Голова Бюро національної безпеки Яцек Сєвєра говорив у "Фактах по фактах" на TVN24 про випадок знаходження залишків ракети поблизу Бидгощі. Він зазначив, що справа ця "не така проста щоб пояснити і потрібен спокій". - Якщо хтось помилився, то він буде нести за це відповідальність, ніяких поблажок в цьому випадку немає, - підкреслив він.
11 травня очільник Міністерства національної оборони, віце-прем’єр-міністр Маріуш Блащак оприлюднив заяву про ракету, яка 16 грудня впала в Замосьці поблизу Бидгощі - а знайшли у квітні - та про контроль у цьому питанні в Оперативному Командуванні родів Збройних сил.
- Згідно з висновками перевірки, Оперативний командувач знехтував своїми службовими обов'язками, не повідомивши про об'єкт, який з'явився в повітряному просторі Польщі, ані мене, ані Урядовий центр безпеки та інші служби, передбачені процедурами, - сказав керівник Міністерства національної оборони.
Усе це прокоментував у "Фактах по фактах" голова Бюро національної безпеки, майор запасу, доктор Яцек Сєвєра.
За його словами, "тут дуже багато нюансів, тому цю справу так важко пояснити". Він додав, що "випадок є абсолютно унікальним і, безсумнівно, має значний вплив на безпеку держави, але й ухвалені на його основі рішення також матимуть фундаментальний вплив на безпеку держави".
Сєвєра: основне питання полягає в тому, про що Оперативний командувач доповідав міністру
Сівєра зазначив, що "перше основне питання - це те, що Оперативний командувач доповів міністру, про що знав міністр?".
- Тому, що інформація - згідно із заявою міністра Блащака - стосується передачі інформації про об’єкт, який може бути ракетою, який наближається до Польщі, дата - 16 грудня, і, водночас, інформація стосується реєстрації радіолокаційного відбиття на радіолокаційних станціях у Польщі, що не рівнозначно ідентифікації повітряного судна чи об’єкта типу ракети, - продовжив він і додав, що це "дуже важливо розрізняти".
- При виявленні активності авіації Російської Федерації така інформація дуже часто проходить через мережу зв’язку союзників. Тоді дійсно підвищується готовність засобів оборони союзників, - зазначив Яцек Сєвєра.
Коли підняли в небо польські та американські літаки?
- Тут ми підійшли до першого ключового питання: як діє держава у стані війни у порівнянні з тим як діє держава, яка перебуває у стані миру. У стані миру реагування цілковито інакше. Під час воєнного стану держава приземляє цивільну авіацію, цивільний повітряний рух відсутній, і будь-яке відбиття сигналу радара, яке протягом цього періоду - з моменту злету дальньої авіації - опиниться в зоні радіолокаційного відбиття, є потенційною ціллю для протипловітрянох оборони або для винищувачів. З іншого боку, в країні, яка не бере участі у збройному конфлікті, для будь-яких дій необхідне перехоплення, тобто дати команду на перехоплення, підняти засоби, які на чергуванні (...) - пояснив керівник Бюро національної безпеки.
Як він сказав далі, посилаючись на заяву міністра Блащака, 16 грудня було піднято в повітря дві пари винищувачів - польську та американську. "Вони були в повітрі в той день, це важливо для розуміння ситуації", - додав він.
- Наземні радіолокаційні станції - без уточнень (скільки їх було) - зафіксували радіолокаційне відбиття. Також були підняті, відповідно до процедур НАТО, дві чергові пари літаків. Ці літаки відбиття не зафіксували, - продовжив він.
Сєвера: можна відкрити вогонь й по самих лише відбиттях зафіксованих радарами, але це суперечить процедурам НАТО
- Більшість коментарів починається з "чому цей об’єкт не збили?". Для збиття такого об’єкта вкрай важливо щоб пілот встановив з ним зоровий, перехопити, бо умови того дня були жахливі. Видимість у північній частині Польщі подекуди - через обмерзання та крижаний туман - сягала двохсот метрів, - продовжив Сєвера.
