Розмова президентів Польщі та Ірану. Кумох: про це просив президент Зеленський. Зроблено конкретну пропозицію

Минулого тижня президент Анджей Дуда провів телефонну розмову з президентом Ірану Ебрагімом Раїсі. Як йдеться в прес-релізі, "лідери порушили двосторонні питання та обговорили поточну міжнародну ситуацію". Факт цієї розмови був підданий критиці з огляду на повідомлення про те, що Іран підтримує російську агресію проти України та продає росіянам безпілотники, які використовувалися для нападу на українські міста.

Якуб Кумох, президентський міністр, шеф Бюро міжнародної політики, заявив у вівторок в "Інтерв'ю Пясецького" на TVN24, що "розмова стосувалася однієї дуже конкретної ситуації, про яку попросив президент Володимир Зеленський". 

- Це конкрети3а, це не прохання просто "припинити продавати зброю Росії", а конкретна пропозиція. З цього приводу ведуться переговори і певні дії, - сказав Кумох. Він зазначив, що це конфіденційні питання, деталі яких він розкривати не може.

Кумох підтвердив, що розмова президентів "стосувалася повідомлень про продаж Іраном зброї Росії", які "Іран, звісно, заперечує".

- Звичайно, ані президент Дуда, ані будь-яка держава не в змозі одним телефонним дзвінком змінити хід історії. Але спробувати змінити його необхідно, - підкреслив він.

- Президент Зеленський попросив у пана президента те, чого сам президент Зеленський зробити не міг. З самого початку Польща заявляла, що підтримуватиме Україну, в тому числі й переговорами з позаєвропейськими державами, - додав керівник Бюро міжнародної політики президента.

Кумох пояснив, що "звичайно, президент Польщі не дзвонив, аби закликав якимось чином відмежуватися від позиції Заходу". 

- Польща є лояльним членом Євросоюзу, бере участь в санкціях, нічого не блокує, - сказав він.

Він також сказав, що сьогодні - коли пройшов певний час - вважає, що розмова мала відбутися. 

- Будуть контакти з багатьма позаєвропейськими президентами, включно з державами, які звинувачують у продажу зброї Росії, і буде спроба їх відтягнути. Україна може розраховувати на Польщу. Ми хочемо, щоб дрони не падали, - сказав Якуб Кумох.

Тиждень тому, в понеділок вранці, українська влада повідомила, що Київ атакували російські війська з використанням іранських безпілотників-камікадзе. Влада Ірану спростовує інформацію про те, що вони передали Росії військову техніку. "Є багато доказів того, що Іран постачає Росії безпілотники, які використовуються проти військових і цивільних цілей в Україні, і Тегеран бреше про це", - заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр. Державний департамент США пригрозив Тегерану санкціями.

Кумоха також запитали про низку телефонних розмов, які провів у неділю міністр оборони Росії Сергій Шойгу з главами оборонних відомств США, Великобританії, Франції та Туреччини. На цих переговорах Шойгу заявив, що Україна нібито планує ядерний удар із застосуванням "брудної бомби". Проте публічно жодних доказів своїх тверджень він не надав.

- Якщо Росія когось у чомусь звинувачує, то зазвичай анонсує власні кроки, або принаймні хоче налякати. Мені здається, що українську війну, ту, що програє на полі бою, Росія намагається перетворити на кубинську кризу (1962 року - ред.) - сказав Кумох.

Він додав, що "Путін, схоже, вважає, що з Заходом порозуміється швидше, ніж із президентом Зеленським, з яким він не хоче спілкуватися".

- Сумніваюся, що хтось із співрозмовників міністра Шойгу повірив у те, що він насправді говорить. Сприйнято було дуже чітко - так, це страшилка, що, мовляв, "ми готові до подальшої ескалації, ми готові використовувати навіть зброю масового ураження, тому тепер ви повинні з нами говорити". На щастя, Захід ставиться до цього мудро, - відзначив Кумох.

