Аборти в Польщі та в світі. Де і коли це дозволено і які держави їх забороняють?

За даними Центру репродуктивних прав (CRR), за останні 30 років більше 60 країн світу пом'якшили закони про аборти, і лише чотири країни зробили їх жорсткішими - це США, Сальвадор, Нікарагуа та Польща.

Чинне законодавство допускає лише дві ситуації, коли аборт можливий у Польщі. Відповідно до закону про планування сім'ї, охорону людського плоду та умови допустимості переривання вагітності, переривання вагітності може проводитися виключно лікарем, якщо:

-         вагітність становить загрозу життю або здоров'ю вагітної жінки; -         є обґрунтована підозра, що вагітність є результатом заборонених дій.

Третю умову, яка діяла донедавна, згідно з якою вагітність можна було перервати, якщо пренатальні тести чи інші медичні дані вказують на ймовірність важкого та незворотного ураження плоду або невиліковної хвороби, що загрожує його життю, у жовтні 2020 року було визнано неконституційною Конституційним трибуналом під головуванням Юлії Пшилембської. Це рішення було опубліковано у "Журналі законів" 27 січня 2021 року. Це означає, що, незважаючи на важкі вади плоду, жінка повинна народжувати.

Чинний закон було прийнято в 1993 році і багато хто називав компромісом щодо абортів. До того часу діяв Закон 1956 року, який дозволяв переривання вагітності за медичними показаннями, через важкі умови життя вагітної жінки або за наявності обґрунтованої підозри, що вагітність стала наслідком злочину.

Згідно з постійно оновлюваними даними CRR, станом на липень 2023 року аборти повністю заборонені в 22 країнах або залежних територіях. Серед них Андорра, Конго, Домініканська Республіка, Єгипет, Філіппіни, Гаїті, Гондурас, Ірак, Ямайка, Лаос, Мадагаскар, Мавританія, Нікарагуа, Палау, Сальвадор, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Сурінам, Тонга. Загалом у країнах із забороною на аборти проживає близько 91 мільйона (6 відсотків) жінок репродуктивного віку.

У 43 країнах і територіях аборти дозволені лише тоді, коли життю жінки загрожує небезпека. До цієї групи входять переважно країни Азії, Африки, Латинської Америки та Океанії, зокрема: Афганістан, Бангладеш, Бразилія, Чилі, Індонезія, Іран, Парагвай, Нігерія, Сомалі, Шрі-Ланка, Уганда та Танзанія.  У цю категорію також входять країни, які у якості порятунку життя жінки розглядають - а відтак дозволяють аборти - у випадку зґвалтування, інцесту та вад плоду. Загалом у цій категорії проживає близько 358 мільйонів (22%) жінок репродуктивного віку.

Наступна група країн - це ті, де вагітність можна перервати, якщо під загрозою здоров’я жінки. Серед 47 таких країн - Алжир, Саудівська Аравія, Кенія, Перу, Пакистан і Польща, як єдина країна з Європейського Союзу. До цієї групи також входять держави, які прямо дозволяють аборти для збереження психічного здоров’я жінки. Наприклад, Ангола, Ботсвана та Намібія (де також визнають аборт у випадках зґвалтування, інцесту та вад плоду). І навпаки, є держави, які визнають лише фізичне здоров’я в цьому аспекті, - Зімбабве та Монако. Загалом у цій категорії проживає близько 240 мільйонів (14%) жінок репродуктивного віку.

У наступній категорії опинилися 12 країн. Окрім передумов, перерахованих у двох попередніх категоріях, тобто збереження життя та здоров’я жінки, вони визнають вплив соціально-економічного становища жінки, який може бути підставою для переривання вагітності. Сюди входять Барбадос, Ефіопія, Індія та Тайвань (визнаючи аборт також у випадку зґвалтування, інцесту та вад плоду) і Японія (визнаючи аборт також у випадку зґвалтування) або Фінляндія (визнаючи аборт також у випадку зґвалтування та вад плоду). Загалом у цій категорії проживає близько 386 мільйонів (24%) жінок репродуктивного віку.

У 77 країнах світу аборти дозволені в будь-якій ситуації, як правило, до 12-го тижня вагітності. Серед них більшість європейських країн, а також Китай, Колумбія та Сінгапур (обидві до 24-го тижня), Канада, Нова Зеландія (до 20-го тижня) та Південна Корея. Загалом у цій категорії проживає близько 590 мільйонів (36%) жінок репродуктивного віку.

Центр репродуктивних прав зазначає, що в США та Мексиці закони про аборти сильно відрізняються від штату до штату - є регіони, де аборт дозволено на вимогу, але є й такі, де це дозволено лише в разі загрози життю матері.

В Європі 95 відсотків жінок репродуктивного віку живе в країнах, де аборти дозволені без вказання конкретної причини. Майже всі країни Старого Континенту дозволяють це за бажанням або на основі широких умов, принаймні в першому триместрі вагітності. Майже всі вони також гарантують, що аборт є законним під час вагітності, якщо є ризик загрози здоров’ю чи життю матері, - підкреслює CRR.

Майже, тому що винятком є ​​країни, де закон про аборти залишається обмежувальним. В Євросоюзі це лише Польща (закон CRR назвав "дуже обмежувальним") і Мальта (де донедавна існувала повна заборона на аборти, але наприкінці червня парламент дозволив його робити у разі загрози життю жінки). Фінляндія, з іншого боку, не дозволяє аборти на вимогу, але дозволяє їх у випадках зґвалтування, вади розвитку плода або на підставі широкого кола соціально-економічних причин.

У масштабі цілого континенту майже всі країни дозволяють аборти за бажанням. Винятком є ​​Андорра, де є повна заборона на аборти, а також Ліхтенштейн, який дозволяє лише задля збереження здоров’я жінки або у випадку зґвалтування, і Монако (де дозволяють задля збереження фізичного здоров’я жінки, у разі інцесту, зґвалтування та вад розвитку плоду). У Великій Британії аборт можна зробити у разі вад плоду або соціально-економічних причин. Інші європейські країни дозволяють аборти за бажанням.