“Ми винні їм підтримку. І ми повинні діяти рішуче” 

Марін, яка у віці 34 років стала наймолодшим політиком, який коли-небудь очолював фінський уряд, під час Кампусу в Ольштині запитали про кризи, з якими їй довелося зіткнутися під час перебування на посаді. Її уряд вважався одним із найефективніших у боротьбі з пандемією COVID-19. Після російського вторгнення в Україну вона провела свою країну через найшвидшу в історії Альянсу процедуру вступу до НАТО. 

Колишня прем'єрка визнала, що пандемія була важким досвідом, оскільки цілі суспільства повинні були адаптуватися до рішень, до яких вони не були готові. Вона наголосила, що у Фінляндії вся структура та функціонування держави базується на тому, щоб дати людям свободу, і від цього потрібно було відмовитися. Вона зазначила, що в її країні, наприклад, немає правил щодо пандемії, і необхідно було прийняти величезну кількість нових правил, щоб забезпечити безпеку громадян. 

- У Фінляндії ми досить добре впоралися з COVID, тому що громадяни довіряють інституціям. Звісно, вони критикують політиків та політикинь, але вони довіряють основам нашого суспільства - установам, чиновникам, охороні здоров’я. Тому ми маємо певний капітал суспільної довіри - підкреслила вона. 

Торкаючись питання оборони, вона зазначила, що безпеку будують усі громадяни. 

- Фінляндія - це країна, яка розуміє, що таке готовність, я говорю не тільки про військову готовність, радше йдеться про певну завчасну підготовку до складної ситуації, до кризи, - пояснила вона. 

Марін нагадала, що Фінляндія в минулому неодноразово була в стані війни з Росією. Згадала, серед іншого, Зимову війну 1939-1940 років, коли Радянський Союз напав на свого сусіда. Тоді фіни відстояли свою незалежність, але втратили майже 10 відсотків своїх східних територій на користь радянців. За словами колишньої прем'єрки, саме через таке минуле у колективній свідомості фінів закарбувалося, що захищатися потрібно і готуватися до цього слід заздалегідь. 

- Беручи до уваги нашу історію та війни з Росією ми ніколи не приймали таких рішень, як це зробили інші європейські держави, як-от скорочення видатків на оборону чи перерахування цих коштів в інші сфери. То ж ми завжди інвестували в розвиток війська, - сказала вона. 

Вона нагадала, що її країна не тільки прийняла рішення про закупівлю у США 64 нових винищувачів F-35, але й займає перше місце в рейтингу готовності громадян до військової служби. 

- Це тому, що ми розуміємо, що маємо покладатися на себе. Ми пам’ятаємо зимову війну з Росією, коли нам ніхто не прийшов на допомогу. Після цього досвіду ми навчилися інвестувати у власні військові ресурси, у власний потенціал. І звідси рішення про вступ до НАТО, тому що ми ніколи більше не хочемо опинитися в ситуації, коли більш агресивний сусід нападе на нас, а ми залишимося без союзників, - пояснила вона. 

Вона додала, що причиною такого рішення фінів стали дії Росії, яка атакувала Україну. Вона підкреслила, що ми повинні захищати Україну, тому що якщо ми дамо їй впасти, Росія не зупиниться і нападе на наступні країни. 

Марін сказала, що не можна бути наївними і вважати, що це лише справа самої України. Вона підкреслила, що це стосується всіх нас, і українці борються за кожного з нас, за наші цінності та за майбутнє нашого континенту. 

- Ми винні їм підтримку, ми винні їм обладнання, гроші, людей, яких вони потребують, навчання, яке їм потрібно, і ми повинні діяти рішуче, щоб вони могли виграти цю війну і повернути собі право вирішувати самі власну долю, а також повернути свої землі. І вони мають у цьому нашу підтримку, - заявила Санна Марін. 

Говорячи про міграцію, Марін сказала, що це багаторівнева тема. За її словами, Фінляндії потрібна робоча сила з-за кордону, тому що це країна з невеликим населенням і низькою народжуваністю, ц інакше економіка впала б. Вона вважає, що це стосується також багатьох інших європейських країн. З іншого боку, як зазначила вона, ми маємо справу з напливом мігрантів з Африки чи Близького Сходу, що є результатом глобальних викликів, пов’язаних із безпекою та зміною клімату. 

- Це також загроза нашій моделі соціальної держави, - визнала фінська екс-прем'єрка. 

За її оцінкою для скоординованого та безпечного вирішення цієї проблеми необхідні рішення на загальноєвропейському рівні. 

- Жодна країна не може самостійно впоратися з проблемою міграції. Нам потрібна спільна міграційна політика, яка повинна бути скоординованою та структурованою, але також має бути гуманітарною та проводитися з дотриманням прав людини та міжнародних правил. Я сподіваюся, що така спільна політика буде створена протягом цього терміну повноважень Європарламенту, - сказа колишній прем’єр-міністр Фінляндії.