Сейм ухвалив постанову про вшанування пам’яті жертв Волинської різанини

У голосуванні взяли участь 440 депутатів, усі проголосували "за".

Минулого тижня проект постанови був прийнятий шляхом акламації (загального схвалення без підрахунку голосів - ред.) парламентською комісією з питань культури та ЗМІ.

"11 липня 1943 року на Волині сталася Кривава неділя - кульмінаційний момент Волинської різанини, геноциду, спланованого провідниками Організації Українських Націоналістів (ОУН), який мав на меті знищити поляків на Південно-Східному Пограниччі, частині Полісся, Люблінщини та Підкарпаття", - читаємо в резолюції .

В тексті наголошено, що "цього дня українські війська під егідою ОУН і УПА, часто підтримувані мирним українським населенням, напали на 99 населених пунктів на території колишнього Волинського воєводства, населених поляками, і знищили значну частину їхніх жителів".

У постанові зазначено, що з 2016 року 11 липня є Національним днем ​​пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Польської Республіки. "Згідно з планами проводу ОУН, на територіях ІІ Польської Республіки, заселених спільно польським і українським населенням, поляків передбачалося вбити або залякати і змусити до втечі", - йдеться в документі.

Як наголошено, "під час нападів відділів ОУН і УПА, підтриманих частиною місцевого українського населення, було вбито понад 100 тисяч поляків - часто у дуже жорстокий спосіб, а кілька сотень тисяч людей втекли з Пограниччя через страх такої самої долі".

У постанові зазначають, що "жертвами геноциду стало передусім сільське населення, багатодітні родини, переважно жінки, діти та люди похилого віку", і "це супроводжувалося пограбуванням майна, знищенням усіх слідів польськості, знищенням культурної спадщини цих земель, зокрема костелів та інших культових місць". "Українські шовіністи вбивали також представників інших національностей та своїх співвітчизників", - сказано в резолюції Сейму.

"Сейм Польської Республіки прагне вшанувати пам'ять усіх жертв Волинської різанини. Особливого визнання заслуговують ті представники українського народу, які, ризикуючи життям, протистояли злочину, вчиненому їхніми співвітчизниками", - написано в ухваленій постанові.

У ній наголошують, що "польсько-українське примирення, яке роками будували представники обох народів, має включати також визнання провини та вшанування пам’яті жертв Другої світової війни". "Необхідно провести ексгумацію, гідно поховати і вшанувати пам’ять усіх жертв геноциду на Східному Пограниччі", - йдеться в резолюції.

"Сейм Польської Республіки висловлює подяку кресовянам (жителям Пограниччя, або Кресів - східних воєводств у Польщі до 2 світової війни - ред.) та їхнім нащадкам, а також людям доброї волі, які десятиліттями вимагали правди, керуючись гаслом "Не про помсту, а про пам’ять волають жертви" - наголошено в постанові.

"11 липня, на знак солідарності з польським народом, сьогодні віддаю данину пам’яті всім цивільним жертвам - громадянам ІІ Польської Республіки, замордованим на територіях, окупованих Третім Рейхом під час Другої світової війни", - написав посол України в Польщі Василь Зварич у соцмережах.

Він також висловив співчуття всім рідним і близьким загиблих. "Разом ми протистоїмо спільним загрозам перед лицем російської агресії! Разом ми переможемо і разом збудуємо спільне європейське майбутнє для наших близьких народів!" - додав він.

Свій допис дипломат супроводив світлиною пам’ятника жертвам Волинського злочину.

80 років тому, 11 і 12 липня 1943 року, Українська Повстанська Армія здійснила скоординований напад на близько 150 населених поляками місцевостей Володимирського, Горохівського, Ковельського та Луцького повітів колишнього Волинського воєводства. Використано обставину, що в неділю, 11 липня, люди зібралися в костелах.

"Кривава неділя" вважається піковим моментом геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти поляків на Волині та в Східній Галичині у 1943-1945 роках. Внаслідок геноцидних дій на Волині загинуло близько 100 тисяч поляків.

Виконавцями людовбивства були члени Організації Українських Націоналістів-Б (фракція Бандери), підпорядкованої їй УПА та заохочуване ними українське населення, часто пов’язане зі своїми польськими сусідами кровними зв’язками. Безпосередню відповідальність за видачу злочинного наказу покладають на головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Свої дії ОУН-УПА назвала "антипольською акцією", спрямованою на те, щоб Україна стала територією, населеною виключно етнічними українцями.