Прем'єр-міністр Моравецький: Росія сьогодні є імперією зла та імперією брехні

Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький у понеділок у Братиславі разом із прем'єр-міністром Словаччини Едуардом Хегером взяли участь у 2-му Саміті консерваторів. Головною темою зустрічі стали найважливіші виклики для сучасної Європи.

У своїй промові польський прем'єр зазначив, що сьогоднішня Росія під керівництвом Володимира Путіна "добула, можна сказати у певному сенсі колоніалізм щодо інших країн". 

- Тому що Росія, завоювуючи ці країни, хоче колонізувати ці країни і висмоктувати з них життєві соки, - сказав він.

Він додав, що "в останні десятиліття Європа була настільки впевнена, що демони 20-го століття пішли в небуттяʼ, що можна сказати, що вона впала в геополітичну дрімоту". 

- І ця геополітична дрімота була таким собі вакуумом, також аксіологічним вакуумом, у який увійшло дуже сильне з погляду пропаганди російське наративне ядро. Ми часто цього не усвідомлювали, але, окрім різних тенденцій у Західній Європі, на нас також тиснула російська пропаганда, - вказав Моравецький.

За його словами, сьогодні ця російська пропаганда набагато помітніша, а рік чи п’ять тому вона була тоншою. 

- І ми маємо це усвідомлювати, тому що знаємо, як сьогодні ця пропаганда намагається послабити консервативні сили, сили, які прагнуть стабільності, миру, процвітання, але не шляхом федералізації в Європі чи централізації в Європі, а на тих принципах, на яких Європа та ЄС були створені батьками-засновниками. А отже, на принципах Європи цінностей, яка базується на традиціях, на європейській культурі, з повагою до всіх 27 країн Європейського Союзу, - наголосив польський прем’єр.

Моравецький також звернув увагу, що коли країни Центральної Європи застерігали перед відродженням неоімперських амбіцій Кремля, 'до нас ставилися з недовірою, до нас часто ставилися як до голосу істерії'. 

- Сьогодні ми бачимо, що наш голос був пророчим, - наголосив він, додавши, що нашу правоту визнала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і лідери країн ЄС.

На думку прем'єр-міністра Західна Європа "потрапила в пастку подвійного стереотипу" - по-перше, щодо Центральної Європи, а по-друге, щодо Росії. За його словами, Західна Європа щодо Росії "мала сильне захоплення, велику дозу толерантності та прощення щодо різноманітних неоімперських схильностей, які можна було побачити неозброєним оком і до 24 лютого". Водночас щодо Центральної Європи це був, як він сказав, "своєрідний патерналізм і поблажливе ставлення до наших аргументів, до наших спроб вирватися з цього посткомуністичного плавильного казанка".

- Західноєвропейський штиб мислення означав, що до країн Центральної Європи часто ставилися як до небажаних родичів, скажімо так: "ми їх терпимо, але навіщо нам до них прислухатися", - пояснив Моравецький. Він зазначив, що сьогодні дуже ясно, наскільки Центральна Європа підкорялася правилам гри Західної Європи. - А той, хто встановлює правила гри, водночас виграє від цієї гри найбільше, - додав він.

Під час свого виступу Моравецький розкритикував механізм формування цін і націнок на енергетичному ринку в Європі. Наприклад, він вказав, що Литва 70 відсотків енергії імпортує зі Скандинавії, ймовірно, зі Швеції. За його словами, Швеція постачає енергію за дуже високими цінами "своїм набагато менш заможним литовським сусідам через Балтійське море". 

- У Словаччині, Польщі та Чехії ми також бачимо жорсткі цінові реалії, і ми повинні придивитися до них, тому що це не має нічого спільного зі справедливістю, - сказав прем'єр-міністр.

- Справедливість має бути цінністю в ЄС, але це не так. Сьогодні ми бачимо, як працює енергетичний ринок в Європейському Союзі, і попри те, що, звісно, ​​його першопричиною є війна в Україні та віроломна політика Росії, сьогодні ми бачимо, що механізми, створені всередині ЄС, також несправедливі. Вони дуже несправедливі щодо тих, хто, як і ми в Центральній Європі, є менш заможними і вибирається із цих пут, спочатку комунізму, а тепер посткомунізму, до процвітання, - сказав Моравецький.

