Новий обов'язок перед податковою

Як зазначив Ляхович, метою змін є виявлення продавців, які фактично ведуть бізнес, але не сплачують належні податки.

- Ми працюємо над проектом закону про внесення змін до закону про обмін податковою інформацією з іншими країнами, головною метою якого є імплементація директиви, відомої як DAC7, у польське законодавство. Це ще одна поправка до директиви про адміністративне співробітництво між державами-членами ЄС у сфері оподаткування. Згідно з директивою DAC7, оператори цифрових платформ будуть щорічно звітувати про активних продавців, тобто тих, які здійснили щонайменше 30 продажів товарів протягом певного року або такі продажі перевищили еквівалент 2000 євро. Варто наголосити, що ці обмеження стосуються лише продажу товарів, а не надання послуг, - зазначив він.

Ляхович пояснив, що оператори цифрових платформ уже зобов’язані надавати податковим службам відповіді на питання щодо конкретного продавця. Однак отримання цих даних є клопітким і трудомістким - з одного боку, це вимагає запиту від Державної податкової адміністрації (KAS), а потім оператор повинен зібрати відповідну інформацію.

Нові правила автоматизують процес надання інформації, якщо оператор і продавець відповідають встановленим законодавством критеріям.

- Зобов’язання щодо звітності, що випливає з директиви, поширюється на широку групу операторів платформ, які працюють у формі компаній та подібних організаційно-правових формах. Платформи, що працюють як так звані "дошки оголошень", не підлягають звітності. Зобов'язання поширюється лише на тих суб'єктів, яким відомо про те, скільки операцій і на яку суму здійснив продавець. Інтернет-магазини також не підпадають під обов'язок звітування, - застеріг Марцін Ляхович. 

- Обов'язковому звітуванню підлягають як платформи, що базуються в Європейському Союзі, так і ті, що знаходяться за межами ЄС, - додав він.

Директор департаменту податкової політики Міністерства фінансів заявив, що платформи з-за меж Європейського Союзу повинні будуть вибрати одну країну ЄС і повідомляти податковій службі цієї країни про продавців, які відповідають умовам звітування. У свою чергу, податкові служби тієї чи іншої країни передадуть отримані дані далі - тобто до країн ЄС, у яких ці продавці є податковими резидентами та де розташована нерухомість, щодо якої відбувалися підзвітні операції. Ляхович визнав, що при впровадженні DAC7 Мінфін хотів врахувати можливість обміну податковою інформацією за межами ЄС.

- Наша мета - реалізувати цю директиву відповідно до мінімально необхідного стандарту. Однак під час цієї реалізації ми створюємо правову базу для обміну інформацією не лише з іншими країнами ЄС, а й з країнами за межами Європейського Союзу, з якими налагоджено міжнародне співробітництво. У першу чергу тут слід згадати угоду, яку ми як Польща уклали в листопаді минулого року, тобто угоду DPI MCAA, - сказав він.

Угода DPI MCAA (з англ. - the Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Information on Income Derived through Digital Platforms - Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи) передбачає, що країни-підписанти обмінюватимуться інформацією про продавців, які працюють на цифрових платформах, і їхні транзакції.

- Згідно з цією угодою інформацією, яку повідомлятимуть цифрові платформи в Польщі, ми також будемо обмінюватися, з іншими юрисдикціями за межами Європейського Союзу. Тому ми хочемо, щоб платформи збирали інформацію про податкову резиденцію продавця не лише тоді, коли ця резиденція знаходиться в одній із країн ЄС, але також коли ми маємо справу з резидентом країни поза ЄС, з якою Польща налагодила співпрацю . При цьому це не надто обтяжливий елемент, тому що якщо оператор платформи повинен перевірити, чи є продавець податковим резидентом в ЄС, він практично також повинен перевірити, де цей продавець є податковим резидентом, - пояснив Ляхович.

- Звичайно, обмін інформацією з країнами за межами ЄС розпочнеться найближчими роками, але для того, щоб зробити комплексний механізм обміну інформацією, ми вирішили, що можемо одразу створити законодавчу базу, яка дозволить нам імплементувати DPI MCAA, - додав він.

Обов’язок отримувати дані про податкове резидентство суб’єктів з-поза ЄС, накладений на онлайн-платформи в Польщі, представники цих платформ вказали як надмірний. Інші застереження стосувалися обсягу інформації, яку, згідно з поточним проектом, мають збирати платформи під час самого процесу реєстрації продавця.

