Вони перенесли свята, відірвавшись від російської церкви та культури. Українське Різдво в Польщі

- Насправді те, що сталося 24 лютого, є ескалацією. Конфлікт триває з 2014 року, тому контекст війни не є новим для українців, у тому числі й у відзначенні свят, - нагадує координатор центру зустрічей Українського дому у Варшаві Іванна Килюшик. З 2015 року вона живе в Польщі. Але визнає, що ситуація непорівнянна з тією, яка була рік тому. Втім, незважаючи на війну, українці святкуватимуть - і ті, що живуть в Україні, і в Польщі.

- Росія не руйнуватиме життя людей, не відніме їхні традиції. Звісно, ​​це Різдво виглядатиме інакше, але люди його обов’язково святкуватимуть, - переконує Іванна. На її думку, Різдво буде скромнішим і люди розумніше плануватимуть свої витрати. Я вже бачу, як вони відмовляються від деяких речей. Ніхто не буде купувати різдвяні светри, тому що це не в пріоритеті, - прогнозує вона і додає, що деякі люди жертвуватимуть гроші на який-небудь благодійний збір коштів.

В Україні все більше вірян залишають Українську православну церкву Московського патріархату. Донедавна це була найбільша церква в країні, яка об’єднувала найбільшу кількість людей у ​​її східній частині. Проте з листопада триває операція українських спецслужб, спрямована на структури цієї, пов’язаної з Москвою церкви. Пояснили це необхідністю обмежити діяльність російських спецслужб, для яких церква є можливим прикриттям. Ця ситуація пришвидшила відтік вірян до створеної у 2019 році автокефальної Православної церкви України (ПЦУ).

З цим пов'язана і дискусія, яка точиться в Україні про те... коли святкувати Різдво? "Ця дискусія йде не перший рік, вона триває вже кілька років", - зауважує Іванна. 

- Але цього року вперше православна церква українська постановила, що кожна церква може вирішувати разом зі своєю громадою, коли вона хоче святкувати Різдво, - зазначає він і додає, що в Україні і 25 грудня, і 7 січня є вихідними. Зміна розглядається як спосіб відійти від Росії. "Це спосіб порвати з її культурою", - пояснює Іванна.

- Святкуватимемо Різдво 24 грудня, хоча раніше святкували 6 січня, - кажуть Маріанна та Ігор Мельники. Ігор у Польщі вже сім років, Маріанна приїхала з дочкою, коли загострився конфлікт із Росією. Вона приїхала із західної частини країни. Цього Різдва він залишається в Польщі, а вона повертається в Україну, щоб провести цей час із батьками та сестрою. "Іде війна, але почуття беруть гору, сумую за родиною", - пояснює вона.

Нелегко переживає розлуку і Надія, яка в березні приїхала до Польщі із Західної України. 

- Яке ж свято без батьків, рідних, близьких людей? Адже це сімейне свято. Цього року все, що ми збираємося зробити, це Святвечір, - каже вона. За стіл 24 грудня сяде з чоловіком і дітьми. 

- Будемо молитися і просити в Бога миру на всій землі, і щоб усі наші хлопці, які захищають нашу Батьківщину Україну, повернулися живими додому, - додає.

Різдво у Польщі зустрінуть також Ірина та Дмитро Янковичі. Він тут працює 10 років, вона на початку березня приїхала з донькою з центральної України. 

- Будемо святкувати, як поляки, 24 грудня. Я думаю, що через рік дуже велика частина українців святкуватиме Різдво у грудні, - міркує Дмитро.

Подібне ставлення до святкування має Наталя, яка вперше приїхала до Польщі сім років тому, потім повернулася в Україну, а після загострення конфлікту знову прибула до Польщі. 

- Різдво з чоловіком і дитиною будемо святкувати 24 грудня, бо тоді у нас вихідний. В Україні всі задаються питанням, коли святкувати Різдво. Багато людей хочуть святкувати в грудні ще й через конфлікт, що триває. Більшість молодих людей однозначно обере грудень, старші, ймовірно, продовжуватимуть у січні, - вважає вона.

Іванна додає, що українці, які навчаються чи працюють за кордоном, частіше святкуватимуть Різдво у грудні. 'Для них це очевидний вибір, і окрім всього вони мають тоді вихідні", - каже вона.

В дискусії про дату свята беруть до уваги ще й календар.

- Йдеться про різні календарі - юліанський і григоріанський. В Україні переважають аргументи, що григоріанський - точніший, а отже слід перейти до відзначення свята згідно з цим календарем, - додає Іванна.

Свято Різдва в Україні - так само як і в Польщі - родинне.

- Гадаю, цьогоріч ті, хто збереться, молитимуться за Україну, за перемогу, - каже Іванна. Нажаль зібратися цілою родиною буде важко. Чимало сімей в розлуці: хтось лишився, хтось виїхав за кордон, або воює на фронті.

В Україні існує традиція, що за столом завжди має бути одне вільне місце, з тарілкою і чашкою. 

- Це для того, кого вже немає. Це дуже важливо, тому що багато людей цього Різдва вже не святкуватимуть і це спосіб вшанування їх пам’яті, - пояснює Іванна.

За традицією, найголовнішою стравою є кутя, яку готують із пшениці, маку, меду та горіхів. Традиційним напоєм є узвар, тобто компот із сухофруктів. На столі 12 страв. Є рибні страви та різноманітні страви з грибів, вареники з капустою чи картоплею, український борщ.

- У борщ додаю картоплю, капусту, моркву, квасолю. У мене вдома бабуся на Святвечір завжди готувала суп з квашеної капусти з сушеними грибами. Ми жили на заході України, недалеко від кордону з Польщею, де старші люди часто готують за польськими рецептами, - згадує Наталя.

У свою чергу Надя готує страви на Святвечір разом з батьками. 

- Наша сімейна традиція - збиратися вдома разом з батьками і разом готувати страви: кутю, вареники, голубці, гриби та інші пісні страви, - перелічує жінка.

Не бракує на столі і солодощів: пончиків, маківника чи пампушок. Різдво завжди супроводжується колядками. 

- У менших містечках та селах ходять колядники, які часто виступають з вертепом. Загалом наші різдвяні традиції дуже схожі на польські, - каже Іванна.

Іванна проведе Різдво з біженцями. Український Дім 6 січня організовує для громади Святвечір. 

- Ми хочемо запросити їх на спільний Святвечір, бо не всі біженці зараз мають такі можливості. У них немає місця, щоб приготувати їжу, або вони далеко від своїх родин, - пояснює вона. На Святвечір будуть традиційні страви та співатимуть колядники. 

- Ми хочемо створити домашню атмосферу, відчуття перебування у своїй громаді, щоб біженці не почувалися самотніми в цей день, - додає вона.

- Якщо хтось помітить, що в його будинку живе українська сім’я, особливо біженці, будь ласка, подбайте про них, наскільки це можливо, підтримайте добрим словом, - закликає Іванна.