Співробітники українського консульства начебто облаштували підпільну друкарню та легалізували фальшиві українські паспорти - повідомляють у відео, яке поширили у соціальних мережах. Ролик позначено логотипом української державної організації і виглядає він як офіційний матеріал. Але це фейк: і щодо інформації, і щодо монтажу.
Останніми днями в Інтернеті та соцмережах з’явилося багато інформації про проблеми громадян України, які перебувають у Польщі, з отриманням послуг у консульствах. Це пов’язано з новим законом про мобілізацію, який набуде чинності в Україні 18 травня. Відповідно до нього чоловіки віком 18-60 років, які бажають виїхати з країни або перебувають за її межами, зможуть отримати паспорт громадянина України лише в межах своєї країни. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що після цієї дати “процес прийому та розгляду заяв про здійснення консульської діяльності продовжиться з урахуванням нових вимог, які випливають із положень Закону”. Ці повідомлення спричинили черги перед українськими консульствами в Польщі; 23 квітня консульства навіть припинили надавати послуги чоловікам мобілізаційного віку.
Ці події, окрім коментарів, призвели до появи неправдивих повідомлень, найчастіше - антиукраїнського характеру. Одне з них - про нібито акцію протесту українців у Катовіце проти призову в армію чоловіків, які проживають у Польщі - ми перевірили у Konkret24. Але були й інші.
Так, один із користувачів порталу X 25 квітня повідомляв: "Працівники консульства України в Польщі допомагали українцям легалізувати документи. Вони організували підпільну друкарню, де друкували фальшиві українські паспорти. Співробітники консульства легалізували документи, використовуючи базу даних, до якої мали доступ. Ціна - 5000 євро" (правопис усіх дописів оригінальний - ред.). До посту він додав відеозапис тривалістю понад хвилину, який мав підтвердити цю інформацію.
Відео змонтоване з понад 20 фрагментів. На перших з них представлені, серед іншого: будівля українського консульства у Вроцлаві та черга, що стоїть перед ним - що мало б свідчити про те, що саме тут відбувалася незаконна діяльність. Потім ми бачимо кадри з якогось офісу, наприклад, передавання паспорта через віконце, чоловік з ноутбуком, крупні плани пачок банкнот по 50 євро, екран комп’ютера з особистими даними. Потім нам показують чоловіка, якого ведуть до зали суду двоє поліцейських; кадри з суддею - що мало б свідчити про те, що справа про ймовірне підроблення документів вже передана в польський суд. Також є короткий фрагмент з полковником Адамом Цішевським, заступником керівника Агентства внутрішньої безпеки (ABW), і два кадри з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.
Під відео підкладено музику, а на кадрах розміщені субтитри англійською мовою. У тексті йдеться: “Двоє співробітників консульства України в Польщі допомагали біженцям легалізувати фальшиві паспорти. Агентство внутрішньої безпеки викрило діяльність підпільної друкарні. Друкарня спеціалізувалася на підробці паспортів та ID-карток. Правоохоронні органи встановили особи двох співробітників українського консульства, імена яких не розкривають в інтересах слідства. Співробітники дипломатичного представництва змінювали дані в базі даних і таким чином
легалізували фальшиві посвідчення особи. Заступник керівника Агентства внутрішньої безпеки Адам Цішевський стверджує, що ціна кожного документа становила приблизно 5000 євро. У друкарні знайдено кілька сотень посвідчень особи” (переклад ред.).
З подальших підписів випливає, що Дмитро Кулеба прокоментував випадок таким чином: “Ми глибоко шкодуємо про цей інцидент, це грубе і ганебне порушення законодавства. Обидва співробітники вже звільнені і будуть притягнуті до відповідальності за всією суворістю закону”. Насамкінець читаємо, що “Кулеба застеріг інших працівників консульства від подібних дій”. Нагадують також, що “перед цим Міністерство закордонних справ України призупинило консульське обслуговування чоловіків призовного віку".
Неможливо дізнатися, в якому саме з українських консульств у Польщі сталася описана ситуація. У верхньому правому куті відеокадру від початку до кінця бачимо логотип United24. Це офіційна платформа української влади, яка дозволяє робити пожертви цій країні. У соцмережах United24 публікує записи, підготовлені в схожому стилі з тим, який має відео в згаданому пості: з написами на чорному тлі в нижньому лівому куті та логотипом - у верхньому правому. Пост з описуваним відео переглянули понад 116 тисяч разів.
