Пенсія після одного дня роботи, стипендія без вимог, робота в державних установах. Фейки про українців у Польщі

За даними Управління у справах іноземців, які ми отримали, через два роки після початку вторгнення майже мільйон громадян України - 950 000 - користуються тимчасовим захистом у Польщі (підтверджується отриманням номера PESEL, відповідно до Закону про допомогу громадянам України). Всього в країні діючі посвідки на проживання мають 1,49 мільйона осіб (рік тому було 1,4 мільйона).

У відомстві повідомили, що серед громадян України, охоплених тимчасовим захистом, приблизно 63 відсотки становлять жінки (серед дорослих 75 відсотків жінок). Кожен другий громадянин України, зареєстрований у Польщі, це дитина.

Додатково, за даними Управління, 459 тисяч громадян України мають дійсні посвідки на тимчасове проживання, переважна більшість яких видається у зв’язку з працевлаштуванням. Трохи більше 77 000 осіб мають дозвіл на постійне проживання або статус довгострокового резидента в Європейському Союзі. Дані не включають осіб, які перебувають у Польщі за безвізом або на підставі віз.

Такий великий наплив громадян з України до Польщі у своїх цілях використала проросійська та антиукраїнська дезінформація. У мережі поширювалося багато фейкових новин і маніпуляцій щодо перебування біженців з України в нашій країні. Нагадуємо вам деякі з них.

Наприкінці січня деякі інтернет-користувачі звернули увагу на повідомлення Польського Агентства Преси (PAP), яке 24 січня поінформувало: “Українська військова розвідка (HUR) у середу повідомила, що польські волонтери з ініціативи “Озброюємо Україну” передали цій службі медичний гелікоптер Мі-2 АМ-1. “Машину використовуватимуть для транспортування поранених військових і мирних жителів із прифронтових територій”.

Деякі коментатори у майже ідентичних повідомленнях, опублікованих у соціальних мережах заявили, що “сьогодні PAP офіційно оголосила, що в Польщі забагато медичних гелікоптерів і медичне обслуговування має всього надміру, тому Польща, після того, як раніше пожертвувала машини швидкої допомоги, тепер надає україні задарма медичні гелікоптери” (оригінальний правопис збережено - ред.).

Іронічне припущення, що передача вертольота Мі-2 відбувається в той час, коли “медичне обслуговування має всього надміру”, є маніпуляцією, адже ці машини вже не виконують рятувальних чи медичних операцій. Гелікоптер, про який йдеться, як повідомила Авіаційна служба порятунку, 26 квітня 2011 року, здійснив свій останній рятувальний політ, а відтак був виведений зі складу повітряного флоту цієї служби.

Також неправда, що Польща (натяком - польська влада) передала цей гелікоптер українцям. Сталося це, як пише PAP у ліді статті, якого не було на опублікованих інтернет-користувачами скріншотах, завдяки людям з ініціативи “Озброюємо Україну”. Волонтери широко популяризували збір на медичні гелікоптери у листопаді 2022 року.

У 2023 році з’явилося багато неправди щодо перебування громадян України в нашій країні. У вересні знову пожвавилося питання виплати пенсій українцям у Польщі. Тоді депутат від “Конфедерації” Станіслав Тишка, між іншим, сказав: “Ми єдина країна в Європі та навіть у світі, яка в такому масштабі зрівняла негромадян з громадянами. “Конфедерація” каже так: не повинно бути бути 500 - а зараз 800 плюс - людям, які не мають польського громадянства. Не повинно бути мінімальної польської пенсії після одного дня роботи в Польщі”. Раніше, у червні 2023 року, лідер “Конфедерації” Славомір Менцен стверджував, що “якщо українець хоча б один день попрацює в Польщі і отримає право на пенсію в Україні, він отримає польську пенсію від ZUS”.

Річ у тім, що нових рішень чи постанов, на підставі яких призначаються пенсії громадянам України, які проживають у Польщі, немає. Правовою основою залишається двостороння угода про соціальне забезпечення 2012 року. Ці норми захищають людей, які працюють або працювали в обох країнах, і припускають, що при визначенні права на пенсію також враховуються страхові періоди в іншій країні, тому Польща визнає стаж роботи українців в Україні для визначення пенсійних прав. - і навпаки.