- На дві, три, чотири наземні радіолокаційні станції нас є дві чергові пари, дві американські. Кожен із цих літаків має власну бортову радіолокаційну станцію, яка досягає кількох десятків кілометрів, (...), і жоден із них не виявляє цілі, жоден із них не перехоплює, - сказав Яцек Сєвєра.
Гість TVN24 зазначив, що "вогонь можна відкривати й по самих лише відбиттях сигналу радарів, але це суперечить процедурам НАТО". Він пояснив, що це можна зробити, якщо ти впевнений, у що стріляєш. - А тут такої певності нема. Це трактування інформації, наданої міністром оборони, - підкреслив він.
Сєвєра: так само ситуація виглядала б у будь-якій іншій європейській країні-союзниці НАТО
Сєвера, розповідаючи далі про спроби пошуку об’єкта, знову посилався на тодішні несприятливі погодні умови. - Погода на той час була такою, що дозволяла політ підрозділу ASAR, тобто пошуково-рятувального гелікоптера. Місцями видимість була обмежена до 200 метрів. Це умови, в яких пошук із застосуванням гелікоптера є складним, - додав він.
Керівник Бюро національної безпеки заявив, що "ця ситуація була б такою ж у будь-якій іншій європейській країні-союзниці НАТО". - Немає інструкцій, які б чітко вказували, коли пошук повинен бути припинений, коли він має бути відновлений і за яких обставин, - сказав він.
Він додав, що немає інструкцій, "які б конкретизували кваліфікацію таких цілей за відбиттям РЛС і рівень, на якому слід приймати рішення".
Сєвєра: поблажок немає
Сєвєра також сказав, що для з'ясування справи "потрібен спокій".
Він також сказав про можливі персональні наслідки, які настануть. - Якщо хтось помилився, то він буде нести за це відповідальність, ніякої поблажливості в цьому випадку немає, - підкреслив він. - Священних корів нема. У разі виявлення помилок чи недбальства винуватця буде притягнуто до відповідальністі, - запевнив він.
Сєвєра про зустріч президента з генсеком НАТО
Керівник Бюро національної безпеки також розповів більше про функціонування польської протиповітряної оборони. - Справа в тому, що протиповітряна оборона Польської Республіки розвивається сьогодні так швидко, як ніколи раніше, - сказав він.
На запитання, чи можна із ситуації біля Бидгощі зробити висновок, що ми повинні ретельніше спостерігати за тим, що з’являється в нашому повітряному просторі, він відповів, що "без сумніву так". - Сьогодні міністр оборони підготував візит до наших італійських партнерів, у результаті якого в польські територіальні води буде введено контингент ракетного корабля, який підтримуватиме протиповітряну оборону в північній частині Польщі, а також охоронятиме критичну інфраструктуру, - повідомив він.
- Спеціально перед програмою я попросив зробити виписку щодо авіаційних інцидентів із використанням радіолокаційної зйомки, усіх інцидентів, які сталися не в Україні, а в сусідніх країнах, з початку війни. Їх було 11. Кожен мав різний перебіг, але кожен з них потребує аналізу та модифікації процедур на рівні НАТО. Цьому була присвячена вчорашня зустріч пана президента з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, - сказав Сєвєра.
Сєвєра про "відсутність згоди" президента на вирішення питань "лише на основі публічного обговорення"
Голову Бюро національної безпеки також запитали про що свідчить поява президента, невдовзі після заяви міністра Блащака 11 травня, на публіці разом із Оперативним командувачем родів Збройних сил генераломТомашем Пьотровським, проти якого глава Міністерства національної оборони сформулював звинувачення. . – Це відсутність згоди президента на те, щоб такі важливі для безпеки держави питання вирішувалися лише на основі публічного обговорення, – зазначив гість «Фактів по фактам».
Українське телебачення в прямому ефірі Безкоштовно та без реєстрації
Źródło: TVN24