Консульство: “ця інформація - фейк”. United24: “відео фальшиве”
27 квітня прес-служба United24, відповідаючи на запитання Konkret24, повідомила: “Відео фальшиве, воно не було створене United24”. Днем раніше офіційний профіль United24 на порталі X опублікував попередження про фейкове відео, додавши скріншот польського допису, описаного вище. “Відео сфабриковане, а історія абсолютно неправдива. Немає жодних доказів, які б підтверджували будь-які твердження, зроблені у відео”, - повідомляла United24.
З проханням прокоментувати ймовірну історію ми також звернулися до консульства України у Вроцлаві. “Наведена інформація є фейковою”, - повідомили нам у відповідь 29 квітня. У відповіді є посилання на позицію United24 від 26 квітня.
Ми не знайшли достовірної інформації, яка б підтверджувала виявлення підробки паспортів працівниками будь-якого з українських консульств у Польщі.
Суміш старих і нових записів
Ми проаналізували кадри, використані в записі, забрендованому логотипом United24. Багато з них вже раніше були доступні в Інтернеті, чимала частина - на YouTube. Ми зідентифікували джерела 14 фрагментів відео, використаних у фальшивці.
Наприклад, джерелом чотирьох фрагментів є матеріал, опублікований 30 червня 2022 року на YouTube-каналі “inPoland - Ukraiński informacyjny kanał w Polsce”. Назва ролика українською мовою: “Як записатися на прийом до консульства?”. В ньому є кадри, на яких показано чергу людей перед українським консульством у Вроцлаві (0:12), чиновника, який дає заявнику паспорт через нішу під віконцем (1:20), крупний план обкладинки українського паспорта (1:13), крупний план чоловіка з ноутбуком, який переглядає сторінку з українським прапором (0:41).
Натомість кадр, на якому показано екран комп’ютера з фотографією жінки зі світлим волоссям, де видно деякі її особисті дані та відкрите вікно системи, походить з матеріалу англомовного каналу з України UATV English. Це відео було опубліковано 24 жовтня 2017 року на офіційному YouTube-каналі UATV. Назва: “Як українські електронні ID-картки поволі трансформують бюрократію радянських часів?” У першій частині журналістського матеріалу розповідається історія жінки, яка зареєструвала новонароджену дитину в офісі в Києві, використовуючи для цього електронну ID-картку.
Пачки банкнот номіналом 50 євро, показані крупним планом, вперше з'явилися на YouTube-каналі польської поліції. Матеріал “Польська поліція - Центральне слідче бюро ліквідувало найбільший центр підробки євро” був опублікований у жовтні 2011 року.
Фрагмент відео, що показує як чоловіка доставляють до зали суду, насправді представлений один із двох обвинувачених у вбивстві 27-річного Ремігіуша Л. Інцидент стався у 2020 році в Кросні. У листопаді 2022 року Окружний суд Кросна ухвалив вирок у цій справі. Кадр з'явився в матеріалі, опублікованому на YouTube-каналі місцевого порталу TerazKrosno.pl. Матеріал мав назву “Оголошення вироку (21.11.2022)”.
Кадр із суддею, який можна побачити на підробленому відео, походить з того самого запису. Це суддя Артур Ліпінський, відомий із серіалу “Сімейний суд”. Зараз Ліпінський є суддею Окружного суду в Кросні та його речником. У листопаді 2022 року він оголосив вирок у справі про вбивство Ремігіуша Л.
У свою чергу, фрагмент із зображенням заступника керівника Агентства внутрішньої безпеки Польщі походить із конференції SECURE 2024. Згідно з програмою заходу 16 квітня 2024 року Цішевський взяв участь у дебатах під назвою “Глобальна кібербезпека перед лицем нової холодної війни”. На записі дебатів він сидить у тому самому кріслі, у тому самому одязі, а позаду видно такий же фон, як і на фрагменті, використаному у сфабрикованому відео.
Нагадаємо, що подібні сфабриковані записи вже неодноразово розсилали в польських соцмережах - для підтвердження брехливих історій, які представляли Україну та українців у негативному світлі, використовувалося брендування надійних станцій чи інформаційних агентств, наприклад, BBC News чи Reuters.
Źródło: Konkret24
Źródło zdjęcia głównego: Konkret 24