У квітні 2023 року Установа соціального страхування (ZUS) спростувала цю, начебто, легкість доступу громадян України до польської пенсії. "Така інформація вводить в оману. Українці, як і інші іноземці, щоб отримати польську пенсію, повинні відповідати певним умовам і платити внески в нашій країні", - написали в ZUS.

Вимоги, яким повинен відповідати громадянин України, щоб отримати польську пенсію від ZUS:

● відповідний вік: 60 для жінок і 65 для чоловіків;

● сплата внесків (соціальне або пенсійне страхування та страхування на випадок інвалідності) у Польщі, тобто легальна зайнятість, наприклад, як працівник, підрядник або як особа, яка займалася несільськогосподарською діяльністю;

● для осіб, які народилися до 1 січня 1949 року, необхідний також стаж роботи - не менше 20 років для жінок і 25 років для чоловіків. Якщо такий великий стаж неможливо підтвердити документально, пенсія призначається за наявності стажу не менше 15 років для жінок і 20 років для чоловіків.

Правдою є те, що у Польщі достатньо сплатити один внесок, щоб отримати право на бодай якусь пенсію, навіть дуже низьку. У Польщі є одне з ліберальніших положень у цій сфері, але це неправда, що пенсії громадянам України повністю виплачує польська Установа соціального страхування. Вона виплачує допомогу пропорційно тривалості страхового стажу в Польщі, а її український еквівалент - за час, відпрацьований в Україні. Польська пенсія може бути призначена лише за страхові періоди, відпрацьовані в Польщі, отже, чим менший стаж у Польщі, тим менша пенсія від ZUS - наприклад, після місяця чи дня роботи вона буде символічною.

У липні 2023 року інтернет-користувачі, посилаючись на зміни у законодавстві, заявили, що іноземці, в тому числі українці, зможуть працевлаштовуватися в державні установи. Це мало бути доказом, як стверджували користувачі, “українізації Польщі”.

Ці повідомлення вводять в оману, оскільки іноземці можуть працювати в польських офісах вже багато років, але за певних умов.

Професійні посадовці - члени Корпусу цивільної служби, а також особи, що не належать до цієї групи - можуть працювати в державних адміністративних структурах (міністерствах, воєводських управліннях, центральних офісах). Відповідно до статті 5 Закону про державну службу, який діє з 2008 року, як правило, на державній службі можуть працювати лише поляки. Однак є виняток: генеральний директор установи, отримавши згоду керівника державної служби, може повідомити, на які посади, крім громадян Польщі, можуть претендувати громадяни Європейського Союзу та інших країн, які , згідно з міжнародними угодами або положеннями законодавстваСпівтовариства, мають право працювати в Польщі. І тоді на ці посади можуть претендувати іноземці.

Ця ж стаття передбачає, що іноземець може бути прийнятий на посаду, якщо “виконувана робота не передбачає прямої чи опосередкованої участі у здійсненні державної влади та функцій, спрямованих на захист загальних інтересів держави”. Проте в законі немає точного визначення посад, про які йдеться, і немає - ні в ньому, ані в іншому місці - переліку посад, доступних для іноземців. Вимогою є володіння польською мовою, підтверджене відповідним документом.

Тому іноземці вже давно можуть працювати в державних установах Польщі. За офіційними даними, у 2009-2021 роках лише 155 іноземців подали заяви на роботу на польській державній службі.

У Konkret24 ми пояснювали, що змінилося після внесення змін до положень про держслужбу, які містять норми, що змінюють правила працевлаштування іноземців.

У січні 2023 року в соцмережах було розповсюджено повідомлення про те, що для отримання високої стипендії Національного наукового центру (NCN) українцям не висувається жодних умов, а стипендіатам “навіть не доведеться фізично перебувати в Польщі”.

Тим часом, як пояснила Анна Кожеква-Юзефович з прес-служби NCN у повідомленні, надісланому Konkret24: “Заявки на конкурси NCN подають польські університети, наукові підрозділи та інші організації, а не окремі науковці чи студенти (також у цій програмі заявки були подані університетами, готовими прийняти студентів/початківців з України, а не самими зацікавленими особами).

