Lex Kamilek “забороняє обіймати дітей”? Звідки такі вимоги? 

15 серпня 2024 року набули чинності ключові положення змін до Кодексу про сім’ю і опіку та деяких інших законів - так званого “Закону Камілька” або lex Kamilek. Новий закон було прийнято після трагічної смерті восьмирічного Камілька з Ченстохови, якого до смерті закатував вітчим. 

Поправка, яка покликана підвищити безпеку дітей та молоді, впроваджувалася поетапно. Першою важливою датою стало 15 лютого 2024 року - з цього дня особам, які влаштовуються на роботу в установах, пов’язаних із заняттями з дітьми, визначених Законом, необхідно пред’являти довідку з Державного реєстру судимостей про несудимість. 15 серпня набув чинності один із найважливіших елементів закону - вимоги щодо так званих стандартів захисту неповнолітніх. 

Тим часом вже 18 серпня журналіст двотижневика "Najwszy Czas!" Томаш Соммер розповів на порталі X, як його дружина, яка працює в дитячому будинку, “була шокована, коли дізналася, що “lex Kamilek” забороняє обіймати дітей, тоді як для маленьких дітей обійми є базовою потребою”. “Lex Kamilek написав отой самий Марцін Романовський, і вся нинішня урядова коаліція підтримала його у впровадженні цього ідіотизму. Є два можливі пояснення цього явища: або ніхто не читав цього закону, або законодавці не мали контакту з дітьми", - додав Соммер (оригінальний правопис усіх дописів збережено - ред.). 

До 22 серпня цей пост переглянули понад 85 тисяч разів. Однак багато коментаторів вказували на неточності в його змісті. “Вкажіть, будь ласка, який пункт забороняє обіймати дітей. Інакше це просто брехня”; “Ні, Lex Kamilek не забороняє обіймати дітей”; "Дурниця. Нічого подібного в законі немає. І до того ж стандарти захисту неповнолітніх мають бути адаптовані до закладу. Кожен з них розробляє їх для свого середовища. Коли обіймає дитину вихователька або опікуна в дитсадку. І коли обіймає вчитель в середній школі. В стандартах описують такі ситуації”; "Традиційно брехня та/або маніпуляція. Покажіть, де це в законі? Що треба мати в голові, щоб так брехати?" - написали в коментарях. 

Минулого тижня на тему стандартів захисту неповнолітніх також висловився публіцист Лукаш Важеха - він припустив, що ці норми рухатимуться в бік “абсурдної, хворої формалізації”. У відповідь на його допис один із інтернет-користувачів написав, що “на сайтах шкіл і дитсадків” є, серед іншого, “заборона обіймати дитину, розмова учня з учителем лише при відкритих дверях тощо”. Цю публікацію переглянулипонад 36 000 разів. 

Тож про що йдеться в згаданих стандартах захисту неповнолітніх? Хто їх визначає? 

Нагадаємо: у 2023 році нардепи переглянули закон під тиском громадської думки та фахівців, які займаються правами дітей. Тиск став наслідком трагічної долі восьмирічного Каміля з Ченстохови, якого замучив до смерті жорстокий вітчим, що знущався над хлопчиком. Трагедія дитини тривала кілька років. 

Оточення, соціальна допомога та правосуддя не захистили його від страждань. Каміль помер 8 травня 2023 року; Коли він потрапив до шпиталю, лікарі боролися за його життя 35 днів. 

Верхньосілезький “Центр Здоров'я Дитини”, де він проходив лікування, повідомив, що прямою причиною смерті хлопчика стала прогресуюча поліорганна недостатність, до якої призвела серйозна опікова хвороба та важке інфікування всього тіла, спричинене великими опіковими ранами, які довго не лікували. За словами лікарів, хлопчик був занедбаний і недоїдав. 

Парламентський законопроект (поданий депутатами від “Суверенної Польщі”) про внесення змін до Закону - Кодексу сім’ї та опіки та деяких інших актів, що стосується внесення змін до низки законодавчих актів з метою підвищення стандартів участі неповнолітніх у судових процедурах, посилення їх захисту , включно із системним захистом від завдання шкоди та підвищенням рівня поваги до прав людей з інвалідністю, був поданий до Сейму 12 травня. Закон був прийнятий у Сеймі 13 липня (підтримав 441 депутат), а 2 серпня його підписав президент Анджей Дуда. 

