Сенат створив власну комісію для розслідування російського впливу. Її очолив Славомір Рибіцький

У голосуванні щодо створення надзвичайної комісії з розслідування російського впливу на рішення органів державної влади в Польщі взяли участь 49 сенаторів.

За створення комісії проголосували 39 сенаторів від парламентського клубу "Громадянської коаліції" (сенатор Кшиштоф Брейза не голосував), чотири сенатори від групи "Польської коаліції", двоє від групи "Незалежних сенаторів", один від парламентського клубу "Лівиці" і троє позафракційних сенаторів. Яцек Бурий з депутатської групи "Польща 2050" утримався від голосування.

Крім Брейзи, у голосуванні не брали участі 46 сенаторів від парламентського клубу ПіС і сенатор Лідія Старонь від групи "Незалежних сенаторів".

Як повідомив віце-маршалок Сенату Міхал Камінський, оскільки наразі в Сенаті 98 сенаторів (є два вільних місця після смерті парламентаріїв - Барбари Борис-Дамєнцької та Марека Плюри - ред.), кворум було отримано і Сенат створив комісію.

Головою комісії обрано сенатора від "Громадянської Коаліції" Славоміра Рибіцького. За його обрання головою комітету проголосував 51 сенатор, 10 були проти, ніхто не утримався.

До складу комісії увійшли сенатори: Аґнєшка Колач-Лєщиньська, Войцєх Конєчний, Кшиштоф Квятковський, Габріела Моравська-Станецька, Александер Поцєй, Славомір Рибіцький та Казімеж Уяздовський. ПіС не подавав своїх кандидатів.

Спеціальна комісія Сенату не матиме слідчих повноважень. Вона діятиме лише до кінця нинішнього терміну повноважень Сенату.

У проекті резолюції щодо створення "Надзвичайної комісії Сенату для розслідування російського впливу на рішення державних органів у Польщі" читаємо, що її завдання полягають у "вивченні російського впливу на процес створення та застосування законів у Польщі з 2005 року" та "виявлення можливих загроз з боку російських спецслужб і зазначення шляхів протидії цим загрозам, у тому числі шляхом запровадження відповідних правових рішень".

У середу на прес-конференції перед початком засідання палати спікера Сенату Томаша Ґродзького запитали про призначення комімії. 

- Комісія має на меті, як і в назві, і в обґрунтуванні, розслідування російського впливу. Я не думаю, що мені потрібно згадувати питання про продаж Lotos і MOL за безцінь Саудівській Аравії, де російський вплив надто помітний. Ми можемо говорити про питання імпорту російського вугілля та багато інших питань, які протягом багатьох років показали, що в Польщі спостерігається активність російських агентів в різних формах - звичайних шпигунів, корисних ідіотів, підкуплених впливових людей", - відповів маршалок Ґродзький.

Тому, продовжив він, "Сенат вирішив створити таку комісію". 

- Вона буде старанно працювати. Настільки, наскільки можна довести, і ми це показали на прикладі 'Пегаса", де були запропоновані дуже серйозні висновки, зокрема звернення до прокуратури з проханням розслідувати діяльність певних людей. Тому сенатори вирішили, що це важлива тема, особливо враховуючи те, що, на нашу думку, сеймовий комітет є незаконним і ми не хочемо мати до нього жодного відношення, - сказав маршалок Сенату.

Журналісти також запитали маршалка про припинення роботи комісії у зв'язку із закінченням повноважень палати. Очікується, що засідання Сенату, заплановане на середу та четвер, стане останнім у цьому терміні.

- Нагадаю, що після виборів до першого засідання нового Сенату та Сейму діятиме старий склад - ще близько місяця. Як працюватиме ця комісія, хто буде головою, а хто заступником, чи зможуть вони підготувати звіт чи це буде частковий звіт, поки рано. Спочатку ми повинні її призначити, - сказав у відповідь маршалок Сенату.

30 серпня на останньому засіданні цього терміну Сейм призначив 9 членів комісії з російського впливу на внутрішню безпеку Польської Республіки в 2007-2022 роках. "Клуб "Права і справедливості" висунув дев’ятьох осіб до комімії, жоден інший парламентський клуб не висунув кандидатів", - повідомив директор Інформаційного центру Сейму. Прийнятий з цього приводу закон прийнято називати lex Tusk.