Вторгнення Росії в Україну. Олександр Кваснєвський: Можемо втішити себе одним. Використання атомної кнопки пов’язане з процедурами

Вівторок це 62-й день вторгнення Росії в Україну. Колишній президент Олександр Кваснєвський, коли його запитали в «Розмові Пясецького», чи бачить він якусь перспективу припинення цієї війни, сказав, що «наразі це надзвичайно складно, тому що має нездоланне враження, що Путін усе ж хоче цілу Україну».

- Я завжди говорив про це, з моїх розмов з ним було видно, що він одержимий", - додав Кваснєвський.

– У цій одержимості, особливо після затоплення крейсера («Москва» – ред.), яке він розглядає як образу честі, я боюся, що Росія не зацікавлена ​​в будь-якій мирній угоді і продовжуватиме атакувати Україну, – відзначив він.

З іншого боку, додав Кваснєвський, президент України Володимир Зеленський "сьогодні також має великі труднощі з тим аби погодитися  на мирну угоду, яка б забрала Донбас, Луганськ, Крим, Херсон і так далі". – Я думаю, що форма мирної угоди, чи такого собі ідеального миру дуже нечітка, – сказав він.

- Б’юся об заклад, що це буде радше тривалий, виснажливий, надзвичайно кривавий конфлікт, – сказав екс-президент.

Квасьневський також сказав, що є питання щодо того, яка інформація доходить до Путіна.

– Нещодавно я читав аналіз когось з наближених до Путіна про те, що він дивиться російське телебачення і вірить йому. Навколо нього немає жодного сміливця, який повідомив би справжню інформацію, - сказав він.

Кваснєвський підкреслив, що жодне з рішень Путіна «не стикається з  жодним елементом контролю».

– Можемо тішитися хіба що тим, що використання атомної кнопки, усе ж  пов’язане з процедурами. Це відбувається на багатьох рівнях, - додав він.

Кваснєвський відзначив дії президента Анджея Дуди та уряду ПіС перед лицем російської агресії проти України.

– Вони активні, і це найголовніше. Дають раду. Зрештою важко уявити, що було б по іншому, оскільки ми прифронтова країна, - сказав він.

– Активність президента – це необхідність, і добре, що це відбувається, – додав він.

– Проте я вважаю, що ми виходимо на новий етап. Зараз  найважливішою є військова допомога Україні, і Польща є сильним адвокатом такої допомоги, вона подає приклад. Від українців знаю, що все йде добре (...) Важливо, що ми це робимо, а не галасуємо на цю тему, - додав він.

Кваснєвський сказав, що починається черговий етап, який «покаже рівень дипломатії і президентської, і міністрів, і це є пошук мирних рішень».

Кваснєвський також відреагував на президентські вибори у Франції, де в неділю на другу каденцію був обраний Еммануель Макрон. На запитання, чи вважає він ці вибори відповіддю на запитання бути чи не бути Європейському Союзу, колишній президент Польщі відповів, що «значною мірою так». На його думку, перемога ультраправої Марін Ле Пен була б «загрозою для існуючого Європейського Союзу». 

- Це було б скасування багатьох спільних проектів Європейського Союзу, - додав він і підкреслив, що «Франція відіграє важливу роль, і добре, що Ле Пен програла».

Колишній президент відзначив, що "те, що прем'єр-міністр (Матеуш) Моравецький казав перед самими виборами, було грубою помилкою".

- Це була ставка на одного коня у перегонах, в яких інший кінь мав більше шансів, - додав він. 

- Гадаю, що ПіС нарешті зрозуміла, що для нас окрім НАТО ще й Європейський Союз є одним з якорів безпеки, - сказав Кваснєвський і підкреслив, що «якщо мрією українців є вступ до Європейського Союзу, то розтлумачте, чому Польща хотіла б з нього вийти? Це не має жодного сенсу».

На запитання, чи не розчарований він ставленням Німеччини до війни в Україні, Кваснєвський відповів, що не схвалює її. "Я вважаю цю політику занадто пасивною", - додав він.

Кваснєвський сказав, що ментальна проблема німців у стосунку до росіян має історичну природу. Він додав, що "у них (німців – Ред.) є відчуття великої відповідальності за Другу світову війну як щодо Польщі так і щодо Росії ".

- Вони не хотіли б вчинити щось, що б знову показало їх у ролі окупантів, агресорів, - сказав Кваснєвський. Іншим питанням, додав він, є "пацифізм, який народився і був нав'язаний Німеччині після Другої світової війни".

Він також звернув увагу на бізнес.

– Німці завжди вважали, що нафта і газ з Росії – це природний елемент бізнесу, і його потрібно використовувати. Вони занадто звикли до цього, і вибратися з цього для них сьогодні - величезна проблема, - підкреслив Кваснєвський.

- Наступний елемент. На жаль, ця війна зачепила їх у момент, коли вони лише вчаться діяти з тим новим урядом і коаліцією. Це дуже незрілий політичний лад на даний момент, - сказав він.

Кваснєвський також зазначив, що «неодноразово говорили, що Росію потрібно залучити до Європи, що найбільшою помилкою було б ізолювати Росію, відсунути її».

– Це, звісно, ​​зіткнулося з агресивною імперською політикою Путіна. Це їхнє найбільше розчарування, поразка і німців, і французів. Вони недооцінили Путіна. Вони помилилися в оцінці російських настроїв. «Згода на російський імперіалізм — це не лише згода еліт, це згода на жаль істотної часьтини, я б навіть сказав - більшості російського суспільства», — сказав він.

На його думку, «у Німеччині посилюється відчуття сорому, що таке сидіння верхи на барикаді не личить найбільш потужній економіці Європи».

- Я очікую змін у цій політиці, - додав він.

У «Розмові Пясецького» Кваснєвського також запитали, чи може він уявити призупинення сплати польського внеску до Євросоюзу? Він відповів, що не може.

– Особливо зараз, коли війна, це якесь божевілля. Це повернення на порядок денний конфлікту з Євросоюзом в ситуації, коли нам, як повітря, потрібна єдність і сила Європейського Союзу, - додав він.

Минулого тижня міністр канцелярії прем'єр-міністра Міхал Вуйцик і заступник міністра клімату та навколишнього середовища Яцек Оздоба оголосили, що на наступному засіданні уряду Solidarna Polska, політиками якої вони є, запропонує «для дискусії» призупинення сплати членських внесків до ЄС  через те, що ЄС ще не перерахував Польщі кошти на біженців з України.