У Володимира Путіна велика проблема. "Долю російської економіки вирішить глибина агресії"

The Economist нагадав, що 14 серпня цього року за один долар довелося заплатити понад 100 рублів, що стало першою подібною ситуацією з кінця березня 2022 року, тобто з перших тижнів нападу Росії на Україну.

Британський тижневик підкреслив, що російська валюта є однією з найбільш знецінених валют цього року, а підвищення процентної ставки лише тимчасово призупинило падіння, і рубль все ще значно нижче рівня річної давності, коли обмінний курс був близько 60 за долар. Зараз за один долар потрібно заплатити понад 93 рублі. З початку 2023 року долар проти рубля зміцнився на 27,46 відсотка.

На думку The Economist, одне лише підвищення процентної ставки навряд чи зупинить швидке падіння валюти, що може мати наслідки для здатності Володимира Путіна вести війну в Україні.

Тижневик зазначив, що падіння валюти часто викликано нервуванням іноземних інвесторів або втечею національного капіталу, але торгівля рублем, особливо щодо долара, залишається невеликою, оскільки санкції та контроль над капіталом ізолювали Росію від міжнародної фінансової системи. Таким чином, поведінка рубля відображає хрестоматійну економічну модель, діючи як барометр відносного потоку експорту з країни (який дає іноземну валюту) проти імпорту (за який потрібно платити з експортних доходів).

Відтоді, як у грудні 2022 року G7 запровадила максимальну ціну на російську нафту в 60 доларів за барель, вартість російського експорту впала. Її дохід у доларовому еквіваленті був із січня по липень на 15 відсотків меншим, ніж за аналогічний період минулого року, що лише частково пояснюється нижчою світовою ціною на нафту. Тим часом імпорт різко зріс через війну в Україні. За перші сім місяців цього року профіцит рахунку поточних операцій Росії, який показує, наскільки більше іноземної валюти отримує країна, ніж витрачає, скоротився на 86 відсотків до 25 мільярдів доларів.

Як зазначив The Economist, ці дані, з одного боку, свідчать про те, що ліміт цін на нафту є ефективним, і спроби обійти його шляхом завищення транспортних витрат або використання "тіньового флоту" не компенсують того факту, що Росія змушена продавати частину нафти зі знижкою. "З іншого боку, це свідчить про те, що Росія знаходить способи продовжувати імпортувати товари. Наприклад, підозріло зріс німецький експорт до приязніших сусідів Росії", - зауважив тижневик.

Британське видання пояснило, що дешева валюта збільшує вимірювану в рублях вартість доходів від експорту нафти, але також підвищує вартість імпорту. У червні віце-прем'єр Андрій Бєлоусов заявив, що тодішній курс 80-90 рублів за долар був найкращим для бюджету країни, експортерів та імпортерів. The Economist нагадав, що коли рубль був набагато сильнішим минулого року завдяки доходам від нафти, російський уряд представив це як доказ того, що західні санкції не діють, але тепер цю впевненість змінила тривога.

Як пише британський тижневик, у Росії не так багато варіантів. На переконання авторів The Economist, екстрене підвищення відсоткової ставки лише трохи допомогло рублю, а з огляду на ізоляцію Росії вищі ставки навряд чи спокусять спекулятивні фонди. Стримування національного капіталу від втечі може дати певний ефект, але він стане відчутним лише через деякий час.

Іншим варіантом є пряме втручання у валютний ринок. Згідно з офіційними даними, на початок серпня Росія мала валютні резерви на суму 587 мільярдів доларів, що свідчить про те, що її центральний банк має вогневу міць, щоб у разі потреби підняти курс рубля. Проблема в тому, що близько 300 мільярдів доларів із цих резервів були заморожені Заходом.

"Це ставить уряд перед вибором. Він може скоротити витрати, в тому числі на збройні сили, щоб скоротити імпорт. В якості альтернативи основний тягар нестиме цивільний сектор. Зростання інфляції та вищі відсоткові ставки послаблять купівельну спроможність простих росіян, змушуючи менше купувати іноземних товарів, тож долю російської економіки вирішуватимуть не судження міжнародних фінансистів, а глибина агресії Путіна. Це набагато гірша ситуація, в якій можна опинитися", - прокоментував The Economist.