Коли президентського міністра перепитали, чи було це кроком Росії до використання ядерної бомби, чи вона використовує це лише для залякування, він сказав, що "безсумнівно, Росія хоче, щоб ми всі думали, що вона застосує зброю масового знищення в будь-який момент і ми повинні піти на компроміс".

- Проблема в тому, що Захід не є частиною цієї війни, він фізично не веде цю війну на фронтах, тому мав би переконати українців зробити щось подібне. Але вони в цьому випадку безстрашні, а отже не мають наміру відступати, - сказав президентський міністр.

- Я не помітив, щоб хтось із серйозних політиків на Заході почав говорити про те, що з Росією потрібно якнайшвидше домовлятися, бо Росія погрожує зброєю масового знищення. Мені теж це здається контрпродуктивним", - додав він.

На його думку, на Заході "немає такої сили", яка скаже українцям: "складіть зброю".

Кумох також говорив в "Інтерв'ю Пясецького" про угорську позицію. На його думку в Угорщини "своєрідний підхід до цієї війни". 

- Він дещо змінюється, коли йдеться про риторику, наприклад, засудження військових злочинів. Президент Угорщини приєднався до листа президента Дуди, - зазначив він. "Ми не задоволені політикою Угорщини", - сказав шеф президентського Бюро міжнародної політики.

На запитання, яка держава Польщі ближча - Угорщина чи Німеччина, президентський міністр відповів, що "ми маємо вагомі застереження до обох країн щодо їхнього ставлення до України". На його думку роль, значення, можливості та потенціал Угорщини у цій війні "незрівнянно менші", а натомість "більші очікування стосуються держави, яка претендує на роль лідера європейської інтеграції".

Президентський міністр послався на слова прем’єр-міністра Матеуша Моравецького. На початку вересня глава уряду сказав: "Я спробую виробити формулу, в якій, чітко назвавши розбіжності, поважаючи чутливість українських друзів, ми зможемо повернутися як до співпраці в рамках "Вишеградського четвірки", так і до спільної діяльності з Угорщиною в тих сферах, де ми поділяємо цінності та інтереси".

- Я вірю в напрацювання такої платформи порозуміння. Крім того, поляки, схоже, більш готові до цього сьогодні, ніж у березні чи квітні, - сказав Кумох.

Угорщина "має змінити свою політику"

- Я завжди готовий відновити співпрацю, але це відновлення не безумовне. Угорщина повинна змінити свою політику, якщо хоче бути справді надійним партнером для Польщі, - висловив думку гість "Інтерв'ю Пясецького".

 Він додав, що "для Польщі сьогодні 95 відсотків зовнішньої політики - це безпека". "Якщо якась держава проводить політику, яка не відповідає нашій політиці безпеки, це, звичайно, має свої наслідки", - сказав він.

На запитання, що у зв'язку з цим каже прем'єр, Кумох відповів, що "ймовірно, він висловлює певну надію, що найближчим часом ситуація зміниться". 

- Ми продовжуємо співпрацювати з такими угорцями, можна сказати, що ми друзі, але нам завдали болю, якщо вже говорити категоріями дружби, - додав президентський міністр.

Гість "Інтерв'ю Пясецького" також прокоментував законопроект, поданий депутатами PiS, який передбачає, що звільнення топ-менеджменту компаній, які мають "стратегічне значення для безпеки держави та регіону" будуть дозволені лише після отримання згоди спеціальної ради. Більшість членів такої ради обиралася б Сеймом на шість років.

- Безпека Польщі залежить насамперед від перебігу та результатів війни в Україні та стримування російської агресії, але, звісно, ​​також залежить від того, наскільки наші державні компанії забезпечуватимуть енергетичну безпеку, - сказав президентський міністр.

- Чи важлива сама по собі координація діяльності державних компаній, які відповідають за питання енергетики? Так, важлива. Але щодо самого законопроекту - щоб президентський осередок висловився, має з'явитися закон. А президент висловлює позицію підписом закону або відмовою, - додав Кумох.