"Не Україна підвела і не Європа. Підвела польська держава" 

У польсько-українських відносинах виникла напруга, на тлі зернової кризи. Польський посол отримав "запрошення" до МЗС у Києві.  Як повідомляли, йшлося про слова голови президентського Бюро міжнародної політики Марціна Пшидача, який сказав в ефірі урядового телебачення: "Україна справді отримала велику підтримку з боку Польщі, і я думаю, що їй варто було б почати цінувати те, яку роль Україна в останні місяці і роки виконувала Польща". Після реакції Києва відбулося також "запрошення" для представників української дипломатії з польського боку.  

Яцек Чапутович, колишній міністр закордонних справ в уряді ПіС, відзначив, що в цьому питанні "ми проводимо політику гієн і шакалів", він також згадав про політичне "шмальцівництво" (термін періоду німецької окупації, який означає вимагання вигоди з євреїв за недонесення про них - ред.).  Він стверджував, що "тимчасові зиски на державі, яка спливає кров'ю, приносять трагічні результати".  За це його розкритикували урядовці. 

Про напругу в польсько-українських відносинах і слова Чапутовича говорили гості "Кави на лаві" на TVN24. 

- Здається, рішення дозволити міністру (Збігнєву) Рау бути міністром закордонних справ було правильним рішенням, - заявив Пьотр Круль, депутат від ПіС. 

- Використання фраз, що стосуються періоду Другої світової війни є вкрай недоречним.  Уже зрозуміло, що те, що польське суспільство зробило для допомоги Україні, запишуть у книжках з історії, і не лише польських, - сказав він.   

- Використовувати такий калібр порівнянь є недоречним і абсолютно не на місці, - додав він, коментуючи слова Чапутовича. 

- Природно, що суверенні, великі держави мають свої інтереси, інколи розбіжні.  Іноді це призводить до суперечок.  Завдання обох держав, урядів і президентів - вирішити ці суперечки. Так було і тут.  Президент (Володимир) Зеленський вирішив припинити це загострення, яке є небезпечним для наших відносин і вигідним для Кремля, - заявив Павел Шрот, керівник кабінету президента Анджея Дуди. 

Він зазначив, що "заява колишнього міністра Чапутовича є поодинокою на нашій сцені політичного життя". 

Анна Марія Жуковська з "Лівиці" заявила, що "якби ми були державою з професійною дипломатичною службою, можливо, частини тих речей, що виллялися на публіку, вдалося б уникнути". 

- Історична політика - це елемент дипломатичної політики.  Не може бути так, щоб воно було "підвішене на кілку", тому що коли воно підвішене, то повернутися до нього дуже важко.  Але до цього треба підходити з розумом, - наголосила депутатка, торкаючись ще одного питання, яке породжує напругу між Польщею та Україною, - ексгумації жертв Волинської різанини. 

- У таких справах треба бути дуже делікатними.  Важко не помітити певну кореляцію.  Коли справа доходить до виборчої кампанії, то суперечки, які до цього часу лежали відкладені, зненацька виходять на перший план, - сказав депутат від "Громадянської коаліції" Цезарій Томчик. 

- Важко не помітити таке явище в історії, що коли політики беруться до історії, то рідко виходить на добро.  Я маю на увазі, що в політиці важливі символи, примирення, пошук діалогу.  А коли йдеться про історію, то варто, щоб головну роль відігравали історики.  Так само, як ми не хочемо, щоб Церква займалася політикою", - пояснив він. 

Уршуля Паславська з PSL, повертаючись до зернової кризи, нагадала, що "13 місяців тому PSL підготувала акт, який створив заставну систему для ввезення та вивезення зерна, молочних продуктів, птиці, молока з України до країн третього світу через Європу" і що цей проект потрапив у парламентську морозильну камеру. 

- На жаль, звинувачувати в цьому українців немає сенсу.  Вони вивозять зерно за межі України.  Польська держава повинна створити транзитну систему. Не Україна підвела і не Європа. Підвела польська держава, - сказала вона. 

- Якщо говорити про зернову проблему, то передає вітання легковажність річної давності. Тоді ми сказали, що буде ще важче, а напруга між Польщею та Україною ще більшою, - сказала Пауліна Генніг-Кльоска з "Польща 2050". 

Вона додала, що польський уряд "на жаль, пішов власним шляхом, не проштовхнув жодного системного рішення на рівні всього Європейського Союзу".   

- І сьогодні польське сільське господарство платить, польсько-українські відносини також страждають, тому що уряд запровадив власні рішення, які не обов'язково призвели до вирішення проблеми, - сказала депутатка.