- Проект у поточній редакції вимагає від платформ збирати на етапі реєстрації продавця всі дані, які будуть необхідні для звітності в ситуації, коли продавець перевищує вказані ліміти. Та що до платформ, то не всі держави-члени мають такий же підхід, а деякі знайшли інші способи збору цієї інформації. Я розумію стурбованість польських компаній, оскільки збір цих даних може подовжити процес реєстрації, тобто входження продавця на платформу, а в світі Інтернету зручність цього процесу може визначним чином вплинути на вибір платформи, - зазначив співрозмовник ПАП.

Він визнав, що триває перевірка, - як інші країни Євросоюзу вирішили цю проблему. Як додав Ляхович, Міністерство фінансів допускає зміни, якщо вдасться знайти інший спосіб збору даних, який, серед іншого, не дозволить продавцю створити більше облікових записів на одній платформі, щоб уникнути перевищення ліміту та, таким чином, звітування про свій дохід.

- Варто пам’ятати, що метою цієї директиви, а отже і законопроекту є виявлення продавців, які фактично ведуть господарську діяльність з використанням онлайн-продажів, але не сплачують з цього належні податки. Крім того, хочу зазначити, що такі люди порушують чинне законодавство. Зверніть увагу, що ця поправка нічого не змінює в положеннях про податок з продажу. Правила оподаткування залишаються без змін. Змінюється лише спосіб доступу податкової адміністрації до інформації. Таким чином KAS швидше й автоматично отримуватиме інформацію для виявлення осіб чи організацій, які ухиляються від сплати податків, - зазначив директор департаменту податкової політики.

Він нагадав, що виявлення осіб, які ухиляються від сплати податків, спрямоване на забезпечення рівноправної конкуренції на ринку, як у сфері онлайн, так і офлайн-торгівлі. Він додав, що з цієї причини деякі підприємці підтримують положення про зобов’язання платформ звітувати.

- Під час однієї з наших зустрічей з бізнесом ми почули голос підтримки від представника галузевої організації, що об’єднує орендодавців нерухомості, який стверджував, що суб’єкти, які працюють легально та сплачують податки, відчувають конкуренцію з людьми, які пропонують оренду через Інтернет і які це роблять. не сплачуючи податки, - підкреслив Марцін Ляхович.

Він також пояснив, що нові правила розроблені таким чином, що вони не стосуватимуться людей, які щороку продають одиничний недорогий товар онлайн. Закон також не вимагає збору будь-яких даних або інформації про тих, хто купує через цифрові платформи.

- По-перше, існують порогові значення, тобто, здійснення менше 30 транзакцій на рік, якщо дохід від продажів не перевищує еквівалент 2000 євро. Ті, хто здійснює такі індивідуальні продажі, взагалі не підлягатимуть звітності. Крім того, у звітах не буде даних про конкретні транзакції (тобто, що було продано), лише загальна кількість і вартість транзакцій, здійснених даним продавцем протягом року, і його дані. Тому це не буде - а така неправдива інформація вже з’явилася в ЗМІ - інструментом перевірки, чи сплатив покупець податок на цивільно-правові операції з придбаної речі. Надана KAS інформація не включатиме інформацію про покупців, - сказав директор департаменту Міністерства фінансів.

Він визнав, що зазначені ліміти стосуються лише продажу товарів, а в законопроєкті є обов’язок звітувати про оренду квартир чи іншої нерухомості, наприклад, номерів у кондо-готелях (номери в яких можуть належати різним орендодавцям - ред.), а також про оренду транспортних засобів. Повідомленню підлягатимуть дані людей, які здають у найм, наприклад, свою квартиру через онлайн-платформу. Так само і з наданням послуг - особа, яка пропонує свої послуги через цифрову платформу, наприклад, транспортні послуги, також отримає статус продавця, дані якого оператор платформи повинен передати до KAS. Директор Ляхович визнав, що обов'язок звітувати про продавців може стати проблемою для торгових платформ на етапі впровадження. Він також нагадав, що це зобов'язання є розпорядженням ЄС.

- Чим більша платформа, тим більший обіг вона генерує і чим більше продавців нею користуються, тим більше інформації потрібно буде надавати. Але це загальноєвропейські норми, які діятимуть у всьому ЄС, тому це не ініціатива Міністерства фінансів Польщі. Звітність діятиме в усьому ЄС, - зазначив він.

Він додав, що під час громадських консультацій до проекту були внесені зміни, які є результатом вимог підприємців, наприклад, обмеження максимального розміру штрафу за одне порушення з 5 мільйонів злотих до 1 мільйона злотих. Однак закон уже відкладається, адже наша країна мала імплементувати директиву DAC7 до кінця минулого року.

- Це дуже складний проект, він торкається в тому числі й питання персональних даних, проведені широкі громадські консультації. Наразі ми очікуємо на рішення Постійного комітету Ради міністрів, - сказав Ляхович.