Згідно з регламентом програми, “змістовне оцінювання враховує: кваліфікацію та досягнення студента/науковця; кваліфікацію та досягнення

наукового керівника; план дій щодо інтеграції студента/науковця в наукову спільноту претендента та короткий план реінтеграції стипендіата в українську академічну систему; попередню співпрацю студента/науковця з аплікантом (за потреби); обґрунтованість запланованих витрат на прийняття (у разі негативної оцінки кошти не нараховуватимуться або надаватимуться в меншій кількості)”.

У жовтні 2022 року NCN оголосив результати конкурсу стипендій для науковців-початківців з України. Переможців і лауреатів 22. Профілі деяких з них були опубліковані на сайті NCN. До війни молоді дослідники навчалися чи проводили дослідження переважно у двох українських містах: Києві та Харкові. Стипендія дала їм змогу продовжити навчання, підготувати магістерські чи докторські дисертації в польських наукових центрах, зокрема: у Варшаві, Познані, Любліні, Жешуві, Щецині та Ольштині. Їхні стипендії триватимуть від 6 до 12 місяців.

У серпні 2022 року деякі польські інтернет-користувачі стверджували, що двомовна дошка з назвою одного з міст Малопольського воєводства є свідченням нібито “українізації” Польщі.

Це неправда. Як ми пояснювали, Гладишув - невелике містечко в гміні Усьцє-Горлицьке, що в центральній частині Низьких Бескидів, має двомовні таблички з назвою польською та лемківською (Ґладышів - ред.) мовами, а не українською, як припускали інтернет-користувачі.

У 2012 році в Гладишеві та в семи інших селах гміни Усьцє-Горлицьке встановили двомовні таблички. Так вирішили мешканці роком раніше, - повідомляли, серед інших, портал Radio Kraków та сайт Krajoznawcy.info.pl.

“Назва Гладишева на дошці також написана лемківською мовою. Це пов’язано з тим, що в гміні Усьцє-Горлицьке проживає багато лемків. З цього приводу відбулися референдуми, і жителі погодилися, що назви також будуть написані лемківською мовою. мовою”, - сказав редакції сайту Sadeczanin.info радник гміни Усьцє-Горлицьке Мірослав Пелехач (стаття від березня 2021 року).

Нагадаємо, у 2005 році лемків у Польщі визнали етнічною меншиною. Закон від 6 січня 2005 року про національні та етнічні меншини та регіональні мови дозволив установлювати двомовні вивіски в муніципалітетах, де принаймні 20 відсотків мешканці декларують використання мови меншини як допоміжної.

У загальному переписі 2011 року про належність лемківської меншини заявили 10,5 тисячі польських громадян (як перша та друга ідентифікація). Майже 6,3 тисячі осіб заявили, що користуються вдома лемківською мовою. На наступному переписі 2021 року 13,6 тисячі осіб задекларували належність до лемківської меншини – це майже на 30 відсотків більше ніж у 2011 році. Лемківською мовою вдома користувалися 6,1 тисячі осіб (зменшення на 3,2 відсотки).

У липні 2022 року в соцмережах поширилося сфальсифіковане повідомлення про зміни у способі видачі Карти поляка. Згідно з цим повідомленням, кожен українець начебто отримав право звернутися за цим документом до 16 воєводських управлінь. Дехто припустив, що інформація про можливість подачі заяв на Карту поляка пов’язана з парламентськими виборами. “Восени в країну прибуде друга хвиля нових громадян”; “Перед самими виборами вони отримають громадянство", - написали вони.

Нагадаємо, Карта поляка - це спеціальний документ, який видається з 2008 року громадянам інших країн, які підтверджують свою польську ідентичність, а натомість, можуть, зокрема, у Польщі: навчатися безкоштовно, мати медичне обслуговування та пільговий проїзд. Власники цього документа також можуть працювати в Польщі без необхідності отримання дозволу, а також можуть вести бізнес на тих же умовах, що й громадяни Польщі. Власники Карти поляка та їхні найближчі родичі, які проживають у Польщі, мають право на спеціальну грошову допомогу, яка виплачується максимум дев’ять місяців.

