Епідемії кінець, але деякі положення ковідних законів залишаються з нами надалі

Коли на початку 2020 року кількість заражень вірусом SARS-CoV-2 зростала, уряд розпорядженням міністра здоров’я від 14 березня 2020 року спочатку запровадив стан епідемічної загрози, а потім підвищив рівень загрози, оголосивши 20 березня 2020 року епідемію. Це було скасовано 16 травня 2022 року, коли рівень загрози було знижено до стану епідемічної загрози. 16 червня 2023 року набула чинності постанова Міністра здоров’я про те, що "з 1 липня 2023 року на території Польської Республіки скасовується стан епідемічної загрози у зв’язку з зараженнями вірусом SARS-CoV-2".

Від початку пандемії Сейм ухвалив чотири основні закони, які суттєво впорядкували життя держави та її громадян під час епідемії коронавірусу - так звані антиковідні щити. Перший ковідний закон - від 2 березня "Про спеціальні заходи щодо запобігання, протидії та боротьби з COVID-19, іншими інфекційними захворюваннями та спричиненими ними кризовими ситуаціями", вніс зміни до 15 законів, а потім сам змінювався аж 64 рази.

У свою чергу закон від 31 березня "Про внесення змін до закону "Про спеціальні заходи щодо запобігання, протидії та боротьби з COVID-19, іншими інфекційними хворобами та спричиненими ними кризовими ситуаціями" та до деяких інших законів" змінювали 21 раз і він вносив зміни до положень 64 законів; закон від 16 квітня 2020 року про спеціальні засоби підтримки у зв’язку з поширенням вірусу SARS-CoV-2 - оновлювали 11 разів та внесли ним зміни до 63 інших законів; закон від 19 червня 2020 року про субсидування

процентних ставок за банківськими кредитами, наданими суб’єктам підприємницької діяльності, які постраждали від наслідків COVID-19, та про спрощену процедуру затвердження угоди у зв’язку з виникненням COVID-19 - вніс зміни до 56 законів.

Майже всі положення ковідних законів містять фразу "на час дії стану епідемічної загрози або стану епідемії, оголошеного через COVID-19", але деякі з них позбавлені формулювання "через COVID-19". Як пояснює юрист доктор Матеуш Радаєвський з Університету SWPS у Вроцлаві, закон від 2 березня 2020 р. у статтях 1 і 2 прямо зазначає, що він регулює лише питання, пов’язані з COVID-19. "Тому всі інші його положення слід тлумачити в світлі цих двох статей. Це означає, що навіть якщо в його подальших положеннях не завжди прямо згадується, що певний епідемічний чи надзвичайний стан має бути пов’язаний з COVID-19, ця умова все одно застосовується", - каже доктор Радаєвський.

Це означає, що з моменту скасування стану епідемічної загрози втрачають дію норми, запроваджені антиковідними законами. А саме:

- більше не доведеться носити маски в лікарнях і поліклініках;

- зникає обов’язковість вакцинації від COVID для медичного персоналу;

- більше не можна буде відправити працівника у вимушену відпустку поза графіком відпусток;

- повернуто обов'язок проходження медичних оглядів та інструктажу з охорони праці (з тримісячним терміном адаптації);

- повернуто призупинені під час епідемії перевірки будівельного нагляду на будівництві;

- звільнені працівники матимуть право на вищі вихідну допомогу та компенсації - припинення надзвичайного епідемічного стану знімає обмеження щодо їх розміру;

- втрачають чинністьположення, що стосуються, серед іншог, обробки персональних даних людей, інфікованих коронавірусом або таких, що знаходяться на карантині.

У лабіринті правових норм 2020-23 років ми спробували знайти ті норми, які діятимуть і після завершення епідемії коронавірусу. Ось кілька прикладів найважливіших, на нашу думку, норм:

1. Фонд протидії COVID-19

Цей фонд, про який Konkret24 неодноразово писав, створено відповідно до закону від 31 березня 2020 року "Про внесення змін до закону "Про спеціальні заходи щодо запобігання, протидії та боротьби з COVID-19, іншими інфекційними захворюваннями та спричиненими ними кризовими ситуаціями", та деяких інших законів".

Спочатку це був державний цільовий фонд (план видатків такого фонду має бути включений в закон про бюджет), але через два тижні - відповідно до Закону від 16 квітня 2020 року "Про спеціальні інструменти підтримки у зв’язку з поширенням вірусу SARS-CoV-2" - було змінено правовий статус цього фонду: він став фондом Банку крайового господарства (Bank Gospodarstwa Krajowego - BGK). З цієї причини він менш прозорий. Його немає в законі про бюджет, тому не підлягає парламентському контролю.

