Прем’єр-міністр Моравецький вшанував пам’ять жертв Волинської різанини. У неіснуючому селі Острувкі 

Глава польського уряду прибув в Україну в п'ятницю рано вранці у зв'язку наближенням 80-х роковин цього злочину, які припадають на 11 липня. 

Моравецький приїхав до Острувок на світанку. Разом з одним із нащадків польських мешканців цього села та дослідником волинського злочину лікарем Леоном Попеком він вкопав дерев’яний хрест на місці колишнього хреста і помолився перед ним. 

Відтак Прем’єр-міністр запалив лампаду перед статуєю Матері Божої, яка розташована поруч із місцем, де колись стояв островецький костел, та відвідав цвинтар, де поховані жертви Волинської різанини. Там він поклав вінок до пам'ятника, встановленого на їхню пам'ять. 

Попек, який провадив прем’єр-міністра місцями трагічних подій в Острувках, розповів ПАП, що село, історія якого сягає 16 століття, припинило своє існування в серпні 1943 року. 

- 30 серпня 1943 року за кілька годин це село, як і сусідня Воля Островецька та ще понад 30 сіл Любомльського повіту, були оточені та припинили своє існування, - розповідає дослідник.   

- Тут, в Островках, загинуло 475 людей. У Волі Островецькій - 580 осіб. Загалом понад 1050 осіб. Це зробила УПА, - пояснив він. 

Мешканців Острувок замордували бійці куреня УПА під командуванням Івана Климчака "Лисого".   

- Пізніше він подав рапорт, що вбив усіх від малого до старого, а майно забрав на потреби куреня, - підкреслив Попек. 

У Волинській різанині дослідник втратив свого діда Яна Шведа та тітку з чоловіком і двома дітьми.   

- Більше 20 людей - близьких і далеких родичів, - сказав доктор Попек. 

На запитання про польсько-українське порозуміння у питанні Волинського злочину дослідник відзначив, що є надія, що колись це станеться. 

- Я дивлюся на це з певним оптимізмом, тому що бачу поодинокі ознаки добрих відносин. Ось хоча б рік тому українська громада впорядкувала понад десять кладовищ. Вчора в Острувках відбулося спільне прибирання цвинтаря, в якому брала участь польська та українська молодь. Це позитивні сигнали того, що щось у цьому напрямку йде на краще, - зазначив він в інтерв'ю ПАП. 

80 років тому, 11 і 12 липня 1943 року, Українська Повстанська Армія здійснила скоординований напад на близько 150 населених поляками міст і сіл Володтмирського, Горохівського, Ковельського та Луцького повітів колишнього Волинського воєводства. Використано те, що в неділю, 11 липня, люди зібралися в костелах. "Кривава неділя" вважається кульмінацією геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти поляків на Волині та в Східній Галичині у 1943-1945 роках. В результаті загинуло близько 100 тисяч поляків. 

Виконавцями геноциду на Волині були члени Організації Українських Націоналістів - Б (фракція Бандери), підпорядкована їй УПА та заохочуване ними українське населення, яке було сусідами поляків, часто пов’язаними з ними кровними зв’язками. Безпосередню відповідальність за видачу злочинного наказу покладають на головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Свої дії ОУН-УПА називала "антипольською акцією", спрямованою на те, щоб Україна стала територією, населеною виключно українцями.