Анджей Дуда в Естонії. Росія "не править і не правитиме світом. Тим більше - нашим світом"

- Наші країни, як і деякі інші, свого часу пережили радянське вторгнення та окупацію, - сказав Анджей Дуда. Він додав, що обидва наші народи спіткала та сама доля - народи не повністю вільні, не повністю суверенні, а Польща не була повністю незалежною державою. – Все це вдалося відновити лише після 1989 року, тільки під  кінець 20 століття, – сказав польський президент.

- Сьогодні, коли ми з президентом обоє дивимося на Україну, і ми дивилися на неї дуже уважно - не тільки в Києві, а й в Ірпені, і в Бучах (...), у нас немає сумнівів, що не тільки ми маємо нести Україні та українцям допомогу в обороні (...), ми говоримо про це з президентом, з нашими друзями та колегами на міжнародній арені, намагаємось діяти скрізь, де це можливо, - наголосив Президент Дуда.

Він також зазначив, що в ході конференції, присвяченої, зокрема, питанням безпеки, яка відбудеться у п'ятницю, він поговорить з Каріс про проблеми, які нині торкаються нашої частини Європи. Він додав, що під час свого виступу розповість про роль міжнародних організацій у вирішенні збройних конфліктів, а також у допомозі тим, кого ці конфлікти торкаються. Як він наголосив, зокрема, на роль ОБСЄ.

Під час спільної прес-конференції з президентом Естонії Аларом Карісом президент Дуда наголосив, що обидві країни сьогодні мають зовсім інші можливості, ніж на початку Другої світової війни.

– Сьогодні ми можемо організувати допомогу. Ми також можемо обговорити санкції з нашими союзниками та колегами. Ми можемо застосовувати різні болючі для Росії сучасні рішення, які чітко і ясно показують Росії, що вона не керує світом і не керуватиме. І особливо – нашим  світом, - сказав він.

Він додав, що саме тому говорив із президентом Естонії про енергетичні зв'язки. - Ми говорили про створення альтернативних джерел постачання для наших країн та сусідніх країн. Ось чому ми говорили, тому що ми сподіваємось на дуже близьке розширення НАТО за рахунок включення сусідів із Фінляндії  та, як ми сподіваємося, зі Швеції. Ми чекаємо на заяви Швеції з цього приводу», — сказав Дуда.

Він висловив сподівання, що «на наступному саміті Північноатлантичного альянсу в Мадриді буде прийнято необхідні тут рішення, а не лише ті, що присутність НАТО в нашому регіоні буде посилена». – Не лише ті, що буде створено бригадні бойові групи. Не лише ті, в результаті яких значно збільшиться кількість солдатів  Альянсу, присутніх на нашій території та гарантуючих  безпеку. Але також і про те, що оборонна інфраструктура Північноатлантичного Альянсу в нашому районі значно покращиться, що це буде насамперед інфраструктура протидії наступу, яка забезпечує безпеку від атак з повітря та ракетних ударів, - сказав він.

– Звичайно, ми обговорювали ситуацію в Україні. Ми говорили про те, що маємо намір і надалі підтримувати Україну і як зробити так, щоб ціна цього вторгнення для Росії була ще вищою, — сказав президент Естонії на спільній прес-конференції.

Каріс підкреслив, що «страждання українців та України обтяжують президента Путіна, який має за це заплатити». - Росія хотіла послабити Євросоюз та НАТО. Цією агресією вони досягли прямо протилежного. За його словами, ЄС і НАТО більш згуртовані і сильніші, ніж будь-коли раніше. Він також наголосив, що допомога Україні «має бути нашою щоденною турботою». Президент Естонії також зазначив, що Україні слід надати статус країни-кандидата у ЄС.

- Війна, розпочата Кремлем у серці Європи, приводить у НАТО Фінляндію і, можливо, також Швецію, це також  означає, що Балтійське море буде внутрішнім морем НАТО, що ще більше зміцнює нашу безпеку, - продовжив він.

Каріс також звернувся до всіх тих, хто, за його словами, боїться їхати у туристичні чи ділові поїздки до країн Балтії, Польщі. - Запевняю вас, що країни Балтії та Польща дуже добре захищені як члени НАТО, і що саміт НАТО забезпечить нам ще сильніший захист, - сказав він.

За словами Каріса, розмова з Дудою також стосувалася, зокрема, енергетичної безпеки. - Ми розраховуємо на підтримку Польщі, коли йдеться про синхронізацію електричних мереж, ми також  хочемо побудувати морські вітряні електростанції, ми очікуємо на участь Польщі в цьому. Він наголосив, що нещодавно створений трубопровід між Польщею та Литвою також допоможе підтримати цю енергетичну безпеку.

Анджей Дуда в столиці Естонії також взяв участь у конференції Леннарта Мер, -і від імені першого президента Естонії після відновлення незалежності. Серед іншого він вказав на необхідність співробітництва в рамках НАТО, зміцнення потенціалу стримування альянсу, особливо на східному фланзі, і на те, щоб двері НАТО залишалися відчиненими «для всіх, хто хоче і може вступити до нього».

Президент заявив, що перед  російською агресією проти України держави - члени ОБСЄ повинні діяти спільно в рамках цієї організації. На його думку, нинішня ситуація означає "реальні зміни" для ОБСЄ. - Це єдиний інституційний майданчик  для дискусій щодо європейської безпеки за участю Росії та інших країн пострадянського простору. Саме тому польська президентська влада й надалі робитиме все можливе, щоб агресія проти України стала найважливішим елементом порядку денного організації, не зважаючи на спроби Росії змінити її, запевнив Дуда. Він також заявив, що «Польща продовжує закликати до політики  тиску на Росію та солідарності з Україною, якою б довгою та важкою не була дорога». - Європейський Союз має бути в авангарді цих зусиль, пліч-о-пліч з партнерами по той бік Атлантики та інших  частин світу, - підсумував він. За його словами, ці зусилля мають містити, зокрема, забезпечення адекватних ресурсів  як для України, так і для українських біженців.

Стосовно теми п'ятничної зустрічі, а саме ролі багатосторонніх організацій, зокрема ОБСЄ, у забезпеченні миру та безпеки, він заявив, що «певне тлумачення цієї назви може припускати, що організація має залишити міжнародну арену через 50 років . «Історія вчить, що альтернативи міжнародним організаціям, старшим за ОБСЄ, таким,  як ООН, НАТО  чи ЄС, просто немає», — сказав він. Він додав, що ці організації «мають сприяти забезпеченню миру та безпеки, у тому числі у Східній Європі», і що Польща «продовжить переслідувати цю мету, ми продовжимо закликати інших робити те саме». – Нам необхідно активізувати зусилля щодо забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права та прав людини, підтримати розслідування та судове переслідування осіб, винних у найбільш тяжких злочинах, включаючи злочини агресії, військові злочини, злочини проти людяності та геноцид, – наголосив він.Він зазначив, що саме тому Польща підтримує Україну у Міжнародному кримінальному трибуналі та Міжнародному суді ООН у розслідуванні російських злочинів.