Польща не планує надсилати свої підрозділи в Україну, - заявив прем'єр-міністр Дональд Туск під час прес-конференції у вівторок. Таким чином він відгукнувся на заяву президента Франції Еммануеля Макрона, який заявив, що “не виключено”, що в Україну будуть направлені військові із західних держав.
У понеділок в Єлисейському палаці відбулися багатосторонні пленарні переговори щодо війни в Україні та підтримки цієї країни.
- Ми переконані, що перемога над Росією має важливе значення для безпеки та стабільності в Європі, - заявив президент Франції Еммануель Макрон. За його словами, щодо відправки західних військових в Україну "немає консенсусу", але "нічого не варто виключати".
- На даному етапі немає згоди на відправку військ в Україну, - сказав Макрон.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, якого запитали про це під час спільної з прем'єр-міністром Чехії Петром Фіалою вівторкової прес-конференції, заявив, що "Польща не планує надсилати свої війська в Україну".
- У нас є спільна позиція (з цього приводу) з прем'єр-міністром (Чехії), - сказав Туск. Він нагадав, що Польща та Чехія є одними з держав, які найбільше долучилися підтримки України.
- Я вважаю, що ми не повинні сьогодні спекулювати про майбутнє, чи будуть обставини, які змінять цю позицію, - підкреслив Туск.
- Сьогодні ми маємо зосередитися, як це роблять польський і чеський уряди, щоб максимально підтримати Україну в її збройних зусиллях, - продовжив голова польського уряду.
- Не хочу, щоб це прозвучало занадто жорстко, але якби всі країни Євросоюзу були залучені до допомоги Україні, як це робить Польща чи Чехія, то, мабуть, взагалі не потрібно було б говорити про інші форми підтримки України, - додав Туск.
Туск нагадав, що “ми в Польщі скоро будемо витрачати на оборону 4 відсотки ВВП”.
- У цьому плані ми на першому місці в НАТО, а також озброюємося, щоб ефективніше допомагати Україні в її збройних зусиллях, - зазначив глава польського уряду. Він додав, що під час зустрічі прем'єр-міністри домовилися про "принципи співпраці щодо закупівлі боєприпасів і співпраці щодо чеської ініціативи".
Активація заморожених російських активів
За словами Туска, активація 300 мільярдів доларів російських активів, заморожених у європейських, американських і японських банках, вирішило б фінансовий аспект допомоги Україні.
- На мій погляд, триває непотрібна дискусія про те, чи варто використовувати заморожені активи російського центробанку. Навіщо спекулювати про те, що станеться через два-п’ять років, коли ми можемо негайно вивільнити 300 мільярдів доларів російських активів, заморожених у європейських, американських та японських банках, щоб підтримати Україну та відбудувати Україну, - сказав Туск.
За його оцінкою, "принаймні фінансовий аспект допомоги Україні можна було б вирішити одним рішенням".
- Якби ми змогли переконати всіх в Європі надати Україні стільки техніки, скільки надала Польща, або якби всі були такими ж енергійними, як прем'єр-міністр Чехії, в організації поставок боєприпасів в Україну, ситуація справді виглядала б зовсім інакше, - підкреслив очільник польського уряду.
Говорячи про допомогу Україні, він сказав, що “ми будемо прагматичними та обережними з різними новими ініціативами, але ми будемо дуже послідовними в тому, щоб те, що ми робимо зараз, вся Європа робила краще, інтенсивніше, і на мій погляд, це відразу принесе очікувані нами ефекти".
Туск: сильна Європа ефективно зупинить Росію
- Сильна, об’єднана, озброєна Європа, яка також готова підтримати Україну технікою, амуніцією та грошима - це та Європа, яка ефективно зупинить Росію, - підкреслив Туск.
Говорячи про понеділкову зустріч європейських лідерів у Парижі, присвячену підтримці України, Туск сказав, що “найефективнішим методом стримування Путіна і Росії від агресії буде усвідомлення росіянами того, що вони мають справу з блоком сильних, рішучих і готових до діяти країн”. Він додав, що ефективна допомога Україні означає збільшення оборонних витрат країн НАТО.