Як повідомляв Konkret24, у липні 2022 року Міністерство закордонних справ оголосило про зміну, яка дозволить громадянам України подавати заяви на отримання Карти поляка в усіх воєводських управліннях. Раніше це могли зробити лише в польських консульствах за межами країни. Але до умов видачі Карти поляка не внесено жодних змін, оскільки вони прописані в акті вищого рівня - тобто в Законі. У ньому чітко зазначено, що Карту поляка отримає лише особа, “яка декларує належність до польського народу і відповідає всім (всім без винятку - ред.) наступним умовам”:

● володіння принаймні базовим знанням польської мови, яку вважає рідною, а також знання та культивування польських традицій і звичаїв;

● подала письмову декларацію про приналежність до польської нації;

● довела, що вона польської національності або принаймні один із її батьків чи дідів чи двоє прадідів були польської національності;

● або надасть довідку польської чи діаспорної організації про активну участь у діяльності на користь польської мови та культури чи польської національної меншини протягом принаймні трьох останніх років;

● не була повоєнним репатріантом.

Тому не всі громадяни України мають право на отримання Карти поляка.

“Надання Карти поляка не означає набуття польського громадянства чи підтвердження польського походження в розумінні окремих постанов”, - читаємо у статті 7 абзаці 1 Закону про Карту поляка. А відповідно до статті 62 Конституції Польської Республіки та статей 10 і 11 Виборчого кодексу у парламентських і президентських виборах можуть брати участь лише громадяни Польщі, а у виборах до Європейського Союзу та виборах міських рад - також громадяни країн Європейського Союзу, які постійно проживають у Польщі.

На початку березня 2022 року гучну дискусію викликав твіт про те, що в одній із лікарень “тепер приймають лише українців та потерпілих з ДТП”. Її автором був Пьотр Стшембош, колишній депутат сеймику Мазовецького воєводства.

"Повернулася з лікарні на Коперніка (Кася, мабуть, знову вивихнула ногу і вона їй опухла). Після години очікування лікаря… отримала інформацію, що зараз приймають тільки українців і з ДТП… Касі навіть рентген не зробили..." - Інформація з перших вуст від знайомої із Зомбків...", - написав Стшембош 6 березня 2022 року (правопис посту оригінальний - ред.).

Пьотр Стшембош не вказав назви закладу, але, згідно з даними Національного фонду здоров’я, у Мазовецькому воєводстві є лише один заклад із відділенням невідкладної допомоги, який знаходиться на вулиці Коперніка - Варшавська дитяча лікарня.

Тоді Konkret24 звернувся до лікарні. Заклад нікому не відмовляє в допомозі, а інформація з реанімації свідчить, що жодної людини з розтягненням щиколотки не відправляли, - запевнила в інтерв’ю Konkret24 виконувачка обов'язків заступника директора з лікування, професорка, доктор медичних наук Магдалена Датч-Віхерек. Як вона пояснила, в приймальному відділенні діє так званий “тріад”, тобто медична сегрегація пацієнтів. Кожному надається колір, який вказує, як швидко його потрібно прийняти.

- Ми також приймаємо біженців з України. Можливо, хтось заявив, що його слід було прийняти раніше, ніж передбачав тріаж, - міркувала вона.

7 березня 2022 року на допис Стшембоша відповіло Міністерство здоров'я: "Інформація з перших вуст від лікарів та керівництва лікарні: до кожного пацієнта, до кожної дитини, яка приходить до лікарні, незалежно від національності, ставляться однаково. Кожен отримує професійну допомогу. Ситуації Касі із Зомбків не було, але є випадок тролінгу на користь російського агресора”. Ці повідомлення також спростували Науково-академічна комп’ютерна мережа (NASK) і тодішній прем’єр-міністр Матеуш Моравецький.

- Допис був правдивим, але, на жаль, невдало сформульованим, оскільки я не супроводив цитату власним коментарем чи поясненням мотивації, через яку оприлюднив цю інформацію, - сказав Пьотр Стшембош 8 березня 2022 року в інтерв’ю Konkret24.

- Сьогодні, знаючи, яку бурю це викликало і які несправедливі оцінки щодо мене, я міг би просто промовчати про це, тому що в такому вигляді це насправді може вписуватися у ворожий наратив”, - додав він.