Закон не визначає часові межі функціонування фонду, а постанови 2022 року призвели до того, що окрім фінансування видатків на боротьбу з наслідками пандемії, кошти фонду виділяються, серед іншого, на субсидії на оренду житла, які зміни надають найбіднішим мешканцям, та на дофінансування Державного фонду розвитку житлового будівництва; на компенсацію імпортерам газу для мінімізації зростання ціни на газ; для вугільної надбавки; на компенсацію виробникам тепла та домогосподарствам.

2. Розпорядження прем'єр-міністра

Протягом усього періоду дії стану епідемічної загрози та епідемії прем’єр-міністр мав право давати обов’язкові для виконання розпорядження відомствам, адміністративним підрозділам, органам місцевого самоврядування та навіть підприємцям.

Правові підстави для цього дала стаття 11h закону від 02.03.2020р. Матеуш Моравецький видав, зокрема, доручення "Польській пошті" підготувати заочні (такі, що проводяться шляхом надсилання бюлетенів листами - ред.) президентські вибори. Чотири доручення Матеуша Моравецького стосувалися закупівлі медичного обладнання трьома державними компаніями: KGHM, Lotos та Agencja Rozwoju Przemysłu.

З 1 липня це положення втрачає чинність, але прем'єр-міністр зможе й надалі видавати розпорядження. Тому що ту саму юридичну конструкцію розпоряджень із часів пандемії було включено до Закону про кризове управління, до якого Сейм вніс зміни 12 березня 2022 року:

"У кризовій ситуації Голова Ради Міністрів може з власної ініціативи або на запит керівника Канцелярії Голови Ради Міністрів чи міністра, який керує департаментом державної адміністрації, видавати обов’язкові для виконання розпорядження:

1) органам державного управління;

2) державним юридичним особам та державним організаційним підрозділам, які є юридичними особами;

3) органам місцевого самоврядування, юридичним особам місцевого самоврядування та організаційним підрозділам місцевого самоврядування без статусу юридичної особи;

4) юридичним особам та організаційним підрозділам без статусу юридичної особи та підприємцям

Стаття 7а, абзац 1 закону про кризове управління

3. Припинення роботи шкіл – навіть без епідемії

Зберігаються повноваження міністра освіти щодо призупинення діяльності навчальних закладів. Позаяк вони внесені до Статті 30b Закону про освіту:

"У випадках, обумовлених надзвичайними обставинами, що загрожують життю чи здоров’ю дітей та молоді, міністр, відповідальний за освіту та виховання може своїм розпорядженням тимчасово обмежити або тимчасово призупинити діяльність підрозділів системи освіти на території країни або її частини, враховуючи ступінь загрози на даній території.-

Стаття 30b Закону про освіту

У законі немає визначення "надзвичайних обставин, що загрожують життю та здоров'ю дітей та молоді". Мало того, на підставі наступної Статті 30c, введеної Законом від 2 березня 2020 року, міністр освіти "може виключити застосування окремих положень цього Закону, Закону про систему освіти та Закону про фінансування освітніх завдань стосовно усіх або деяких підрозділів системи освіти", які стосуються, серед іншого, набору до школи, перевезення до наступних класів або проведення іспитів.

4. Дистанційні засідання Сейму і Сенату та керівництва компаній

Уже на самому початку пандемії, у березні 2020 року, Сейм і Сенат внесли зміни до своїх регламентів, дозволивши проводити дистанційні засідання обох палат і їхніх комітетів. Ці норми залишаються постійними, але дистанційні обговорення можуть відбуватися лише у разі "введення надзвичайного стану, стихійного лиха чи воєнного стану, або стану епідемічної загрози чи стану епідемії".

По-іншому це питання вирішили у випадку зборів керівництва підприємств. До статті 208 Кодексу комерційних спілок, 31 березня 2020 року впроваджено положення, викладене в параграфі 5(1):

"Участь у засіданні правління може здійснюватися за допомогою засобів прямого дистанційного спілкування, якщо інше не передбачено статутом спілки.

Стаття 208, параграф 5(1) Кодексу комерційних спілок

Проте обмежень, як у випадку з палатами парламенту, немає, тож дистанційні засідання правлінь комерційних компаній можуть відбуватися незалежно від того, оголошено стан епідемії чи ні.

