“З цих питань Євросоюз починає говорити як Туск” 

Голову польської дипломатії під час недільного виступу в Регіональному центрі міжнародних дебатів, організованому факультетом права та адміністрації Університету Миколая Коперника в Торуні, запитали про те, які риси мали б характеризувати президента.   

- Президент має ефективно представляти нашу країну на таких форумах, як ООН, - сказав він.   

- Нещодавно ми знову були з паном президентом (Анджеєм Дудою - ред.) у Нью-Йорку, одночасно на сесії Генеральної Асамблеї ООН. Ви вже самі судіть, хто це робив ефективніше, - додав Сікорський.  

З цього приводу він нагадав про свій виступ на Раді Безпеки ООН.   

- У цій роботі є певні приємні речі. І те, що я міг кинути в обличчя російському послу його брехню, дехто помітив, - сказав Сікорський. 

Наприкінці вересня міністр закордонних справ під час виступу на саміті Ради Безпеки ООН неодноразово звертався до російського посла Василя Небензі. Він сказав, що має до нього кілька запитань.   

- Чим те, що робить Росія з викраденими українськими дітьми, відрізняється від того, що робили нацисти з польськими та російськими дітьми? - запитав він. 

У неділю в Торуні Сікорський сказав, що "роль президента полягає не в заміщенні урядів, наприклад, у європейській політиці".  

- Європейська політика - це галузеві ради, ми домовляємося про квоти, різні, дуже детальні питання, пов’язані з транспортом, сільським господарством, екологією, кліматом тощо. Польський президент не має бюрократичних інструментів для оцінки цих питань. Вони всі в урядк, в міністерстві у європейських справах і в окремих міністерствах, - сказав він. 

- Натомість президент, як Головнокомандувач Збройних сил, маючи в своєму розпорядженні Бюро національної безпеки, має повні знання і чіткі прерогативи говорити про оборонні та геостратегічні питання. А це якраз найважливіші питання на даний момент. Питання національної безпеки. Тому я вважаю, що тут президент має найбільшу додану вартість, - додав міністр. 

Сікорський зазначив, що, на його думку, за останні 24 години дуже важливим було те, що 34 держави приєдналися до польської ініціативи "висловити невдоволення урядом Ізраїлю після того, як ця країна обстріляла зону дії військового контингенту UNIFIL, контингенту ООН в Лівані, де служать наші солдати”. 

За словами міністра, спільний голос “34 країн, у тому числі кількох членів Ради Безпеки ООН, за пропозицією Польщі є сильнішим голосом”, ніж голос однієї держави. 

Заяву, про яку нагадав очільник дипломатії оприлюднило в соціальних мережах представництво Польщі при ООН. Як наголошується, заяву із закликом захистити миротворчі сили UNIFIL, до складу яких входять також поляки, ініціювала Варшава. "Ми засуджуємо нещодавні інциденти та закликаємо поважати місію UNIFIL і гарантувати безпеку її персоналу", - йдеться в повідомленні. 

Сікорського в Торуні запитували, серед іншого, про те, чи була його суботня промова на з’їзді “Громадянської платформи” у Варшаві попередньою президентською кампанією. 

- Я намагаюся інформувати громадськість про найбільші виклики в цей непевний час. Війна біля кордоніа, війна на Близькому Сході, вибори в США, складна ситуація в Європі, вичерпання певної економічної моделі. Крім того, є деякі проросійські рішення деяких наших традиційних союзників. Це все питання, про які суспільство хоче знати, і мій обов’язок ділитися позицією уряду з цих питань, - відповів голова МЗС. 

На запитання, чи буде він готовий балотуватися, якщо його політичне оточення вирішить висунути його кандидатом на президентських виборах наступного року, Сікорський відповів: “Ми приймемо це рішення, я думаю, лише тоді, коли опозиція вирішить, хто буде її кандидатом”. 

На запитання, хто, на його думку, буде кандидатом від ПіС, Сікорський відповів, що “не буде спекулювати”.   

- Ми виграємо в кожного з них, - сказав голова МЗС. 

Сікорського також запитали про суботні слова прем’єр-міністра Дональда Туска, який підкреслив на з’їзді “Громадянської коаліції”, що “одним із елементів міграційної стратегії буде тимчасове територіальне призупинення права на притулок”.  

