“Тривожний рівень імпорту з Росії та Білорусі”. План щодо мита 

У зв’язку зі скрутним фінансовим становищем Grupa Azoty зараз реалізує програму відновлення. Але б’є тривогу, що вже багато місяців бореться зі зростаючим імпортом добрив із Росії та Білорусі. 

Згідно з даними Головного управління статистикт (GUS), за підсумками семи місяців поточного року імпорт добрив з Росії до Польщі склав понад 721,5 тисячі тонн, тоді як за аналогічний період минулого року було понад 246,7 тисячі тонн. Імпорт добрив з Білорусі за цей час перевищив 185,5 тисячі тонн. Роком раніше це. було понад 13,4 тисячі тонн. 

“Ми вже стикаємося зі значним ослабленням рентабельності виробництва в ЄС. У цій ситуації імпорт, що зростає, становить дуже велику загрозу для нашої галузі”, - заявили в Grupa Azoty у відповідь на прохання прокоментувати ситуацію. Додала, що в її випадку в середньому понад 60 відсотків доходів надходить від сегменту АГРО. Grupa Azoty заявляє, що посідає друге місце в Європейському Союзі з виробництва азотних і багатокомпонентних добрив. 

У компанії зазначили, що якщо б на виробників з Росії та Білорусі були накладені мита, Європейський Союз залишиться самодостатнім, коли йдеться про постачання добрив для фермерів. “У сезоні 2022/2023 внутрішнє споживання азотних добрив становило трохи більше 50 відсотків, а споживання NPK добрив (багатокомпонентних мінеральних добрив - ред.) дещо перевищувало 60 відсотків внутрішньої виробничої потужності”, - заявили в Grupa Azoty. 

Як повідомили ПАП у Міністерстві державних активів (MAP), міністр активів вже звернувся до міністра розвитку та технологій (MRiT) з проханням скоординувати дії та розглянути можливість звернення до Генерального директорату з торгівлі Європейської комісії (DG TRADE) з метою встановлення мита на добрива, імпортовані з Росії та Білорусі, на рівні 30 відсотків. 

Міністерство державних активів додало, що в липні цього року у штаб-квартирі Міністерства розвитку та технологій відбулися польсько-німецькі міжурядові консультації за участю Роберта Хабека - віце-канцлера та федерального міністра економіки та захисту клімату. Міністр державних активів Якуб Яворовський звернув увагу на раптове збільшення виробництва та імпорту добрив з Росії та Білорусі на ринок ЄС та вплив цього явища на місцевих виробників. Тоді Яворовський наголосив на необхідності вжити рішучих дій в рамках ЄС, тобто можливих санкцій, а також запровадження мит на добрива. 

У Міністерстві державних активів також зазначили, що у серпні 2024 року за ініціативи заступника міністра Яцека Бартмінського відбулася зустріч із представниками Міністерства розвитку та технологій, Міністерства сільського господарства та розвитку села та Міністерства фінансів, яка мала на меті “розробку дій щодо захисту польського ринку від надходження добрив з Росії та Білорусі”. 

У Міністерстві розвитку та технологій нагадали, що торгова політика Євросоюзу є його виключною компетенцією, тому можливе запровадження митних зборів потребує участі Єврокомісії. “Міністерство розвитку та технологій здійснило дипломатичні дії, скоординовані між різними міністерствами та державами-членами, спрямовані на те, щоб запропонувати рішення на рівні ЄС щодо обмеження імпорту добрив із зазначених вище країн”, - повідомили в міністерстві. 

У свою чергу Міністерство сільського господарства та розвитку села на запитання, чи помічає воно проблему надмірного імпорту добрив з Росії та Білорусі, відповіло, що “ринок добрив у Польщі регулюється відповідно до норм як ЄС, так і національних (Закон про добрива і запліднення)”. “На цьому ринку можуть діяти тільки виробники, які відповідають певним вимогам”, - наголошують у відомстві. 

У Мінсільгоспі також заявили, що “не мають даних” про те, які компанії імпортують добрива з Росії та Білорусі до Польщі. 

На запитання, чи є у Міністерства сільського господарства розрахунки, наскільки зросли б ціни на імпортні добрива, якби не було внутрішніх джерел виробництва, там пояснили, що “міністерство такої інформації не має. У нас є вітчизняна галузь добрив і аграрії використовують цю продукцію вітчизняного виробництва”, - повідомили в міністерстві. 

Grupa Azoty повідомила, що з кінця березня 2024 року вона готує аналізи, проводить низку зустрічей і надсилає листи до інституцій, які приймають рішення на рівні ЄС, зокрема - в рамках організації Fertilizers Europe, аби представити свою позицію у зв’язку з “тривожними рівнями імпорту добрив з Росії та Білорусі”. 

На думку компанії, у випадку імпорту добрив зі Сходу CBAM (так званий вуглецевий податок) проблему не вирішить. “Повна реалізація механізму CBAM запланована на січень 2026 року, коли він також стане підтримкою в плані емісійності імпортної продукції, не вплине, однак, на питання цін на газ, на основі яких будують своє виробництво компанії з Росії та Білорусі. “Ми говоримо про 2026 рік, в той час, коли ми як виробники в ЄС вже багато років сплачуємо витрати на систему ETS, тобто квоти на викиди CO2“, - підкреслили в Grupa Azoty. 

В компанії зазначили, що добрива з Росії та Білорусі виробляються за значно нижчими цінами на газ і не обкладаються зборами, зокрема: CO2 в результаті чинної в ЄС системи ETS. “Постійно зростаючий імпорт з Росії та Білорусі робить Євросоюз дуже залежним від добрив з цих напрямків. Ми вже спостерігаємо, що ціни на імпортні добрива свідомо занижуються, щоб істотно послабити ринок і, як наслідок, позиції європейських виробників”- відзначили в Grupa Azoty, додавши, що в той же час російські та білоруські виробники інвестують у свої заводи та модернізують технології виробництва добрив. 

У компанії зазначили, що це може мати наслідки для продовольчої безпеки Європейського Союзу. “Обмеження на виробництво добрив тягнуть за собою обмеження на виробництво аміаку, азотної кислоти та технологічного СО2 - усі ці компоненти є критичними, в тому числі в харчовому секторі для охолодження, пакування харчових продуктів, забою, дезінфекції, виробництва газованих напоїв”, - пояснили у повідомленні Grupa Azoty.