Міністри представили інформацію про кризу на кордоні з Україною. Сейм її відхилив

Середа - 6-й день першої сесії Сейму 10-го скликання. Після 15:00 міністр сільського господарства Анна Ґембіцька та міністр інфраструктури Елвін Ґаджадхур представили на прохання "Конфедерації" інформацію про наростання кризи на польсько-українському кордоні у зв’язку з протестом транспортної та аграрної галузей.

Першою виступила Анна Ґембіцька.

- Мітингувальники висунули три вимоги. Перша з цих вимог стосувалася запуску дотацій на кукурудзу. Друга з цих вимог стосувалася питання аграрного податку, який, не треба вам розповідати, не є компетенцією самого Міністерства сільського господарства, це стосується органів місцевого самоврядування, тому що органи місцевого самоврядування приймають постанови з цього приводу, а третя вимога стосувалася збільшення обсягів кредитування у сфері двовідсоткових кредитів. Це кредити, які субсидуються з держбюджету, - сказала вона.

- Позики на ліквідність, які ми запустили кілька місяців тому і які дуже популярні, оскільки кредитна діяльність, запланована на 10 мільярдів злотих, майже повністю вичерпана, тому ми вирішили збільшити цей пул кредитування, - продовжила вона.

- А тепер по черзі, торкаючись цих вимог і того, про що було домовлено вчора і що також було повідомлено. По-перше, ми ухвалили рішення щодо активації дотації на кукурудзу. Це будуть виплати в розмірі 1000 злотих за гектар для Підкарпатського та Люблінського воєводств і відповідно нижчі

ставки для решти воєводств. Ми будемо використовувати такий же поділ, як і у випадку з попередніми субсидіями, - повідомила вона.

- Наступне питання, тобто питання кредитів. Як я вже згадувала, ми вирішили збільшити кредитування на 2,5 мільярди злотих, домовившись із фермерами. Це означає, що після ухвалення правил, після оформлення всіх формальностей ми відновимо цю кредитну діяльність, - сказала вона.

- Ще одне питання щодо сільськогосподарського податку. Ми домовилися, що в міністерстві спробуємо розробити таке рішення, яке, з одного боку, захистить фермерів, а з іншого - забезпечить, щоб органи місцевого самоврядування не постраждали, щоб не було збитків для органів місцевого самоврядування, - додала вона.

- Сьогодні вранці я знову спілкувалася з лідером протестувальників. Я передала йому ці домовленості і хочу сьогодні підписати проект постанови, яку ми подамо на опрацювання в Раду міністрів, і яка містить ці зміни щодо субсидій чи збільшення кредитування. (...) Ми домовилися, що коли ці вимоги будуть виконані, вони зможуть вийти зі страйку, - сказала вона.

Представляючи інформацію депутатам, міністр інфраструктури Елвін Ґаджадхур переконував, що країни-члени Європейського Союзу повинні проаналізувати вплив угоди Україна-ЄС про лібералізацію автомобільного транспорту на весь транспортний сектор ЄС. Він повідомив, що звернувся до Єврокомісії з проханням підняти цю тему на засіданні Ради ЄС з питань транспорту 4 грудня цього року.

Ґаджадхур зазначив, що "відсутність обов'язку для підприємців з України мати дозволи на здійснення двосторонніх і транзитних перевезень спричиняє неконтрольовані та зростаючі втрати польських автоперевізників", нерівну конкуренцію та ризик ліквідації польських транспортних компаній.

Міністр відзначив, що було б слушно державам-членам спільно проаналізувати вплив транспортної угоди на транспортний сектор ЄС.

Міністр звернувся до української влади з проханням звільнити від реєстрації в системі електронної черги польські вантажівки, які їдуть без вантажу щонайменше на двох прикордонних переходах. Обов'язок реєстрації в цій системі означає, що польські підприємці, які повертаються без вантажу, змушені залишатися в Україні на кілька днів, що означає для них "серйозні фінансові втрати".

