“Суттєва зміна” стосовно трудових договорів 

Під час засідання Ради з охорони праці у вівторок директорка департаменту ринку праці Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики Ева Фляшинська висловилася щодо вимоги пропонувати іноземцям трудові договори. Таке положення було включено до проекту закону про умови допустимості доручення роботи іноземцям на території Польської, підготовленого Міністерством сім’ї, праці та соціальної політики. 

- Вимога щодо трудових договорів поширюватиметься на осіб, від яких вимагають дозвіл на роботу та декларацію про доручення роботи. Це стосується приблизно 40 відсотків іноземців, які зараз працюють у Польщі, - повідомила Фляшинська. 

Як вона далі поточнила, громадяни України, які становлять 80 відсотків іноземців у Польщі, після набрання законом чинності все ще зможуть працювати за цивільно-правовими договорами у визначених випадках. 

- Іноземці, які працюють у сільському господарстві, няні, які працюють за активаційним контрактом, іноземні студенти, іноземці, які мають дозвіл на постійне проживання в Польщі, іноземне подружжя польських громадян також зможуть працювати за різними договорами - зазначила директорка департаменту ринку праці. 

Тож кому роботодавці повинні будуть пропонувати трудовий договір? В інтерв’ю tvn24.pl Ева Фляшинська повідомила, що зміна стосуватиметься іноземців, які виконують “будь-яку роботу відповідно до статті 29 Кодексу законів про працю, яка має ознаки трудових відносин”. 

- Якщо робота виконується під керівництвом роботодавця, у визначеному роботодавцем місці і часі і вона є оплачуваною, слід укласти трудовий договір. Це стосується всіх, як поляків, так і іноземців. Тим часом, хоча в договорі переважають характеристики працівника, однак 71 відсоток іноземців, як показує статистика, працюють за “договорами доручення” (umowa zlecenie - ред.), - підкреслила вона. 

Представниця Міністерства праці також вказала, що 80 відсотків поляків працюють за трудовим договором, а серед іноземців - лише 29 відсотків. 

- Іноземці просто не знають типів наших контрактів і погоджуються на гірші правові умови, а в разі хвороби вони не мають гарантій, а до того ж позбавлені права на відпустку, - зазначила чиновниця. 

Згідно з даними Міністерства праці, на кінець вересня 2024 року кількість іноземців у системі страхування ZUS досягла 1 мільйона 177 тисяч. Це вдесятеро більше, ніж 10 років тому. Іноземці, які працюють у Польщі, походять переважно з України, Білорусі, Грузії, Молдови, а також з Філіппін, Колумбії, Індії, Непалу та Узбекистану. 

В обґрунтуванні проекту закону про умови доручення роботи іноземцям на території Польської Республіки читаємо, що “необхідно брати до уваги загрози, пов’язані з припливом значної кількості економічних мігрантів, як, наприклад, ризик витіснення місцевих працівників з ринку праці, зниження рівня заробітної плати, експлуатація іноземних працівників, розвиток так званої “сірої зони”, торгівля людьми”. 

Коли зміни набудуть чинності?  

- Законопроект 9 жовтня був направлений у Постійний комітет Ради міністрів і зараз стоїть у черзі. Ми планували, що закон набере чинності з 1 січня 2025 року. Звісно, ми бачимо, що законодавчо такої можливості зараз вже немає, тому що ми знаємо, який календар розгляду, - сказала Ева Фляшинська під час засідання Ради охорони праці і додала: 

- Тому ми, звісно, усвідомлюємо, що воно пересунеться. Це може бути січень, це може бути 15 лютого. Ми, звичайно, хочемо, щоб ці норми набули чинності на початку наступного року, - зазначила представниця Мінпраці. 

Міхал Левандовський, голова національного правління OPZZ Konfederacja Pracy, у коментарі для бізнес-редакції tvn24.pl зазначив, що запропоновані положення закону “вносять суттєві зміни щодо необхідності укладення трудового договору, хоча з багатьма виключеннями” 

- З одного боку, дивує те, що така класифікація стосується лише іноземців. Профспілки, зокрема OPZZ, роками звертали увагу на зловживання законодавцями цивільно-правовими формами для заміни трудових договорів там, де вони мали б бути застосовані. Тому ми як OPZZ вимагаємо врегулювання цих питань також для вітчизняних працівників, - підкреслив Левандовський. 

Він зазначив, що необхідність укладення трудового договору з іноземцем, безсумнівно, є гальмом для демпінгу, спричиненого залученням працівників з-за меж Польщі та пропонуванням їм дешевших і “нестабільних” форм зайнятості. 

Юридичний радник “Польських роботодавців” Шимон Вітковський у коментарі для tvn24.pl наголосив, що внесення до проекту закону норми про те, що іноземці повинні будуть виконувати роботу на основі трудового договору, щоб отримати дозвіл на роботу, не було узгоджене з представниками ринку. 

- Це сталося після завершення обговорення проекту і є великою несподіванкою для підприємців та самих іноземців. Це призведе не лише до збільшення витрат на оплату праці, але, перш за все, це вдарить по самих працівниках, - каже Вітковський. 

Він нагадав, що як колись поляки, їдучи до країн Західної Європи, хотіли заробити якомога більше в найкоротші терміни, тепер до нас з такими ж намірами їдуть іноземці. 

- Повний робочий час штатного працівника становить 168 годин. Однак іноземці часто хочуть працювати більше, вони хочуть мати більшу гнучкість у виборі, коли, де і на кого працювати. Вони часто поєднують різні роботи. У нинішніх умовах, коли ми маємо другий найнижчий рівень безробіття в Європейському Союзі, роботодавці не нав’язують форму працевлаштування, у більшості випадків іноземці обирають цивільно-правові договори, тому що вони для них більш вигідні, - додав Шимон Вітковський. 

На його думку, “пропозиція міністерства полягає в тому, щоб силоміць ощасливити людей, що додатково серйозно вплине на польську економіку та конкурентоспроможність компаній”.  

- Крім того, ці зміни планують запровадити на початку наступного року. Цей термін не дає жодної реальної можливості ринку адаптуватися до нових вимог, - стверджує Вітковський.