Наближається польське головування в Європейському Союзі. “Сьогодні ми чуємо: цього разу ми будемо вас слухати”

“Польське головування” - термін, який неодноразово звучав у Львові (під час зустрічі Дональда Туска і Володимира Зеленського - ред.) разом із таким закликом: “Припиніть у будь-якій столиці світу спекулювати щодо можливої поразки України”.

- Це не має нічого спільного з фактами -, заявив прем'єр-міністр Дональд Туск. З січня цей голос буде ще сильнішим.

Польща на півроку візьме на себе відповідальність за управління роботою Ради Європейського Союзу - головного органу прийняття рішень Співтовариства.

- Головування певним чином керує законодавчим рухом, тобто пропозиція надходить від Комісії, і ми маємо вплив на те, коли ми викладаємо це на стіл у Раді, наскільки динамічно відбуватимуться переговори, як швидко ці документи потім потраплять у Європейський парламент, - пояснила Магдалена Собковяк-Чарнецька, заступник державного секретаря Канцелярії прем'єр-міністра з європейських справ, відповідальна за підготовку та здійснення польського головування.

Магдалена Собковяк-Чарнецька зазначила, що найважливішими питаннями для польського головування будуть питання безпеки, розділені на сім базових: зовнішню і внутрішню безпеку, енергетичну, економічну, продовольчу, охорона здоров'я та інформаційну.

- Після вторгнення Путіна в Крим у Брюсселі не було повного розуміння того, що говорила Польща. Була деяка легковажність в ставленні до цього питання. Сьогодні ми чуємо, що цього разу ми вас будемо слухати, - сказала Магдалена Собковяк-Чарнецька.

Європейські лідери знову почують, що Росія для Європи не торговий партнер, а величезна загроза, і що збереження підтримки України є не одним із сценаріїв, а питанням державного інтересу для всіх країн ЄС.

- Практично кожного дня, чи то Путін з’являється в Москві, чи це міністр оборони, чи не завжди тверезий екс-президент Медведєв десь у Китаї, вони чітко кажуть, що їх не цікавить жодне перемир’я, - звернув увагу Роберт Пщель, колишній директор Інформаційного бюро НАТО в Москві.

Польський уряд також переконуватиме партнерів з ЄС, що фінансування розширення “Східного щита” також відповідає їхнім інтересам. Велику увагу також буде приділено розвитку європейської

оборонної промисловості, якою десятиліттями нехтували, вірячи, що війни в Європі більше не буде.

- Це, в тому числі, виконання наших зобов’язань, нашої обіцянки - 50/50, - зазначив міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, анонсуючи закупівлю чергової партії польських розроблених, перевірених і поціновуваних транспортерів Rosomak.

Однак по всій Європі можливості продукувати основні бойові танки та багатоцільові літаки постійно скорочуються. Обсяг виробництва боєприпасів - порівняно з Росією - невеликий.

- Одним із трьох пріоритетів нашого головування є питання захисту цивільного населення, і на наступній зустрічі міністрів внутрішніх справ Європейського Союзу у Варшаві наприкінці січня це буде однією з головних тем, - повідомив міністр внутрішніх справ і адміністрації, Томаш Сємоняк.

У сфері енергетичної безпеки після початку повномасштабного вторгнення в Україну Європа суттєво скоротила закупівлю російських енергоресурсів, але повністю від них не відмовилася. Таким чином, вона зберігає Кремлю можливість не лише вести війну в Україні, а й також здійснювати черговіі ворожі дії проти країн Євросоюзу.

- Диверсії, саботаж, гібридні дії, спрямовані безпосередньо проти наших громадян і нашої держави, - перелічував у Львові Дональд Туск.

Це також питання інформаційної безпеки. Крім протидії актам саботажу телекомунікаційної інфраструктури, потрібні більш ефективні інструменти для протидії російській дезінформації та пропаганді. Це стало зрозумілим під час, зокрема, першого туру президентських виборів у Румунії.

- Не можна дозволити Росії грати за її правилами, тому що вона хоче відновити порядок зразка 19-го століття, систему безпеки, засновану на порозумінні наддержав, - прокоментував Войцех Лоренц з польського Інституту міжнародних відносин.