- Ситуація в Пшеводові була однією з найнебезпечніших в історії Північноатлантичного альянсу. Ці 48 годин були справді дуже важкими. Війна в Україні може породити більше подібних ситуацій, - заявив у "Фактах після фактів" голова Бюро національної безпеки майор Яцек Сєвєра.
Російські війська завдали масштабного ракетного удару по Україні у вівторок вдень, в основному по об'єктах енергетичної інфраструктури. Того дня в селі Пшеводув, розташованому неподалік від українського кордону, впав снаряд, пролунав вибух, в результаті якого загинули двоє поляків: 62-річний і 60-річний. Речниця люблінського воєводи Агнєшка Стжемпка повідомила, що їхній похорон матиме державний статус.
Сєвєра: ця війна може породити таких ситуацій більше
- Ситуація, з якою ми мали справу, була однією з найнебезпечніших в історії Північноатлантичного альянсу, - сказав у "Фактах після фактів" голова Бюро національної безпеки майор Яцек Сєвєра.
Він додав, що "ці 48 годин були дійсно дуже важким часом".
- Ця війна може породжувати більше таких ситуацій, - сказав він.
- Президент доручив мені поділитися своїми міркуваннями про те, що ці 48 годин показали надзвичайну силу та відповідальність не лише органів держави та управління, а й роль ЗМІ. Дуже відповідальне ставлення всіх учасників політичної сцени. І це один із найважливіших уроків, які ми винесли за ці 48 годин, - сказав керівник БНБ.
"Слідство польське, а слідча група може бути польсько-українська"
Сєвєра зазначив, що розслідування вибуху в Пшеводові проводить польська прокуратура.
- Це польське розслідування. Є два способи, за допомогою яких можна скористатися допомогою або участю іноземних партнерів, - зазначив він.
- Один з них - це правова допомога, тобто форма двосторонньої угоди, в якій у рамках заяви про правову допомогу держава, яка має юридичний інтерес у провадженні, звертається з проханням про можливість брати участь у діях. Другий - це міжнародна слідча група, яка може бути створена генеральнтм прокурором у Польщі, - пояснив Яцек Сєвєра.
- На даний момент українська сторона не зверталася за правовою допомогою. Ведуться переговори, можливо, вже завершені, щодо міжнародної групи. Натомість, вчора українській стороні через посла була направлена нота, в якій повідомлялося, що польська сторона допускає присутність представників української адміністрації на місці інциденту, - повідомив шеф Бюро національної безпеки.
Він вкотре наголосив, що "розслідування є польським, але слідча група може бути польсько-українською, якщо буде такий запит".
- Українці можуть брати участь у заходах, які проводить польська сторона, - сказав він.
"Американців допустили на місце події для спостереження"
На запитання, чи була напруга між польською та українською сторонами щодо розслідування, керівник БНБ пояснив, що "останні 48 годин була ситуація великої напруги на всіх можливих рівнях".
- Проте, якщо говорити про участь у процесуальних діях, навіть якщо це було на самому початку, то сьогодні немає жодних спірних питань. Це процедурне питання, - запевнив він.
На запитання, чи можливо, що президент України Володимир Зеленський не мав достатньо інформації, коли в середу заявляв, що ракета не належить Україні, Сєвєра відповів ствердно.
- Ця інформація щодо доказів, зібраних на місці події - нею володіли ми, через те, що цей матеріал, його місцезнаходження - у нас. Частина інформації, яку могла надати американська сторона, також могла надійти до президента Зеленського з певним запізненням. Одна справа почути: "Пане президенте, це більше схоже на вашу ракету" і зовсім інша - побачити докази, - сказав він.
Сєвєра також зазначив, що американці "на сьогодні не беруть участі в слідчих діях".
- Натомість, американська сторона вже в першій розмові між мною та моїм колегою запропонувала допомогу, тобто надання доказів, обмін інформацією, якою вони володіють зі своїх засобів спостереження, – сказав він.
- На тих же умовах, що і я, пан Президент або українська сторона могли брати участь, тобто перебувати на місці, не беручи участі в слідчих діях. Місце події було надано американцям для спостереження. Американська сторона скористалася цією можливістю, - повідомив шеф БНБ.
"Уламки ракети значних розмірів"
Сєвєра, який був на місці трагедії в четвер разом з президентом Анджеєм Дудою, сказав, що вони ознайомилися з доказовими матеріалами.
- Це фрагменти великогабаритної ракети, є частина хвостової частини ракети, є фрагменти з маркуванням, символами. (...) Це важливий доказ, який, безумовно, дозволить експертам оцінити, яку саме ракету використовували, - сказав він.
Він зазначив, що наразі неможливо стовідсотково стверджувати, який саме тип ракети впав на територію Польщі. Відповідаючи на запитання про інформацію про те, що це була ракета С-300, керівник БНБ сказав, що "це найбільш імовірна версія".
- Деякі елементи, які нам представили служби, притаманні конструкції С-300, - додав він.
На запитання, чи точно відомо, що ракета належала військам ППО України, Сєвєра визнав, що "це найбільш імовірний сценарій".
- Поки триватиме прокурорське провадження, ми не можемо бути впевнені на 100 відсотків. З іншого боку, всі матеріали, як то - записи союзників із радіолокаційних станцій, наші, так і інформація американської сторони (...) свідчать про те, що йдеться про ракету С-300 радянського виробництва, запущену з території України з метою перехопити інший засіб повітряного нападу, - пояснив він.
Голова Бюро національної безпеки про систему попередження для поляків
Голову BBN також запитали про систему попередження поляків про подібну загрозу. - Ця тема неодноразово обговорювалася в публічному просторі. Інформація про формування такої системи також міститься в пропозиції до Закону про цивільний захист. Це дуже сучасна норма в законі, який зараз опрацьовується, - сказав він.
Він додав, що пропонується також положення закону, яке зобов'язує "мобільних операторів забезпечити наявність такого додатка, схожого на той, який використовується в Україні, і дає можливість попереджати в окремих регіонах і в режимі реального часу про такі загрози".
Українське телебачення в прямому ефірі Безкоштовно та без реєстрації
Źródło: TVN24
Źródło zdjęcia głównego: Jakub Szymczuk/KPRP