«Східний Дім» уже працює. «Війна в Україні зробила підготовку інтенсивнішою»

Остаточно «Східний Дім» розташують в палацово-парковому комплексі в Мордах поблизу Седлець, після поступової ревіталізації цієї пам’ятки. Натомість його «інавгураційна» садиба знаходиться у Варшаві, на площі Конституції, 6 (при вул.Кошиковій).

- Ще у жовтні ми не планували прискорювати відкриття «Східного Дому». Ми не хотіли цього робити до віднолення флігеля - однієї з двох великих будівель поряд з палацом у Мордах. Ми планували, що таке місце діалогу, яким є «Східний Дім», запрацює вже в оновленому 900-метровому будинку – то ж ремонт визначив би терміни. Однак у листопаді минулого року було оголошено про ліквідацію Товариства «Меморіал», і ми, як його 30-річний партнер, стали спадкоємцем багатьох постулатів, пов’язаних із відносинами «Меморіал» - Польща. Від нас чекали дій на підтримку «Меморіалу» щойно він опинився під загрозою. Через це ми почали шукати як розпочати роботу раніше у Варшаві, - розповів Збігнєв Глюза.

За його словами, початок війни в Україні лише активізував підготовку до запуску «Східного Дому».

- Стало зрозумілим, що у ситуації, коли здійснено жорстокий військовий напад на Україну, ліквідовано офіс «Меморіалу» в Москві, а все це на тлі репресій виступів проти режимів у Білорусі та Росії, роботу необхідно розпочати якомога швидше, - наголосив керівник КАRТА-центру.

Центр брав участь у конкурсі, організованому дільницею Середмістя, який мав на меті розподіл приміщень на культурницькі цілі.

- Комісія відібрала нашу заявку щодо адреси на площі Конституції, 6, і після підписання договору 23 червня ми відкриваємо цей заклад, – пояснила Глюза.

- Ми сприймаємо це відкриття як пролог довгого шляху, і, водночас, - це пряма реакція на сучасну ситуацію. Ми зафіксуємо наслідки війни в Україні та за її межами, а також, як і в попередні роки, репресії в Білорусі та Росії. Водночас можна буде ширше поглянути в історичний контекст, адже приміщення на площі Конституції дає можливість створити бібліотеку та архів трьома мовами: українською, білоруською та російською. Такого закладу в Польщі досі не було, тим паче антирежимної прямованості, - зазначив керівник центру KARTА.

Він нагадав, що зникла і бібліотека колишнього прорадянського Товариства польсько-радянської дружби; невідомо, що з нею сталося.

- Насправді жодна з цих мов не доступна в нас системно, незважаючи на те, що спільноти, які ними розмовляють, великі як у Варшаві, так і по всій Польщі. Попри все це також буде для них дедалі більшою опорою, - зазначив Глюза.

Остаточно «Східний Дім» має стати дослідницьким і мобілізаційним реурсом.

- Ми розглядаємо «Східний Дім» як місце, де серед іншого, через інформання про наслідки війни в Україні, включаючи документування репресій, ми сприятимемо майбутньому миру та відносинам між нашими народами. Ми створюємо місце для спільних дій та формулювання цілей, не виключаючи жодної національної спільноти, але за суворої умови: протистояння тиранам. Ми не маємо наміру співпрацювати чи вести будь-який діалог із прихильниками Володимира Путіна чи Олександра Лукашенка, вважаючи їхні режими вкрай злочинними. Ми хочемо зібрати людей для майбутнього миру у Східній Європі - на основі партнерського діалогу між націями, але мобілізуючи їх проти тиранії і ширше - проти націоналізму всіх кольорів. Це однозначно, і партнери, які готові співпрацювати з усіх сторін, повинні прийняти це як аксіому, - підкреслив керівник KARTA.

Литовська сторона також приєднується до співпраці зі «Східним Домом». - Посольство Литви у Варшаві підтримало цю ініціативу, - сказав Глюза. - У довгостроковій перспективі ми також хотіли б розпочати співпрацю з латвійцями, грузинами, вірменами, азербайджанцями, молдаванами, тобто з націями, які спільно творять східну частину Європи, - додав він.

У зв’язку з війною в Україні центр KARTA також збирає особисті свідчення російської агресії.

- Це була власна реакція команди KARTA, коли близько десятка біженців з України опинилися в будинках наших однодумців. Команда Центру, яка щоденно займається документуванням минулого, дійшла висновку, що необхідно систематично збирати свідчення українців, адже гості, які у них вдома, в принципі, самі цього не зроблять. Треба надихати і допомагати - записувати звіти, забрати фотографії з їхніх телефонів, записувати те, через що вони пройшли. Така документальна обробка досвіду у багатьох випадках може допомогти біженцям змагатися з пережитою травмою, - сказав Збігнєв Глюза.

Центр KARTA закликає людей, які хотіли б поділитися своїм досвідом війни чи спричинених війною наслідків, звертатися до нас. - Після запуску в четвер «Східного Дому» збір свідчень почне носити більш системний характер, - пояснив керівник KARTA.

На площі Конституції 6 буде працювати приймальня, куди можна буде подати пропозиції та потреби в цій сфері. - Ми запрошуємо середовища, які зможуть розпочати тут свою програмну діяльність, виключно вланою мовою, - додав він.

Глюза нагадав, що окрім проекту центру KARTA, метою якого є збір свідчень про війну, схожі акції проводять інші установи.

- У Варшавському університеті започатковано міжнародну програму для документування свідчень українських біженців, які опинилися не лише в Польщі, а й в інших країнах. Подібною документацією займався і Лемківський центр, створений при Інституті Пілецького, - зазначив він.

На його думку, «всі ці ініціативи, мабуть, десь врешті зустрінуться».

- Те, що у «Східному Домі» буде створюватися справжній український архів, як з історії України та української меншини в Польщі, так і про сучасні події в контексті війни, може стати підтримкою не тільки власної ідентифікації самої України, а й документальне підгрунтя майбутнього миру на всьому Сході, - підсумував Збігнєв Глюза.