Закон передбачає запровадження стандартів захисту неповнолітніх у всіх установах, що працюють з дітьми, а також змінює, серед іншого, положення щодо заслуховування дитини судом. На веб-сайті Уповноваженого з прав дитини (Rzecznika Praw Dziecka, RPD) пояснили, що положення “встановлюють обов’язок для суддів, які розглядають справи про сім’ю та опіку, брати участь у спеціалізованому навчанні та вчитися краще піклуватися про благополуччя дитини у разі спору між батьками чи опікунами" і знати, як розпізнати, чи дитина зазнає насильства". Поправка також передбачає запровадження процедури Serious Case Review, тобто зобов’язання аналізувати найсерйозніші випадки насильства над дітьми. “У кожному такому випадку встановлюватиметься, у тому числі, чому не було вжито належних заходів до того як дитині заподіяно шкоду, а також що робити, щоб запобігти трагічним подіям у майбутньому”, - читаємо на сайті RPD. 

Відповідно до цього закону, серед іншого, при Міністерстві юстиції було створено групу із захисту неповнолітніх, а до кінця 2025 року має бути створено Національний план протидії насильству щодо неповнолітніх. 

Стандарти захисту неповнолітніх, запроваджені “Законом Камілька” - як описала на порталі X заступниця міністра юстиції Зузанна Рудзіньська-Блющ - стають “обов'язковими в місцях, де діти навчаються, розвивають свої зацікавлення, займаються спортом, лікуються, у місцях колективного розміщення, наприклад, у готелях”. 

“Стандарти призначені для захисту дітей і дорослих у реальному світі та кіберпросторі. Цьому служать прописані в них процедури безпечних стосунків і процедури реагування. Дієвість такого реагування вимагає попередньої підготовки дороговказу - як діяти, коли з’являється підозра, що благополуччя дитини під загрозою. Стандарти - це саме така процедура реагування. Стандарти будуть у багатьох місцях, щоб підвищити пильність щодо симптомів насильства. Ми часто чуємо запитання про те, чому стандарти мають бути такими всезагальними. Відповідь проста: тому що кривди завдають не тільки в певних місцях. Це може статися будь-де. І це також можна всюди помітити. Ми не можемо виявитися заскоченими цим. Перш за все, ми, дорослі, повинні бути готові реагувати", - пояснила Рудзінська-Блющ. Вимоги до стандартів контролює група захисту неповнолітніх, керівництво якою здійснює заступниця міністра. 

Впровадження стандартів перевірятимуть, зокрема, органи місцевого самоврядування та Національна інспекція праці. Покаранням за ухилення від виконання цього обов’язку є догана або штраф у розмірі 250 злотих, а у разі повторного невиконання обов’язку штраф збільшується до суми не менше 1000 злотих (стаття 23b поправки). 

Положення щодо стандартів захисту неповнолітніх включено до статей 22b та 22c Закону. Стаття 22b визначає суб’єктів, зобов’язаних запровадити стандарти захисту неповнолітніх, а стаття 22c описує, як має виглядати зміст стандартів. 

Стаття 22c говорить, що стандарти визначають, серед іншого, “принципи дотримання безпечних стосунків між неповнолітніми та персоналом закладу чи організатора, зокрема - поведінку, заборонену щодо неповнолітніх”; “принципи та порядок втручання у разі підозри у заподіянні шкоди або наявності інформації про її заподіяння неповнолітній особі”; “порядок та перелік осіб, відповідальних за повідомлення про підозру у вчиненні злочину проти неповнолітнього, повідомлення суду опіки та піклування, а у випадку установ, які мають такі повноваження, осіб, відповідальних за ініціювання процедури “блакитної картки”, а також “принципи перегляду та оновлення стандартів”. 

Завдання розробки та впровадження стандартів захисту неповнолітніх у школах та установах покладено на керівний орган даної організації чи закладу системи освіти (незалежно від того, державний це чи приватний заклад). Суб’єкти, на яких поширюється дія Закону, зобов’язані проводити оцінку стандартів не рідше одного разу на два роки. Вони повинні розмістити стандарти на своєму веб-сайті та на видному місці в приміщенні. 

