Війна в Україні. Експерт про "момент історичного перелому"

Директор Польського інституту міжнародних справ доктор Славомір Дембський в інтерв’ю Польському Агентству Преси відзначив, що "збільшення поставок зброї від західних союзників в Україну, яке ми зараз спостерігаємо, звичайно, це перелом, але по-перше це не перший перелом, а черговий".

- По-друге, це перелом, якого слід було очікувати, - зазначив історик.

За його оцінкою, це початок процесу переозброєння української армії передовими системами озброєння західного виробництва. За словами Дембського, це "момент історичного перелому".

Останніми тижнями зросла кількість заяв про нові поставки західної зброї в Україну. Окрім найсучасніших зенітних і протиракетних комплексів, таких як система "Патріот", Україна отримає бронетранспортери західного виробництва, реактивну артилерію та більше гармат-гаубиць. У середу під час візиту до Львова президент Анджей Дуда заявив, що Україна також отримає від міжнародної коаліції танки Leopard 2.

- Маємо зміни, але ці зміни не є несподіванкою. Давно було відомо, що першим етапом буде постачання пострадянської техніки, але цей етап мусив скінчитися, тому що Захід не диспонує безмежними запасами і через їх виснаження доведеться приймати рішення про постачання західної техніки, - сказав Дембський в інтерв'ю ПАП.

- 20 січня має відбутися зустріч так званої Ramstein Group, тобто країн, які доозброюють Україну. Там будуть взяті нові зобов’язання та виголошені нові декларації, - додав директор Польського Інституту міжнародних справ.

Як він зазначив, "все, з чим ми зараз маємо справу у публічній сфері - це підготовка цього рішення".

Дембський зазначив, що збільшення західної допомоги Києву є закономірним наслідком політико-правової оцінки російської агресії.

- Для мене було очевидним, що цей момент настане. Якщо сказано "А", то потрібно сказати "Б". Якщо політика країн вільного світу щодо Росії та України не змінюється, якщо не змінюється політико-правова оцінка, тобто ми маємо справу з невиправданою, незаконною агресією Росії, а Україна веде справедливу оборонну війну, то за цим має слідувати політика підтримки України, - сказав аналітик, зазначивши, що "оскільки ми згодні з тим, що Україна має право витіснити росіян зі своєї території, ми повинні бути послідовними і надати їй для цього відповідні засоби".

- Це все могло бути доставлене ще рік тому, але затрималося в тому числі й з політичних міркувань, а також сумнівів, чи Україна дасть собі раду з обслуговуванням, чи не пропаде ця техніка тощо. На мій погляд, краще пізно, ніж ніколи, але якби це було раніше, то поза сумнівом Україна справлялася б краще, - зазначив директор Польського Інституту міжнародних справ.

Він зазначив, що відкидає поділ зброї на "оборонну і наступальну", який фігурує в дискусіях, зокрема, в контексті можливої ​​"ескалації".

- Це все публіцистика. Будь-яка зброя, яка використовується державою в оборонній війні, в захисті від агресії, є оборонною зброєю за визначенням. Не Україна напала на Росію, а Росія - на Україну, і Україна може захищатися всіма доступними засобами. Якби вона мала ядерну зброю, вона також могла б її використати для свого захисту, очевидно, що жертва нападу може захистити себе всім, що є в її розпорядженні, - наполягав Дембський.

Він зазначив, що на Заході ми маємо справу з демократичною спільнотою, всередині якої відбувається та й має відбуватися демократична дискусія. 

- Безперечно, на рішення постачати західні зразки озброєння вплинуло також спостереження, як українська армія виявилася здатна ефективно використовувати найсучаснішу західну техніку та швидко адаптуватися, - зазначив він.

Він додав, що "ні в кого немає ілюзій щодо цілей Росії після того, як Володимир Путін заявив, що його мета - знищити Україну, що це штучна держава, а української нації не існує". 

- Після того, як всі побачили, як воює Росія. Жоден сусідній із росіянами народ цим не заскочений: вони вбивають, грабують, нищать, палять, ґвалтують, щоб зламати волю до опору. Росія так воювала століттями, - сказав Дембський.

Він додав, що з початку повномасштабної агресії в лютому 2022 року було зрозуміло, що Путіну йдеться "не просто про черговий шматок української території". 

- Але була також і невизначеність щодо того, що з цим робити. З'являлися аргументи, що, можливо, Путін відмовиться від задуманого, що, можливо, невдачі на фронті його переконають, - зазначив Дембський.

- Для Путіна ця війна має особистий вимір. Якби не його особисте рішення, вона б не почалася. Він розраховував на те, що тільки йому вистачить сміливості зважитися на використання війни для досягнення політичних цілей. Тож він припустив, що саме ця воля дасть йому перевагу, необхідну для перемоги. Він помилився. Але усвідомлювати цього не хоче, - підкреслив Дембський, додавши, що "ніщо не вказує на те, що російський лідер взагалі розглядає можливість припинення війни".

- Він все ще думає, що виграє або може виграти, тому війна триває, - додав експерт.

- Путін хоче беззастережної капітуляції України, тобто згоди на ліквідацію української державності, однак ні президент Зеленський, ні будь-який інший лідер України на це не погодиться, тому що на це не погоджується суспільство. Демократичний світ не може прийняти ситуацію, коли внаслідок його власної бездіяльності відбулося б винищення європейської нації, якийсь новий голокост.У результаті він повинен підтримувати Україну в її оборонній війні. Зростає усвідомлення того, що війна закінчиться лише тоді, коли російський потенціал буде настільки розбитий, що росіянам стане очевидно, що вони програли війну, а Україна захиститься, - сказав Дембський.

Наслідком російської агресії, додав він, є, зокрема, зміна політики Швеції та Фінляндії, які відмовилися від політики неприєднання до оборонних союзів і вирішили приєднатися до НАТО. Північноатлантичний альянс почав адаптувати свою стратегічну доктрину до нової ситуації. "Пристосовуються всі, в тому числі політики", - наголосив він.

- Звичайно, є багато розрахунків з цього приводу, але врешті-решт, однозначно краще зупинити агресію Путіна подалі від території НАТО, ніж потім захищати країни Балтії тими самими танками, які сьогодні припадають пилом на складах, - переконує Дембський, додаючи. що йдеться в першу чергу про німецькі "Леопард 2".

Дембський назвав Німеччину ключовою державою з погляду залучення Європи до допомоги Україні. 

- Це найбільша, найбагатша країна, яка, на мій погляд, давно мала створити фонд закупівлі зброї для України, бути лідером у допомозі. Проблема в тому, що ми маємо справу зі слабким урядом Німеччини, який розділений у цьому питанні, - зазначив Дембський.

На його думку, ситуація в Німеччині також вплине на польську політику. 

- З одного боку маємо Росію, де понад 70 відсотків людей заявляють, що підтримують війну. З іншого боку, є Німеччина, де одна з головних політичних партій, партія влади, виступає проти надання військової допомоги Україні. Це результат відсутності лідерства, абсолютно скандального рівня дискусії з цього приводу в Німеччині. Польща знаходиться між цими двома націями, одна з яких хоче війни, а інша не хоче ефективно допомагати Україні. Це матиме політичні наслідки. Оскільки усвідомлення цього в Польщі зростатиме, це вплине на суспільство, польські еліти, уряди, ставлення до Росії та Німеччини та інвестиції у власну оборону, - сказав Дембський.