Автобус з нібито українськими номерами, діпфейк з українським політиком, нібито портрети нападників - після атаки на підмосковний торговий центр в мережі стрімко почали публікувати фейкові новини та зманіпульовані матеріали. Багато з них були розповсюджені з акаунтів, які регулярно поширюють російську дезінформацію.
22 березня терористи атакували концертний зал "Crocus City Hall" у підмосковному Красногорську. Нападники стріляли у відвідувачів, які прийшли на концерт; підірвали вибухові пристрої. Почалася пожежа, внаслідок якої обвалився дах будівлі. Щонайменше 139 людей загинули, понад 180 отримали поранення. Відповідальність за напад взяла на себе так звана Ісламська держава, а точніше її афганське крило - Ісламська держава провінції Хорасан. Російська влада стверджує, що чотирьох виконавців нападу затримано і вони не є громадянами Росії. 24 березня рішенням суду чотирьох підозрюваних у скоєнні нападу взяли під варту на два місяці. Там вони перебуватимуть в очікуванні суду. Російські незалежні ЗМІ повідомляють, що затримані є громадянами Таджикистану.
“Президент Росії Володимир Путін хоче перекласти провину за напад на підмосковний концертний зал на інших”, - заявив 23 березня президент України Володимир Зеленський. Він сказав, що сотень тисяч “терористів”, яких Путін відправив в Україну, “без сумніву, було б достатньо”, щоб зупинити терористів на російській землі.
Впевненість в тому, що Росія захоче скинути провину на Україну, підтвердила діяльність, яка розгорнулася в інтересах російської дезінформації, і яку можна було спостерігати в Інтернеті вже ввечері 22 березня. Відразу після атаки російські джерела почали поширювати маніпуляції та фейкові новини, в яких звинувачували у теракті українців. У мережі з'явилися й інші фейкові новини про трагічні події в Москві. Зокрема, особливо багато підробленого контенту було опубліковано на порталі X. Нижче наведено приклади деяких із них.
“Автобус на старих українських реєстраційних номерах”
Понад 100 тисяч переглядів отримав допис, опублікований 22 березня на порталі X. Він дублює інформацію, яку розсилали на російських каналах. “На парковці “Крокуса” помітили автобус на старих українських номерах”, - розповідає інтернет-користувач і демонструє десятисекундний ролик білого фургончика (не автобуса). Навколо автомобіля крутяться люди у формі. Реєстраційна таблиця наполовину розмита.
Інтернет-користувачі швидко визначили, що номерні знаки не схожі на українські. Розташування цифр і букв типове для білоруських табличок: чотири цифри, дві літери, тире, одна цифра. Інтернет-користувачі посилалися на сайт Licenseplatemania.com з зображеннями номерів різних країн - в тому числі Білорусі.
Фальшива інформація про українські номери почала ширитися в мережі невдовзі після нападу. Багато інтернет-користувачів припустили, що це може бути спроба нав’язати наратив про нібито
відповідальність українців. “Швидко розкручують версію “українського сліду”. Ми всі знаємо, що це означає”, - прокоментував 22 березня колишній радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.
Діпфейк з секретарем Ради Національної Безпеки і Оборони України
Були також спроби поширити “український слід” у більш витончений спосіб. 23 березня Центр Східних Студій повідомив про фальшивий відеозапис, розісланий прокремлівськими електронними ЗМІ, а потім і телеканалом НТВ. Це фрагмент інтерв’ю, яке начебто дав секретар Ради Національної Безпеки і Оборони України Олексій Данілов. І Данілов, нібито, висловлює у ньому радість з приводу теракту.
Відео також оприлюднили на польських каналах в соціальних мережах. Слова, начебто сказані Даніловим процитував один з інтернет-користувачів: “Чи гарно сьогодні в Москві? Мені здається, що дуже гарно. Хочеться вірити, що ми будемо частіше влаштовувати для них такі забави”.
Відеозапис - це фальшивка. Голос Олексія Данілова був згенерований за допомогою штучного інтелекту, - повідомив 23 березня на порталі X журналіст BBC Verify Шаян Сардарізаде. Звук накладено на змонтовані фрагменти двох нещодавніх інтерв'ю Данілова та голови української військової розвідки Кирила Буданова.
Фотографії чотирьох інгушів
Невдовзі після нападу в мережі поширилися фотографії п’ятьох чоловіків. “Надійшла інформація, що жителі Ігушетії вписані у список оголошених в розшук за участь в організації теракту”, - написав 22 березня один із користувачів платформи X, опублікувавши фотографії чотирьох з них (оригінальний правопис збережено - ред.). Інтернет-користувачі також поділилися популярним постом подібного змісту з популярного акаунту Visegrad24.
23 березня Шаян Сардарізаде, журналіст BBC Verify, написав на X, що три з цих фотографій з’явилися в російських ЗМІ ще в березні 2023 року. На них зображені ймовірні члени "Ісламської держави", вбиті 2 березня в перестрілці з поліцією в місті Карабулак в Інгушетії.
Тому чіткої інформації про потенційний зв'язок людей, яких видно на фотографіях, із терактом у Москві немає. Непідтверджена інформація може вводити в оману та сприяти інформаційному хаосу.
“Ось так мертве тіло хоче вибратися з мішка”
Серед маніпуляцій і неправдивої інформації, оприлюдненої після теракту, були також пости, що посилаються на теорії змови про “кризових акторів”. Ці дописи містять розпливчасті заяви. Ймовірно, їх автори хочуть припустити, що напад не був справжнім і був просто інсценуванням. "Єврейський цирк триває. 26 секунд кадрів бійні перед Crocus City Hall у підмосковному Красногорську. Ось так труп хоче вилізти з мішка", - написав користувач X 23 березня. Пост переглянули понад 200 000 Інтернет-користувачів.
На записі, що додається, видно зал, де стався напад, і чорні мішки (ймовірно з тілами загиблих), складені на вулиці. На 26 секунді запису видно, як мішки рухаються, ймовірно, через пориви вітру. «Театр для гоїв під Москвою, цікаво, чи приїхали вантажівки з Бергамо», — прокоментував користувач X, який скопіював оригінальний запис.
Źródło: Konkret24