Міністерство юстиції розширює рекомендації на сторінці про стандарти захисту дітей. Серед іншого, там оприлюднили документ, який пояснює, як підходити до впровадження стандартів. Зазначають, що “методичні рекомендації слід сприймати лише як підказку, приклад, а не як готовий документ для негайного застосування”, оскільки стандарти мають бути адаптовані до специфіки конкретного місця чи діяльності. Міністерство описало методичні рекомендації для окремих видів об’єктів: 

Ясел Дитячих садків  Шкіл  Лікувальних закладів   Інтернету  Спорту  Готелів та інших місць розміщення  Організаторів відпочинку  Інституційної форми прийомної сім'ї  д  Дітей з особливими освітніми потребами  Дітей іноземців. 

Автор цитованого вище допису писав про дитячий будинок, тобто інституційну форму прийомної сім’ї. У зв’язку з цим Мін’юст створив окремі методичні рекомендації, в яких зазначено, що вони є лише “підказкою, орієнтиром”. Було зазначено, що “керівним принципом усіх дій, які здійснюють персонал закладу та інші особи, які контактують з дитиною, яка перебуває під їх опікою, є діяти на благо дитини, що розуміється як захист її гідності та повага до її прав, і завжди керуватися її інтересами”. 

У преамбулі вказівок зазначено, що “неприпустимим є застосування будь-якої форми насильства до дитини”. Далі у документі описано: терміни, які згадуються в тексті (розділ 1), способи розпізнавання факторів ризику жорстокого поводження з дітьми та реагування на них (розділ 2), правила та процедури реагування у випадку підозри на жорстоке поводження з дитиною (розділ 3), правила безпечного користування Інтернетом та електронними пристроями (розділ 4), моніторинг застосування стандартів захисту дітей (розділ 5) і заключні положення (розділ 6). 

Ми уважно прочитали документ - про заборону обіймів ніде не було сказано. Тим паче, що, як було сказано вище, стандарти не є набором наказів і заборон, а встановлюються на кожному об'єкті індивідуально. 

Натомість у додатку до стандартів захисту дітей зазначено, як потрібно підходити до фізичного контакту з дітьми. “Будь-які насильницькі дії щодо дитини є неприпустимими. Проте є ситуації, коли фізичний контакт з дитиною може бути доцільним і відповідає принципам безпечного контакту: це відповідь на потреби дитини в даний момент, яка враховує вік дитини, етап розвитку, стать, культурний і ситуаційний контекст. Однак неможливо визначити універсальну доцільність усіх таких фізичних контактів, оскільки поведінка, прийнятна для однієї дитини, може бути невідповідною для іншої. Завжди керуйтеся своїм професійним судженням, слухаючи, спостерігаючи та відзначаючи реакцію дитини, просячи згоди на фізичний контакт (наприклад, дотик або обійми), і пам’ятаючи, що навіть за ваших добрих намірів такий контакт може бути неправильно витлумачений дитиною або третіми особами”, - сказано там. 

Тему розвинуло Бюро Уповноваженого з прав дітей у відповіді на запитання Konkret24. 

“Безумовно, при контакті з дитиною працівники та співробітники повинні керуватися повагою до її гідності, суб’єктності та правами дитини, з особливим наголосом на праві на захист від завдання шкоди. Відносини з дитиною повинні підтримуватися прозоро, відкрито та професійно. Будь-яке повідомлення чи дія щодо дитини має бути адекватним ситуації, безпечним, виправданим і справедливим стосовно інших дітей. Не можна торкатися дитини у непристойний, неадекватний спосіб, що переходить межі інтимності дитини, а також не можна вживати вульгарні та неадекватні слова, жести, жарти”, - пояснює Бюро RPD, зазначаючи, що положення поправки “не кажуть нічого про “заборону обіймати дітей”. 

Тому інформація з популярного поста в Інтернеті та інших коментарів такого типу про те, що lex Kamilek “забороняє обіймати дітей”, є неправдою.