Президенти Польщі і України Анджей Дуда та Володимир Зеленський у неділю взяли участь в екуменічному богослужінні пам’яті жертв Волинської різанини, яке відбулося у кафедральному соборі апостолів Петра і Павла у Луцьку. Коли Дуда виходив із храму, люди, які зібралися там, скандували "дякуємо!".
У зв'язку з 80-ми роковинами Волинської різанини президент Анджей Дуда в неділю приїхав в Україну з візитом.
Після прибуття до Луцька польський президент зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським на площі біля собору Святих апостолів Петра і Павла. Глави держав прогулювалися площею, жваво розмовляючи. Потім обидва політики увійшли до храму, де взяли участь в екуменічному богослужінні, яке співслужив голова Конференції єпископів Польщі архиєпископ Станіслав Ґондецький. Після молитви провідники поставили лампади перед вівтарем.
Коли президент Дуда виходив із храму, люди, які зібралися там, скандували 'дякуємо!".
- Таким чином ми хотіли подякувати президенту Польщі за допомогу, яку він надав і надає нам під час війни з Росією, – сказала в інтерв’ю ПАП одна з жінок перед катедрою.
- Польща прийняла нас у свої домівки, дала притулок матерям і дітям, які тікали від російських бомб. Ми ніколи цього не забудемо, і я вдячна за це, - додала ще одна співрозмовниця.
Те саме написав у Twitter і український президент.
Архиєпископ Ґондецький: польсько-українське примирення - це процес
Голова Конференції єпископату Польщі, архиєпископ Станіслав Ґондецький сказав журналістам, що присутність президентів Польщі та України в Луцьку є позитивною подією, яка свідчить про прагнення до примирення.
- Це вираження прагнень, які зараз існують в польській та українській націях. З початком цієї війни (російської агресії проти України - ред.) ці народи відчули дуже сильне зближення. Це зближення не було лише на словах, але виявлялося на ділі в прийнятті (українських біженців) і в допомозі тим, хто приїхав до Польщі, - наголосив архієпископ Ґондецький.
- Це полегшило всю нашу спільну ситуацію і створило передумови для об'єднання польської держави та української держави в такій серйозній ситуації, в якій опинилася Україна, - додав він.
- Це не питання одного дня, однієї декларації, однієї присутності. Це щось дуже трудомістке, що спочатку проривається через окремих людей, а потім поширюється на весь народ, - заявив він.
Архиєпископ зазначив, що цьому має передувати праця істориків та просвіта обох народів.
- Східна Україна не надто розуміє, про що тут йдеться, тому що вона не знає про цю трагедію і не брала в ній участі. Крім того, окремі частини Західної України, які були заселені польським населенням, не до кінця усвідомлюють, що сталося тут, у цих трьох воєводствах, - сказав він.
Дера: ця зустріч була запланована заздалегідь
- Ця зустріч була запланована заздалегідь. Ця зустріч є фіналом того, що останнім часом відбувається в українсько-польських відносинах щодо Волині. Ми маємо 80-ту річницю цих жахливих подій, і суть в тому, щоб вони ніколи вже поляків і українців не розділяти, а лише визнати правду, розповідати, як це було, віддати шану, - сказав президентський міністр Анджей Дера у програмі "Kawa na Ławie".
Він додав, що це процес.
- Це початок шляху, яким треба йти роками, щоб ця подія більше не розділяла поляків і українців, - сказав він.
Волинська різанина
80 років тому, 11 і 12 липня 1943 року, Українська Повстанська Армія здійснила скоординований напад на близько 150 місцевостей, населених поляками, у Володимирському, Горохівському, Ковельському та Луцькому повітах тодішнього Волинського воєводства. Було використано ту обставину, що в неділю, 11 липня, люди зібралися в костелах. "Кривава неділя" вважається кульмінацією геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти поляків на Волині та в Східній Галичині у 1943-1945 роках. Внаслідок людовбивства на Волині загинуло близько 100 тисяч поляків.
Виконавцями геноциду - Волинської різанини були члени Організації Українських Націоналістів-Б (бандерівська фракція), підпорядкована їй УПА та заохочуване ними українське населення, яке було сусідами поляків, часто пов’язаних з ними кровними родинними за'язками. Безпосередню відповідальність за видачу злочинного наказу покладають на головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Свої дії ОУН-УПА називала "антипольською акцією", спрямованою на перетворення України на територію, населену виключно українцями.
Źródło zdjęcia głównego: Jakub Szymczuk/KPRP