Ольга Токарчук на Конгресі жінок: права жінки не дані раз і назавжди

- Пам’ятаймо, що саме патріархат, побудований на ієрархії, насильстві та експлуатації, розглядає війну як природний спосіб вирішення конфлікту. Станьмо стіною за Україну, - закликала вона.

На цьогорічний Конгрес жінок зареєструвалося понад 2,8 тисячі учасниць. Програма включає пленарні дебати про економіку, війну, екологію, мистецтво спротиву та багато панелей, лекцій та майстер-класів, згрупованих у тематичні блоки в т.ч. економіка та рівність, лідерство, екологія, здоров'я, культура, освіта, верховенство права та фемінізм.

Цьогорічний Конгрес проходить під гаслом "Сила - в нас самих. Жінки за мир, рівність, клімат і демократію".

Конгрес розпочався промовами Президента Вроцлава Яцека Сутрика та Йоанни Станьчик з Конгресу Нижньої Сілезії. Потім було представлено виступ лауреата Нобелівської премії з літератури за 2018 рік Ольги Токарчук, який був записаний заздалегідь.

- Шановні учасниці Конгресу жінок, ласкаво просимо до Вроцлава. Я рада, що цьогорічний конгрес відбувається тут, у місті з жорстоким історичним досвідом, зруйнованому під час нападу воєнної паніки його власними мешканцями під час облоги Фортеці Бреслау та відбудованому з любов’ю тими, хто приїхав сюди оселитися з різних місць Польщі та світу після війни. Це місто має відкритість і толерантність у своїй ДНК, - розпочала вона свій виступ.

Вона зазначила, що сьогодні у Вроцлаві "живе майже 300 тисяч українок та українців, але до початку війни тут жили сто тисяч наших сусідів, які роками разом з нами будували місцеву громаду". 

- Вроцлав - це місто, де було підписано "Європейську хартію рівності жінок і чоловіків у місцевому житті", а також в двох інших нижньо-сілезьких містах - Валбжиху і Свідниці. Тож ласкаво просимо до вільної та рівноправної Нижньої Сілезії. Мені дуже шкода, що я не можу бути тут з вами, - продовжувала вона.

Нобеліантка наголосила, що Конгрес жінок "вперше в історії проходить у тіні війни". 

- Це особлива ситуація, яка змушує нас долати з усім тим, що здавалося неможливим. Ми є свідками повернення жахливої ​​сили, яка втілюється у формі насильства, маніпуляцій і брехні, зґвалтувань, тортур і вбивств мирних жителів, - додала Токарчук. 

- Пам’ятаймо, що саме патріархат, побудований на ієрархії, насильстві та експлуатації, розглядає війну як природний спосіб вирішення конфлікту. Станьмо стіною за Україну, - закликала вона.

Пізніше у своїй промові письменниця сказала, що 'виборчі та репродуктивні права жінок змінили світ на краще та вивільнили величезні ресурси жіночої енергії, здатної побудувати рівне та справедливе суспільство".

- Але моя бабуся народилася у світі, де жінки ще не мали права голосу. Відтоді народилося лише три-чотири покоління. Нам потрібно усвідомити, що права жінок не дані раз і назавжди, тому що культура женоненависництва патріархату добре розвивається. Ніхто не скасував слів Фоми Аквінського чи Августина про жінок. Для багатьох вони й досі є найважливішими досягненнями світової культури, - зазначила Токарчук.

- Насильство охоче вибирає і приховані форми - воно ховається в мові, в економіці, в релігії, в історіях, які ми слухаємо з дитинства. Незважаючи на зміни, жорстокий патріархат є скрізь, у кожній сфері життя. Його інституції справді одержимі жіночим тілом. Ця тема розпалює наш розум більше, ніж питання клімату чи загрози голоду чи холоду. Нав’язливе бажання контролювати жіноче тіло призвело до введення одного з найсуворіших у світі законів проти абортів у Польщі, а в Ірані вбили жінку, яка не хотіла покривати голову, і мільйони українців. жінки та діти змушені тікати та залишати свої домівки.

- Сьогодні жінки борються не лише за себе, а й за майбутнє власних дітей і майбутнє планети. Все частіше думаю, що фемінізм неможливо відокремити від екології, дбайливого ставлення людини до природи. Перед обличчям хвилі військового насильства та страху перед непередбачуваним майбутнім, я хотіла б, щоб ми пам’ятали три слова: солідарність, спільна відповідальність і турбота - завершила вона промову.