заступниця міністра Йоанна Муха.

У прес-службі Міністерства національної освіти до цього ставляться більш обережно. “Кількість учнів з України важко прогнозувати, оскільки їхня кількість залежить від факторів, які не залежать від Міністерства національної освіти. У червні було 183 904 дітей. (…) Дані про дітей з України в польських школах і навчальних закладах стануть відомі восени”, - прочитала я у надісланій нам відповіді.

І ще одна цифра: за даними ZUS, у першому півріччі 2024 року допомогу “800 плюс” отримували 315 470 дітей з України. Деякі з них, звичайно, можуть бути молодшими за шестирічних дітей, які йдуть до нульового класу у дитсадку.

- В мене немає відчуття, що хто-небудь обміркував це комплексно, - чую від Марії Ковалевської, активістки “Вільної школи”, яка є допоміжним вчителем і викладає польську мову як іноземну дітям з України.

- З іншого боку, ми вже маємо досвід того, що сталося в лютому 2022 року [початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну - ред.] і того, як Чарнек залишив нас на самоті. Допомогли неурядові організації. Багато людей спиралися на власну емпатію. Це також стало можливим завдяки відданості вчительок і вчителів, - каже вона.

- Школам необхідно надати підтримку в інтеграції нових учнів. Це довготривалий процес, який триватиме кілька років, - постулював доктор Єнджей Вітковський з “Центру громадської освіти” рік тому в інтерв'ю tvn24.pl.

- Треба навчати викладачів методиці роботи з іноземними учнями. Того, чого вони навчилися - часто цілком самостійно та за велінням серця - навесні 2022 року недостатньо, - наголошував він.

Марія Ковалевська оцінює крок Міністерства національної освіти щодо учениць та учнів з України як хороший, але такий, що запізнився на рік.

- Ми повинні думати про цих людей як про наших майбутніх громадян. Ті, хто залишиться тут, будуть нас лікувати, пекти хліб і збільшувати ВВП, - зазначає вона.

Разом із обов’язковістю шкільної освіти відбудуться й інші зміни. Одна з них - у 2024/2025 навчальному році учням з України не доведеться складати іспит за восьмий клас з польської мови.

А зі знанням польської на такому рівні, щоб скласти іспит, були проблеми. Доктор Єнджей Вітковський з “Центру громадської освіти” рік тому сказав tvn24.pl: “У школі зазвичай не оцінюють те, що ти знаєш, а лише те, що ти здатен представити, написати та сказати. Інколи нам здається, що на перервах молодь добре комунікує, тобто, в нашому розумінні, “розмовляє польською”... Але одна справа - говорити про улюблену комп’ютерну гру, а інша - демонструвати свої знання про будову інфузорії-туфельки. Фотосинтез - це важче слово, ніж гра”.

Ну й якщо вже заговорили про польську мову, то нові правила також передбачають подовження з 24 до 36 місяців додаткового безкоштовного вивчення польської мови для учнів, які вже відвідують такі заняття з 2022/2023 та 2023/2024 навчальних років.

Ще однією важливою новинкою, пов’язаною з обов’язковою освітою для дітей та молоді з України, є можливість працевлаштування в школах міжкультурного асистента. Ось як його завдання визначає Міністерство національної освіти:

●      визначає мовні та культурні труднощі в процесі адаптації, включення та інтеграції в полікультурну шкільну спільноту;

●      співпрацює з сім’єю та колективом школи у сфері запобігання та протидії насильству, відчуженню та дискримінації;

●      підтримує злагоджене функціонування мультикультурної шкільної спільноти.

Щоб стати асистентом, вам не потрібно відповідати особливим вимогам щодо професійних звань, кваліфікації чи повноважень. Проте від кандидата вимагається знання мови та культури країни походження учня.

- Це відносно нова професія, таких асистенток, тому що на даний момент це фемінізована професія, у лютому їх було 475 у Польщі, - пояснює Міколай Павляк, соціолог, професор Варшавського університету, який веде післядипломний курс “Міжкультурний асистенс в школі”.

- Ми підтримуємо їх у розвитку їхніх власних компетенцій за допомогою нашого навчання. Багато дітей з'явилося два роки тому, коли почалася війна в Україні, але й до війни їх було досить багато. Понад 1 відсоток учнів польських шкіл становили діти без польського громадянства. Тепер побільшало не тільки українських дітей, а й грузинських, індійських та білоруських. Але що я буду розповідати? Найкраще - поговорити зі Світланою Сичевською, - каже професор Павляк.

Світлана Сичевська приїхала з України до Польщі 12 років тому з чоловіком і сином. Сьогодні вона міграційна асистентка в одній з краківських шкіл.