Очільник Міністерства інфраструктури також зазначив, що польські прикордонні служби та перевізники помічають що під час реєстрації надається перевага перевізникам з України, які, поки польські водії чекають, здійснюють до чотирьох перевезень через польсько-український кордон впродовж тижня.

Ґаджадхур повідомив, що в середу він зустрівся з представниками Єврокомісії, у зустрічі також взяли участь інспектори дорожнього транспорту. Протестувальники, які зранку оголосили про блокування ще двох пунктів пропуску, погодилися відмовитися від цього наміру.

- Я оголосив, погодивши ці питання, що на ділянках доріг до кордону буде посилений дорожній контроль. Це будуть комплексні перевірки: не лише документації, а й технічного стану та всіх норм, які діють для перевізників, - зазначив Гаджадхур. Протестовий комітет взяв на себе зобов'язання, що, якщо ці дії дадуть результат, він розгляне форму послаблення протесту, - сказав міністр.

Сейм шляхом голосування відхилив цю інформацію. За прийняття інформації проголосували 184 нардепи, проти - 261, не утримався жоден.

Під час дебатів, які супроводжували презентацію інформації, депутат Мірослав Сухонь ("Польща 2050"-"Третій шлях") стверджував, що проблему транспортної галузі можна було вирішити набагато раніше.

- Уряд міг би це зробити, і президент міг би це зробити, якби він дозволив Сейму працювати раніше, - сказав він.

За його оцінкою, "польська транспортна галузь у руїні". Сухонь додав, що 4 грудня запланована зустріч міністрів транспорту ЄС, під час якої представники нинішнього уряду "мають вирішити питання в інтересах польських транспортних компаній".

- Якщо ви цього не зробите, можете не повертатися, - сказав депутат.

У свою чергу Даріуш Клімчак (ПНП-"Третій шлях") зазначив, що транспортна галузь сьогодні має проблеми через неналежне впровадження міжнародних правових рішень, які є ключовими для польських транспортних компаній. Він назвав, зокрема, внесення змін до положення про відрядження працівників або пакет мобільності. Також зазначив, що зараз необхідні переговори з ЄС та Україною.

- Зокрема, потрібно подати заяву про перегляд польсько-української угоди. У нас є три місяці, щоб представити аргументи для зміни цієї угоди, - сказав Клімчак.

Натомість, на думку Міхала Колодзєйчака ("Громадянська коаліція"), ПіС несе відповідальність не лише за кризу транспортної галузі, а й за падіння рентабельності сільськогосподарського виробництва.

- Сьогодні аграрії не можуть продати зерно, а днями буде підписано угоду про продаж іноземній компанії зернового терміналу в Гдині - нашого єдиного вікна у світ, - сказав він.

Польські перевізники з 6 листопада протестують на переходах з Україною в Дорогуську та Гребенному (Люблінське воєводство) та в Корчовій

(Підкарпатське воєводство), пропускаючи кілька автомобілів на годину. Мітингувальники, серед іншого, вимагають: запровадження комерційних дозволів для українських компаній на перевезення товарів, за винятком гуманітарної допомоги та вантажів для української армії; призупинення дії ліцензій для компаній, створених після початку війни в Україні, та їх перевірки. Також є пропозиція ліквідувати електронну чергу з української сторони.

У свою чергу фермери також протестують у Медиці з 23 листопада. У понеділок вони оголосили, що акція протесту на цьому пункті пропуску триватиме до 3 січня 2024 року.

Засідання Ради з питань транспорту ЄС заплановане на 4 грудня 2023 року в Брюсселі. Польська сторона висловила прохання, щоб одним із питань порядку денного було обговорення наслідків угоди між Україною та ЄС, яка діє з 1 липня 2022 року. Раніше Міністерство інфраструктури також звернулося до Єврокомісії з проханням призначити комітет, який перевірить ці наслідки.