У західних суспільствах, за його словами, "народилося переконання, що невід’ємним правом є право пити латте та дивитися Netflix, а решта вирішиться сама собою".

- Післявоєнна Європа була побудована для збереження миру, а не для забезпечення собі душевного спокою, - зазначив прем'єр-міністр.

- Ті, хто сьогодні хочуть святого спокою, то саме ті, хто волів би залишити Україну напризволяще, "нехай повернеться business as usual, нехай буде так, як було, заради святого спокою облишмо Україну". І багато політиків у Західній Європі є такими, - висловив своє бачення глава польського уряду.

Він додав, що сьогодні, коли в українському місті Ізюм розкопують масові поховання, ніхто в Європі не має права спати спокійно. Моравецький розкритикував політику Німеччини, яку проводили, зокрема, колишні канцлери Герхард Шредер і Ангела Меркель. За його оцінкою, їх бачення німецько-російської співпраці розсипалося на друзки. Він додав, що газ, імпортований з Росії, дешевий, тому що "сьогодні по цих газопроводах тече українська кров".

Глава польського уряду, посилаючись на відому промову колишнього президента США Рональда Рейгана про СРСР, сказав, що сьогодні треба мати сміливість називати зло злом. 

- Сьогодні Росія є імперією зла та імперією брехні, - підкреслив він. Моравецький також висловив переконання, що Європі потрібна консервативна революція.

- Революцію часто називають розривом з минулим. Я вважаю, що Європі сьогодні потрібна справжня консервативна революція, і це не оксюморон, - наголосив він. Як пояснив, потрібне "повернення до традицій, нормальності та традиційних нормальних цінностей".

- Нехай швидше настане ця консервативна революція в Європі. Європа повинна знайти в собі мужність звернути з хибних стежок та знайти в собі шлях до свого коріння, до самої себе. Тут сьогодні з Братислави можна побачити цей шлях набагато краще, ніж з багатьох інших європейських країн, - відзначив він.

Прем'єр-міністр висловив переконання, що на Заході "свободі поки що ніщо не загрожувало, тому її й не цінували належним чином". 

- Я переконаний, що сьогодні європейське сумління лише спить, а не мертве, і що ми можемо разом із людьми доброї волі із Західної Європи повернути його до життя, - сказав Моравецький.

За словами польського прем’єр-міністра, "Польща та країни регіону несуть тягар великої відповідальності" і є "великою мірою хранителями" грецьких, римських і християнських традицій і потрібно вбачати ту "велику цінність, яку Центральна Європа може дати іншим".

- Ми дуже життєздатна частина сучасної Європи, - додав глава уряду. 

- Сьогодні ми на передовій боротьби за свободу, щоб Україна могла скинути це російське, пострадянське і комуністичне ярмо, - сказав Моравецький.

Прем'єр-міністр Словаччини Едуард Хегер заявив, що коли мова йде про консерватизм і майбутнє Європейського Союзу, потрібно повернутися до його витоків. 

- Ми знаємо, що в його коренях, перш за все, були християни, які знали Бога, знали і мали свій компас саме у взаєминах з Богом, - сказав Хегер.

На його думку, це важливо в дискусіях про конкретику політики, про її повсякденне здійснення, у контактах із сусідами, у розбудові спільноти у важкі часи. Хегер також підкреслив, що громадяни України теж прагнуть цих цінностей, свободи та справедливості. На його думку, вони мають на це право.

- Я поясню через призму цих цінностей. Сам Бог дав нам, людству, свободу. І я думаю, що ми повинні нею спільно скористатися, - сказав Хегер.

Під час дебатів, що відбулися пізніше, голова польського уряду згадав, зокрема, санкції, запроваджені проти Росії. За його словами, кожен наступний місяць їх застосування буде для цієї країни все важчим. Він зауважив, що в перші місяці дії санкцій нічого не відбувалося, Росія робила вигляд, що вони не працюють, і навіть йдуть їй на користь через підвищення ціни на газ. "Але прийде весна, - додав він, - і російська економіка почне страждати".