- Коли я приїхала до Польщі, моєму синові було 10 років, тому я добре розумію проблеми батьків, які віддають дітей до школи. Найбільший бар’єр - це, звичайно, мова. Я допомагаю такій дитині спілкуватися і допомагаю батькам писати листи та заяви. Іноді я навіть відвідую з ними різні польські офіси. Також потрібна психологічна підтримка, тому що діти дуже сумують і хочуть повернутися на батьківщину. Вони не розуміють, чому вони в чужій школі, - каже Світлана Сичевська.

Що є проблемою для батьків з України в польських школах?

- Це можливо прозвучить кумедно, але Librus, тобто електронний щоденник. Вони не можуть зрозуміти, чому немає паперових щоденників, хочуть вирішити багато справ з учителем особисто, а в Польщі спілкування відбувається на Librus. Зазвичай для них це культурний шок, - зізнається Світлана Сичевська.

Міжкультурний асистент має в школі статус непедагогічного працівника. То хто за це заплатить? “Фінансування працевлаштування асистента в школах, де навчаються діти та молодь - громадяни України, буде можливе з Фонду допомоги”, - таку інформацію можна знайти у листі міністра Барбари Новацької, зокрема - кураторам та директорам шкіл. Фонд діє в Банку національної економіки (Bank Gospodarstwa Krajowego). Його завданням є фінансування або співфінансування виконання завдань, спрямованих на допомогу Україні.

Питання лише в тому, чи знайдуться бажаючі працювати на цій посаді, адже навіть з пошуком психологів чи вчителів-предметників - великі проблеми

- Надбавки вчителям були великі. Жоден уряд ще не робив цього так швидко, - каже доктор Іга Казімєрчик, президентка фундації “Простір для освіти”, яка діє в рамках ініціативи “Вільна школа”.

- Тільки пані міністр трохи змарнувала ситуацію на полі. Вона володіла м’ячем і могла зіграти справді фантастичний матч із вчителями. Показати, що розуміє проблеми, про які вони говорять. Сказати, що розуміє, що вони перевтомлені. Серйозно почати працювати над створенням системи підтримки. Протягом багатьох років ми говоримо про необхідність супервізії для вчителів і професійне вигорання. Це теми, над якими, давши підвищення зарплат, вона могла б відразу почати працювати. Вона також могла відкритися на спілкування з вчителями, але цього не сталося, - констатує доктор Казімєрчик.

У другій половині серпня “Głos Nauczycielski” провів онлайн-опитування про самопочуття вчителів перед поверненням до школи з канікул. У ньому взяли участь понад 1,7 тисячі осіб. Результати не оптимістичні, а настрої просто жахливі.

Як таке можливо, якщо вчителі нещодавно отримали підвищення зарплати? Коли я їх про це запитую, вони найчастіше вказують на втому, перевантаження роботою та кількість вакансій, яка майже не змінилася, незважаючи на підвищення.

Цифри це підтверджують. Вчитель Роберт Ґурняк написав програму для підрахунку пропозицій роботи з веб-сайтів управлінь освіти. 26 серпня, в останній понеділок літніх канікул, на сайті Dealerzy Wiedzy він оприлюднив цифру 16 527 вакансій.

Ґурняк порівняв цю цифру з минулорічною. Станом на 24 та 25 серпня 2023 року налічувалося 17 831 вакансій. До свого допису вчитель додав коментар, що все-таки є невелике зниження, лише на кілька відсотків порівняно з минулим роком, але, на його думку, це точно не привід радіти. Це все одно великі цифри.

- Зараз ми летимо з розгону в стіну. Вчителі йдуть зі шкіл. Ми виконуємо дуже потрібну роботу, а з підвищенням мінімальної зарплати, те, що отримує вчитель-початківець не надто відрізняється від нех, - зазначає Марія Ковалевська, допоміжна вчителька.

Останніми днями профспілки вчителів вели переговори з Міністерством національної освіти про чергове підвищення зарплати. Але в середу, 28 серпня, міністр фінансів розчарував вчителів. Надбавки у 2025 році для всієї бюджетної сфери, включаючи вчителів, становитимуть 5 відсотків. Це більше анонсованих 4,1, і менше тих 10 відсотків, про які просила міністр освіти.

- Ніякої драми немає, і я б не вживав цього слова. На жаль, є маразм, - каже Марек Плєсняр з Загальнопольського об’єднання керівників освіти (OSKKO).

- Ми не розвиваємося, не формуємо кадрів. Немає людей, які б накинулися на цю освіту як на справу свого життя. А ті, для кого це справа всього життя, вже у ній, - додає Плєсняр.

Більшість директорів просять і благають своїх учителів, які вже могли б вийти на пенсію, щоб поки що не йшли або повернулися на годину, на заміни.

- Тобто нам знову пенсіонери лататимуть плани занять? - допитуюся. 

- Без пенсіонерів ніяк, - відповідає Марек Плєсняр.

