Європейський “Зелений курс” - проти чого протестують фермери?

Згідно з задумом ЄС, “Зелений курс” має допомогти перетворити Європейський Союз на сучасну, ресурсоефективну та конкурентоспроможну економіку та, зрештою, призвести до кліматичної нейтральності країн-членів до 2050 року. Однак він передбачає багато зобов’язань, у тому числі для фермерів. Окрім напливу українських продуктів, саме вони стали причиною фермерських протестів у Польщі. Аграрії багатьох європейських країн також протестують проти нових правил. Що таке “Зелений курс”, що він передбачає і чому фермери протестують проти нього?

Європейський “Зелений курс” – це пакет політичних ініціатив, представлених Європейською комісією в грудні 2019 року. Тоді це було презентовано як план побудови сталої економіки ЄС і було підкреслено, що майбутні трансформації в цій сфері мають бути справедливими.

Варто зазначити, що “Зелений курс” та “Спільна аграрна політика” (Common Agricultural Policy, CAP) - дві різні, хоча й пов’язані між собою програми ЄС. CAP - це набір правил, ухвалених ЄС для забезпечення єдиної сільськогосподарської політики в усіх країнах-членах. У той же час нова CAP на 2023-2027 роки діє з минулого року і покликана сприяти реалізації “Зеленого курсу”. Згідно з ним, в обмін на добровільне виконання кліматичних цілей ЄС фермери можуть отримати додаткові субсидії від CAP. Це так звані екосхеми.

“Зелений курс” покликаний стати відповіддю на поточні зміни клімату та погіршення стану навколишнього середовища. Він має на меті допомогти перетворити ЄС на сучасну та конкурентоспроможну економіку.

Основна ціль “Зеленого курсу” - екологічні трансформації в ЄС. Однією із головних ідей є досягнення чистого нульового викиду парникових газів у ЄС до 2050 року. Ця мета означає, що Європа стане першим кліматично нейтральним континентом у світі. Перш ніж досягти повного нейтралітету, до 2030 року ЄС має скоротити викиди CO2 на 55 відсотківпорівняно з 1990 роком, як зазначено в прийнятому в рамках “Зеленого курсу” пакеті “Fit for 55”.

“Зелений курс” поширюється на всі сектори економіки. Він передбачає ініціативи, що стосуються не лише сільського господарства, а й навколишнього середовища та клімату, транспорту, енергетики, будівництва, промисловості та, навіть, фінансів. У кожній із цих сфер були запропоновані нові стратегії (тобто керівні принципи та правила), які, разом узяті, мають сприяти досягненню кліматичної нейтральності.

“Зелений курс” містить багато різних стратегій. До них належать вже згадана “Fit for 55”, а також промислова стратегія ЄС та лісогосподарська, план економіки замкнутого циклу, справедлива трансформація регіонів, залежних від викопного палива, декарбонізація енергетичного сектору, воднева стратегія, стратегія біорізноманіття чи, наприклад, стрвтегія “від поля до столу”. Саме ці дві останні стратегії викликають у фермерів найбільше занепокоєння через значні зміни, які вони мають запровадити.

Зміни в аграрній сфері, передбачені “Зеленим курсом”, стосуються, серед іншого, створення збалансованої сільськогосподарської системи. ‘Європейська агропродовольча система (...) вже є глобальним стандартом з погляду безпечності харчових продуктів, надійності постачання, харчової цінності та якості. Тепер вона також повинна стати глобальним стандартом з

точки зору збалансованого розвитку”, - запевняє Єврокомісія на своєму сайті. “Перехід до збалансованої продовольчої системи, при одночасному забезпеченні доступності цін і доступності продовольства, може створити екологічні, медичні та соціальні переваги, а також забезпечити цьому сектору більш справедливі прибутки”, - зазначає Єврокомісія.

Основними цілями “Зеленого курсу” в сільському господарстві є продовольча безпека, зменшення впливу продовольчої системи на навколишнє середовище, посилення його стійкості та підвищення конкурентоспроможності. Тому запропоновані зміни стосуватимуться низки питань, від використання пестицидів, органічного землеробства до просування агропродовольчої продукції.

Згідно із заявою Європейської Комісії про “Зелений курс”, харчі в Європі мають стати здоровішими, а їх виробництво - менш шкідливим для клімату. Ось чому згадану вище стратегію “від поля до столу” вважають однією із найважливіших підвалин “Зеленого курсу”. Згідно з заявленим, її метою є забезпечення більш здорового та збалансованого харчування в ЄС.

Стратегія “від поля до столу” включає, серед іншого: забезпечення достатньої кількості доступної та здорової їжі, сприяння здоровому харчуванню, зменшення харчових відходів та покращення добробуту тварин. Також передбачено збільшення площ під органічне землеробство - до 2030 року під органічне виробництво має бути відведено 25 відсотків сільськогосподарських угідь в ЄС.

На сільське господарство також впливатиме стратегія біорізноманіття, яка в деяких пунктах узгоджується зі стратегією “від поля до столу”. Вона передбачає, зокрема, розширення заповідних територій - захистом мають бути охоплені не менше 30 відсотків суходолу та морських акваторій ЄС.

Фермери, які протестують, вважають, що положення, включені в “Зелений курс”, є надто амбітними і стануть для них занадто великим тягарем. Їхній спротив викликає 50-відсоткове скорочення використання пестицидів у країнах ЄС, як це передбачено стратегією “від поля до столу” до 2030 року, скорочення використання добрив щонайменше на 20 відсотків та скорочення продажу протимікробних препаратів на 50 відсотків. Втім через протести фермерів голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вже заявила, що відмовляється від ідеї вдвічі скоротити використання засобів захисту рослин.

Подібна ситуація і щодо ще одного з положень “Зеленого курсу” - питання перелогів. З 2023 року для отримання базових прямих виплат у рамках CAP фермери повинні відповідати низці вимог захисту навколишнього середовища (так звані GAEC, стандарти доброї сільськогосподарської культури). До них належить, зокрема, необхідність вилучення частини земель з використання (4 відсотки земель), відведення їх у невиробничі площі для забезпечення відновлення ґрунту (це стосується господарств понад 10 гектарів). Проте фермери вважають, що така вимога обмежить виробництво продуктів харчування та зменшить дохід фермерства. Через протести 13 лютого Європейська Комісія оголосила про рішення тимчасово відійти від цієї норми в 2024 році, пояснивши це складним становищем аграріїв, водночас зберігаючи прямі виплати.

Крім того, у фермерів викликають побоювання загальні цільові показники скорочення викидів CO2. 6 лютого Європейська Комісія оголосила про рекомендацію скоротити парникові гази в Євросоюзі на 90 відсотків до 2040 року та, відповідно до постулатів “Зеленого курсу”, досягти повного кліматичного нейтралітету через десять років. Однак точних цільових показників для самого аграрного сектору не встановлено. У прес-релізі Єврокомісія заявила, що сільськогосподарський сектор “може зіграти роль у трансформації”, а діалог із харчовою промисловістю “є вирішальним для успіху в цій сфері”. За даними Reuters, у попередній версії проекту стверджувалося, що сільське господарство має скоротити викиди інші ніж CO2 (наприклад, метану) на 30 відсотків до 2040 року порівняно з рівнем

2015 року, але зрештою після хвилі протестів це положення було вилучено з документу.