5. Посилення покарань

З нагоди ухвалення антиковідних законів уряд за ініціативи Міністерства юстиції вніс ряд змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. Було посилено або введено нові покарання за певн

правопорушення:

- за зараження ВІЛ-інфекцією покарання збільшено до восьми років позбавлення волі (раніше було до 3 років), через два роки максимальне покарання зменшено до п'яти років в'язниці;

- покарання за сталкінг (нав'язлива увага, переслідування) збільшено з трьох до восьми років позбавлення волі;

- за зараження багатьох людей інфекційною хворобою передбачалося покарання від одного до 10 років позбавлення волі;

- запроваджено так званий "антилихварський пакет" - особа, яка за надану позику вимагає від позичальника сплатити додаткові кошти, що вдвічі перевищують максимальну суму, або вимагає сплати відсотків за ставкою, яка вдвічі перевищує максимальну, може бути засуджена до позбавлення волі від 3 місяців до 5 років.

До Кримінально-процесуального кодексу внесено статтю 276а, яка передбачає, що обвинуваченим "у злочині проти медичного персоналу" та у переслідуванні може бути призначена "заборона наближатися до потерпілої сторони на визначену відстань, заборона на контакти або заборона на публікацію, в тому числі через інформаційні системи або телекомунікаційні мережі, зміст якої порушує захищене законом благо потерпілого". Це положення, у свою чергу, може бути використане для придушення критики в пресі, - застерегли юристи. Положення зі статті 276a Кримінально-процесуального кодексу, як писав у своєму висновку тодішній омбудсмен Адам Боднар, "може стати формою превентивної цензури та значного порушення свободи слова (Стаття 54 Конституції Польської Республіки)".

Вищезазначені положення включені до кодексів назавжди.

На початку квітня 2020 року до закону "Про запобігання та протидію інфекційним захворюванням людей" було внесено новий розділ про фінансові санкції за недотримання санітарного режиму під час пандемії. На підставі статті 48a цього закону, можна отримати штраф до 30 000 злотих,

зокрема, за порушення режиму карантину, обов'язку перебування в певному місці або за порушення локдауну; таке ж покарання накладається і за порушення заборони на продаж певної продукції.

Ці правила застосовуватимуться під час будь-якого стану епідемічної загрози або стану епідемії, оголошеного після 1 липня 2023 року.

Галопуюча правова пандемія

Посилаючись на правові норми часів пандемії, автори дослідження "Антикризові щити - завершення будівництва держави ПіС? Законодавство під час пандемії та правосуддя і громадянські права" серед іншого перераховують наступні гріхи під час створення законів в той час:

"Галопуюча та хаотична законотворчість, мінливість нормативно-правових актів, багаторазові зміни одних і тих самих нормативно-правових актів за дуже короткий час, іноді через явні помилки та недоліки;

- проблеми у сфері законодавчих технік, такі як створення складних правових конструкцій, з багаторівневими посиланнями на інші положення, з багатолітерними найменуваннчми, які часом межує зі смішним (наприклад, 15zze4);

- включення до антиковідних законів довгого переліку інших актів, в яких іноді змінюються поодинокі положення, створюючи нормативний клубок, який неможливо раціонально опрацювати та зрозуміти (…);

- включення до антиковідних законів положень, які не стосуються питання боротьби з пандемією та не мають до неї відношення;

- неоднозначність термінів і понять, що використовуються в положеннях, що створює велике поле для тлумачення, що може призвести до зловживань з боку органів, які застосовують закон (...);

Ярослав Ґвіздак, Гжегож Вядерек "Антикризові щити - завершення будівництва держави ПіС? Законодавство під час пандемії та правосуддя і громадянські права"

Фундація ім. Стефана Баторія, березень 2021 р.

Доктор Радаєвський вважає так само: "Така практика сприяла правовому хаосу, а також робила законодавчий процес менш прозорим, оскільки деякі суперечливі рішення могли "ховатися" серед детальних і необхідних нормативних актів щодо боротьби з пандемією".

Прикладом законодавчого хаосу може бути згадана стаття 48а закону "Про запобігання та боротьбу з зараженнями та інфекційними захворюваннями людей", яку було включено до цього Закону 31 березня 2020 року. Після цього поправка від 28 жовтня 2020 року повністю змінила зміст цієї статті, скасовуючи застосування фінансових санкцій. Потрібна була ще одна зміна до Закону від 21 січня 2021 року, яка відновила первісний зміст статті 48а про фінансові санкції за недотримання санітарних режимів.

Тому автори вищезгаданого дослідження пропонують: "після припинення епідемічної загрози необхідно буде підготувати акт "очищення/дерегуляції", зібравши положення з окремих законів і нормативних актів, як функціональних, так і непотрібних, і впорядкувати їх в одному правовому акті".