- Я буду вимагати визнання в Європі цього рішення, - сказав тоді Туск. 

Голову МЗС також попросили прокоментувати критику щодо цієї заяви. Amnesty International Polska підкреслила, що тимчасове територіальне призупинення права на притулок, про яке в суботу оголосив прем'єр-міністр Дональд Туск, є неприйнятним. Організація нагадала, що право на притулок є правом людини, яке гарантується, серед іншого: Конституцією Польської Республіки та Женевською конвенцією. 

- Я перебуваю в специфічній ситуації як бенефіціар Женевської конвенції. Я був політичним біженцем у Великій Британії у 1980-х роках. Мені потрібно перевірити це з юридичної точки зору, але якщо мені не зраджує пам’ять, право на політичний притулок є національним правом, а не законом Європейського Союзу. Наскільки мені відомо, ми маємо тут прийняти своє національне рішення, - відповів Сікорський. 

Він додав, що інтереси Польщі - це, з одного боку, “контроль кордону”, а з іншого - “співчуття жертвам переслідувань, чи то в Росії, чи в Білорусі”.   

- Це ми будемо вирішувати, - відповів він на запитання, як узгодити ці заяви з можливістю надання права на притулок, наприклад, білоруським опозиціонерам. 

- Поки що міграційний пакт - це крок до посилення міграційної політики. У цьому питанні ЄС починає говорити як Туск, який справедливо вважає, що якщо Шенгенська зона хоче вижити - тобто, якщо ми хочемо зберегти переваги вільного пересування в межах Шенгенської зони - тоді зовнішній кордон території Шенгену має бути під контролем, - сказав Сікорський. Він додав, що "нам також потрібна солідарна підтримка тих країн, які відповідають за зовнішній кордон" ЄС. 

Він зазначив, що польський уряд шукає кошти на “Східний щит” із європейських фондів.  

- Це і є справжній вимір європейської солідарності. Я вважаю, що це є першочерговим завданням, що в цьому питанні громадяни вимагають відновлення контролю, вони вимагають, щоб група суверенних країн, наприклад Європейський Союз, вирішувала, кому можна в’їжджати, а кому ні, - сказав голова Міністерства закордонних справ. 

- Для цього у нас є візи, для цього у нас є прикордонники, для цього у нас є шлагбауми, для цього у нас є консульства, щоб ті документи, які ми видаємо, щось означали, а не щоб можна було без них в’їхати, - сказав він. 

Він додав, що "вчора прем'єр-міністр окреслив перші тверді рішення, які будуть уточнені найближчими днями".   

- Ми вже маємо проект швидкого внесення змін до відповідних актів, але, будь ласка, очікуйте комплексного закону, який реалізовуватиме польську міграційну стратегію. Щоб наша економіка мала приплив працівників, але в контрольований спосіб з місць, де ми хочемо цих працівників, протягом часу, який ми хочемо, і таким чином, щоб зробити їх продуктивними резидентами, а можливо, деяких з них - громадянами, продуктивними та лояльними, - сказав Сікорський. 

Серед тем, які прозвучали під час дискусії з учасниками зустрічі, була і про відсутність згоди України на ексгумацію жертв волинського злочину. 

- В питанні ексгумації жертв Волинської різанини маємо в Польщі національну згоду. Питання ексгумації жертв не є політичним питанням, воно не повинно бути предметом торгу, це християнський обов’язок. Коли Польща знову здобула свободу, в нашій державі залишилися невирішені питання щодо ексгумації солдатів загарбників - Вермахту. Ми не торгувалися з німцями, ми просто дозволили їм ексгумувати і поховати своїх солдатів. Скажу більше - Україна теж не торгувалась. В Україні за останні кілька десятиліть поховано понад 100 тисяч солдатів-окупантів, солдатів Вермахту. І це правильно, - сказав Сікорський. 

Він додав, що має лише одне прохання до української сторони: “Поставтеся до жертв Волинської різанини не гірше, ніж до солдатів Вермахту”. 

- Чим швидше українська сторона це реалізує, тим швидше ця тема зникне з наших двосторонніх відносин, тим менше вона буде обтяжувати в процесі вступу України до Європейського Союзу. Це в інтересах України. У нас немає розбіжностей у думках щодо цього питання в Польщі як щодо багатьох інших, незважаючи на температуру нашої політичної дискусії - сказав голова МЗС.