Також невідомо, чи справлятимуться школи і як саме із зобов’язанням навчати дітей біженців з України, а також надавати підтримку їм і їхнім польським одноліткам - психологів і педагогів у школах надалі бракує. Щоправда дані Міністерства національної освіти показують, що ситуація покращується (у 2022 році кількість посад психологів становила 4,9 тисячі, а зараз понад 12,6 тисячі), із сайту Dealerzy Wiedzy ми дізнаємося, що найбільше пропозицій роботи в школі було для психологів (2426) та вихователів (1862; обидві цифри від 26 серпня).

2024/2025 навчальний рік - це не лише початок обов’язкової освіти для дітей біженців з України. Будуть ще новації.

●      Це буде перший навчальний рік, протягом якого повною мірою діятимуть стандарти захисту неповнолітніх. Їх мали розробити та запровадити до 15 серпня всі суб’єкти, діяльність яких будь-яким чином пов’язана з роботою з дітьми або де перебувають або можуть перебувати діти. Це одна з вимог так званого “Закону Камілька”, який покликаний посилити безпеку дітей та молоді. Ось що про стандарти пише Офіс Уповноваженої з прав дитини: “Стандарти захисту дітей - це набір правил, які допомагають створити безпечне та дружнє середовище в школах, дитячих садках та інших закладах, які працюють для дітей. У місці, яке відповідає стандартам, кожен знає, як втрутитися у разі підозри, що дитина зазнає жорстокого поводження - в даному суб'єкті чи в родині”. Проте вже відомо, що Міністерство юстиції працює над внесенням змін до нормативно-правових актів через неоднозначності, які виникли.

●      Оцінка з релігії чи етики не буде включена в середній бал, який впливає на те, чи отримає студент свідоцтво з відзнакою. Однак її все одно буде внесено в свідоцтво.

●      Зміняться правила організації уроків релігії. Об’єднувати учнів у міжкласні групи можна буде, навіть якщо в даному класі буде більше семи бажаючих вивчати релігію. З кожним роком на цих уроках стає все менше учасників. Єпископат і Польська екуменічна рада (міжконфесійна християнська організація - ред.) опротестовують таке рішення, шукаючи підтримки у Верховному суді та Конституційному трибуналі під керівництвом Юлії Пшилембської. “Міністерство не займається вказівками, в який час мають відбуватися меси. Тому я очікую, що єпископат перестане займатися тим, як організовувати уроки релігії в школах”, - коментує міністр Барбара Новацька.

●      В Міністерстві національної освіти триває робота над проектом змін до положення щодо скорочення уроків релігії до однієї години на тиждень. Міністерка хоче, щоб нові правила почали діяти з вересня 2025 року.

●      Міністерка Барбара Новацька оголосила програму “Забезпечення шкіл засобами менструальної гігієни у 2024/2025 навчальному році”. У рамках пілотного проекту Міносвіти сприятиме громадським організаціям у закупівлі гігієнічних прокладок і тампонів для шкіл, а також в організації профілактичних занять і зустрічей проти менструального виключення (брак або ускладнений доступ до засобів - ред.) учениць.

●      З 1 вересня 2024 року в базових школах, в рамках занять з вихователями, буде вивчатися надання першої медичної допомоги.

●      Міністерство національної освіти готує новий предмет, який з’явиться у школах у вересні 2025 року. Це освіта з охорони здоров'я (з 4 класу базової школи). Нова дисципліна покликана замінити виховання з сімейного життя та охопити питання психічного та фізичного здоров’я, а також питання здорового харчування, профілактики, залежностей та сексуального виховання.

●      Менше HiT (предмет “Історія і сьогодення” - ред.). Молодь, яка йде в перший клас старшої школи, не знайде в своїх розкладах уроків “історії та сьогодення”. Але ті, у кого цей предмет був раніше, продовжать вивчати HiT. Цей навчальний рік пройде під знаком підготовки до нового предмету - з 1 вересня 2025 року ним стане громадянська освіта.

●      Патріотичне виховання? Між Міністерством національної освіти та Польською народною партією триває суперечка. “Народовці” підготували законопроєкт про патріотичне виховання. У міністерстві на цю ідею відповідають, що другий освітній напрям у новому навчальному році: “Школа як місце громадянського виховання, формування соціально-патріотичного ставлення, відповідальності за свій край і Батьківщину. Освіта для безпеки та оборони” і що наступного року також буде запроваджено в школах громадянську освіту.

●      Скорочений приблизно на 20 відсотків базовий навчальний план із загальної освіти для IV-VIII класів базової школи та для старших шкіл, починаючи з 2024/2025 навчального року, буде єдиною основою для проведення екзамену за восьмий клас та на атестат про середню освіту (перестають діяти вимоги до іспитів, які діяли в 2021-2024 роках, запроваджені у зв’язку з пандемією COVID-19).

●      Особи, які складатимуть матуру (іспити на атестат про середню освіту - ред.), більше не будуть подавати у вересні попередні декларації про складання іспиту. Зроблять це до 7 лютого того навчального року, в якому складатимуть матуральні екзамени.

2024/2025 навчальний рік буде довгим - він завершиться допіру 27 червня.