Президенти Польщі та України вшанували пам’ять жертв Волинської трагедії.  Вони взяли участь в екуменічному богослужінні 

Prezydenci Andrzej Duda i Wołodymyr Zełenski oddali hołd ofiarom Wołynia w 80. rocznicę Rzezi Wołyńskiej
Andrzej Duda i Wołodymyr Zełenski oddali hołd ofiarom Wołynia
Źródło: TVN24
Президенти Польщі і України Анджей Дуда та Володимир Зеленський у неділю взяли участь в екуменічному богослужінні пам’яті жертв Волинської різанини, яке відбулося у кафедральному соборі апостолів Петра і Павла у Луцьку.  Коли Дуда виходив із храму, люди, які зібралися там, скандували "дякуємо!". 

У зв'язку з 80-ми роковинами Волинської різанини президент Анджей Дуда в неділю приїхав в Україну з візитом. 

Після прибуття до Луцька польський президент зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським на площі біля собору Святих апостолів Петра і Павла. Глави держав прогулювалися площею, жваво розмовляючи.  Потім обидва політики увійшли до храму, де взяли участь в екуменічному богослужінні, яке співслужив голова Конференції єпископів Польщі архиєпископ Станіслав Ґондецький.  Після молитви провідники поставили лампади перед вівтарем. 

Коли президент Дуда виходив із храму, люди, які зібралися там, скандували 'дякуємо!".   

- Таким чином ми хотіли подякувати президенту Польщі за допомогу, яку він надав і надає нам під час війни з Росією, – сказала в інтерв’ю ПАП одна з жінок перед катедрою.   

- Польща прийняла нас у свої домівки, дала притулок матерям і дітям, які тікали від російських бомб.  Ми ніколи цього не забудемо, і я вдячна за це, - додала ще одна співрозмовниця. 

Те саме написав у Twitter і український президент. 

Aktualnie czytasz: Президенти Польщі та України вшанували пам’ять жертв Волинської трагедії.  Вони взяли участь в екуменічному богослужінні 
Źródło: Jakub Szymczuk/KPRP

Архиєпископ Ґондецький: польсько-українське примирення - це процес 

Голова Конференції єпископату Польщі, архиєпископ Станіслав Ґондецький сказав журналістам, що присутність президентів Польщі та України в Луцьку є позитивною подією, яка свідчить про прагнення до примирення. 

- Це вираження прагнень, які зараз існують в польській та українській націях.  З початком цієї війни (російської агресії проти України - ред.) ці народи відчули дуже сильне зближення.  Це зближення не було лише на словах, але виявлялося на ділі в прийнятті (українських біженців) і в допомозі тим, хто приїхав до Польщі, - наголосив архієпископ Ґондецький. 

- Це полегшило всю нашу спільну ситуацію і створило передумови для об'єднання польської держави та української держави в такій серйозній ситуації, в якій опинилася Україна, - додав він. 

- Це не питання одного дня, однієї декларації, однієї присутності.  Це щось дуже трудомістке, що спочатку проривається через окремих людей, а потім поширюється на весь народ, - заявив він. 

Архиєпископ зазначив, що цьому має передувати праця істориків та просвіта обох народів.   

- Східна Україна не надто розуміє, про що тут йдеться, тому що вона не знає про цю трагедію і не брала в ній участі.  Крім того, окремі частини Західної України, які були заселені польським населенням, не до кінця усвідомлюють, що сталося тут, у цих трьох воєводствах, - сказав він. 

Дера: ця зустріч була запланована заздалегідь 

- Ця зустріч була запланована заздалегідь.  Ця зустріч є фіналом того, що останнім часом відбувається в українсько-польських відносинах щодо Волині.  Ми маємо 80-ту річницю цих жахливих подій, і суть в тому, щоб вони ніколи вже поляків і українців не розділяти, а лише визнати правду, розповідати, як це було, віддати шану, - сказав президентський міністр Анджей Дера у програмі "Kawa na Ławie". 

Він додав, що це процес.   

- Це початок шляху, яким треба йти роками, щоб ця подія більше не розділяла поляків і українців, - сказав він. 

Волинська різанина 

80 років тому, 11 і 12 липня 1943 року, Українська Повстанська Армія здійснила скоординований напад на близько 150 місцевостей, населених поляками, у Володимирському, Горохівському, Ковельському та Луцькому повітах тодішнього Волинського воєводства.  Було використано ту обставину, що в неділю, 11 липня, люди зібралися в костелах.  "Кривава неділя" вважається кульмінацією геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти поляків на Волині та в Східній Галичині у 1943-1945 роках.  Внаслідок людовбивства на Волині загинуло близько 100 тисяч поляків. 

Виконавцями геноциду - Волинської різанини були члени Організації Українських Націоналістів-Б (бандерівська фракція), підпорядкована їй УПА та заохочуване ними українське населення, яке було сусідами поляків, часто пов’язаних з ними кровними родинними за'язками.  Безпосередню відповідальність за видачу злочинного наказу покладають на головнокомандувача УПА Романа Шухевича.  Свої дії ОУН-УПА називала "антипольською акцією", спрямованою на перетворення України на територію, населену виключно українцями. 

Дивіться також: