Виставку під відкритим небом "Wołyń 1943-2023" можна оглянути на вулиці Краківське передмістя, 66, а також онлайн. Вона буде доступною до 30 липня. Як наголошують організатори, експозиція покликана служити діалогу, який спирається на добру волю та повагу до іншої сторони.
Виставку створено до 80-х роковин Волинського злочину, які припадають на 11 липня. Його організатором є "Центр думки Івана Павла ІІ". Творці виставки придивилися до спільної історії Польщі та України, аби - зберігаючи повагу до подій Волинського злочину - показати ті місця в історії, які можуть поєднувати поляків та українців.
Це частина історії Олександри Васейко, або пані Шури, яка отримала нагороду Virtus et Fraternitas за збереження пам’яті про могили поляків. "Тато сказав: поляки колись приїдуть. Мене вже не буде, а ти їм покажеш, де їхні люди поховані". Історія пані Шури та її батька, який рятував поляків, є однією з кількох оповідей, що становлять зміст виставки.
Окрім того, "Центр думки Івана Павла ІІ" запрошує польську та українську молодь віком 18-26 років на безкоштовні міжкультурні майстерні, які відбудуться 17-18 липня у Варшаві на вулиці Фоксаль, 11. Подробиці - на сайті "Центру Думки Івана Павло II".
"Минулий рік показав, наскільки чудовим є зв’язок між двома народами"
"Ми не маємо впливу на події 1943 року, але маємо вплив на стосунки поміж людьмисьогодні", - каже у зверненні Міхал Сенк, директор "Центру думки Івана Павла ІІ".
- Зараз у Польщі проживає кілька мільйонів українців, з огляду на цю аудиторію ми створили виставку польською та українською мовами. Минулий рік показав, наскільки чудовим є зв’язок між двома націями.Ми маємо незліченну кількість прикладів солідарності, наприклад, притулок сотень тисяч українців у польських домівках. Це свідчить про те, що людина завжди є найважливішою, навіть під час війни. Жертви волинського злочину потребують пам’яті. Водночас це той момент, коли ми можемо говорити про це відкрито, з повагою до жертв і прямуючи до порозуміння", - додав він.
- Як говорити з Україною про Волинський злочин під час війни? - пояснив Вітольд Шабловський, куратор виставки та автор, між іншим, книги "Праведні зрадники. Сусіди з Волині".
- Як говорити про Степана Бандеру з українцями, які живуть у Польщі? Для нас він - відповідальний за масові вбивства, для багатьох українців - ікона боротьби за незалежність. У 80-ту річницю подій 1943 року нам потрібен діалог, заснований на добрій волі та повазі до іншої сторони. Цьому має служити наша виставка, - пояснив він.
"Майбутні роковини можуть посилити процес загоєння великої рани"
- Майбутні роковини можуть посилити процес загоєння великої рани між двома націями, які зараз встановили унікальний братерський зв'язок в умовах війни, - каже Міхал Сенк.
- Про Волинський злочин треба говорити і пам’ятати, але він не повинен стати прірвою, що розділяє наші країни. Нинішній час найсприятливіший для наведення мостів і формування пам'яті, - додав він.
Організатори також послалися на слова Івана Павла ІІ у 60-ті роковини злочину: "Важливо, щоб українці та поляки не залишилися поневоленими своїми сумними спогадами про минуле. Приглядаючись минулим подіям в новому ракурсі та зобов’язуючись будувати краще майбутнє для кожного, нехай поглянуть один на одного очима примирення»".
Завдяки співпраці між "Центром думки Івана Павла ІІ' та Центром історії "Zajezdnia" виставку можна буде побачити також у Вроцлаві. Як пояснили організатори у комюніке, це важливе, символічне місто, до якого після Другої світової війни приїхало багато поляків.
Роковини трагедії 80-річної давності
80 років тому націоналісти з УПА почали рейди на польських сільських мешканців спочатку на Волині, потім в інших регіонах. Німецька окупаційна влада нічого не робила для захисту мирного населення.
В результаті тільки на Волині загинули десятки тисяч поляків. Загалом внаслідок дій українських націоналістів загинуло близько 100 тисяч осіб. Вісімдесят років ті події були незагоєною раною і найбільшою історичною суперечкою між двома країнами.
Źródło zdjęcia głównego: Centrum Myśli Jana Pawła II