- Європейський Союз у шість разів більший за Росію за кількістю населення, у десять разів - за економікою, а технологічно ми набагато розвиненіші. Не потрібно багато часу аби обороноздатність ЄС в усіх аспектах перевищила можливості Росії атакувати, - сказав польський прем’єр.
Реакція Фіали в питанні відправки війська
Під час конференції прем'єр-міністр Чехії також заявив, що його країна не розглядає можливість відправлення військових в Україну.
- Ми не розглядаємо відправку наших військових в Україну. Мені здається, що ми повинні розвивати ті методи співпраці, які ми почали впроваджувати після російської агресії. Ми повинні допомогти Україні захиститися від російської агресії, щоб цілі режиму Володимира Путіна не були досягнуті. Це дуже важливо для всієї Європи, для всієї структури безпеки в глобальному масштабі, для всього світу, - сказав Петр Фіала.
Глава чеського уряду також говорив про “пошук способу для України перемогти, досягти успіху".
- Для цього ми повинні підтримувати Україну в усіх відношеннях - військових, гуманітарних, фінансових, - сказав він.
- Ми також повинні підтримувати прозахідні амбіції України, ми відкриваємо двері до Європейського Союзу. Це те, що ми продовжимо підтримувати і, сподіваюся, це призведе до хороших результатів. Мені здається, що немає
потреби шукати нові шляхи підтримки України чи розглядати нові види допомоги, - додав Фіала.
Прем'єр-міністр Чехії подякував Туску за готовність Польщі долучитися до чеської програми постачання Україні артилерійських боєприпасів, яких не вистачає під час війни з Росією. Він додав, що також представив цей проект іншим європейським лідерам під час їхньої зустрічі в Парижі в понеділок.
Фіала: нам властива послідовність позицій
Під час прес-конференції Фіала також згадав про такі аспекти польсько-чеської співпраці, як атомна енергетика та дорожня інфраструктура.
- Ми можемо поділитися нашим 50-річним досвідом (у сфері) ядерної науки. Важливо, що атомна енергетика була включена до Таксономії (правовий акт ЄС), і в Європейському Союзі існує консенсус, що без цієї енергії ми не зможемо задовольнити наші потреби в енергії або досягти наших кліматичних цілей, - зазначив прем'єр-міністр Чехії.
- Ми також говорили про дорожню інфраструктуру, - сказав він.
- У нас є два основних напрямки співпраці: проект швидкісної залізниці та з’єднання траси D11 зі швидкісною трасою А3, - пояснив Фіала. Він запевнив, що "робота над цими проектами ведеться дуже інтенсивно".
Фіала сказав, що він також згоден з Туском, що "необхідно вирішувати проблеми, пов'язані з сільським господарством у країнах ЄС, не реагуючи на протести фермерів, а скоріше зосередившись на проблемах, які викликали ці протести".
- Ми погодилися переглянути та проаналізувати деякі пропозиції, що містяться в “Зеленому ладі”, - сказав він. Зазначив, що вони з Туском також домовилися “про проведення більш ефективної міграційної політики, яка вимагає реформ”.
- Для нас характерна послідовність позицій щодо питань ЄС. Це дуже хороша новина для Центральної Європи, - сказав прем'єр-міністр Чехії.
Саміт Вишеградської групи
У вівторок у Празі розпочався саміт Вишеградської групи (V4) за участю Дональда Туска, Петра Фіали, а також глав урядів Словаччини та Угорщини - Роберта Фіцо та Віктора Орбана. Темами переговорів стануть енергетична безпека, стратегічний порядок денний ЄС і запобігання нелегальній міграції.
Наразі у V4 головує Чехія, а засідання на такому рівні не збиралося кілька місяців через вибори в Польщі та Словаччині.
Попередній саміт V4 - у форматі зустрічі президентів - відбувся в Чехії в листопаді минулого року. Польщу тоді представляв президент Анджей Дуда.
Źródło: tvn24