Експерт Центру східних досліджень Марек Менкішак про російську тактику у війні з Україною та Заходом

Як пише Менкішак, "режим Путіна став заручником війни з Україною. Це мала бути швидка операція, яка б завершиласч взяттям України під контроль, залякала б Захід і змусила його піти на подальші поступки російському шантажу ескалацією".

"Натомість, - додає він, - Росія має важкий збройний конфлікт, який поглинає її збройні сили". Менкішак зазначає, що Росія вже втратила в Україні набагато більше людей і техніки, ніж Радянський Союз за десять років в Афганістані, і "ефект західних санкцій поступово посилюється, послаблюючи економіку".

"Росія знає, що тривала інтенсивна війна та постійні санкції чи їх посилення загрожують серйозною кризою для держави. Тому вона обирає тактику швидкої ескалації, намагаючись переламати ситуацію на свою користь", - вважає політолог.

Останнім часом Росія посилила свої атаки на українські міста, завдавши масованих ракетних ударів по Києву та іншим великим центрам країни. Основна ціль агресора - критична інфраструктура, в тому числі енергетична, та житлові масиви.

"Найближча мета Москви - відбити у США та інших країн Заходу бажання якісно збільшити військову підтримку України, що дозволило б Києву досягти значних успіхів на фронті", - каже експерт OSW.

Тут він згадує про два "інструменти", які використовує Кремль.

"Перший - це "батіг": залякування погрозами застосувати тактичну ядерну зброю. Москва знає, що не залякає українців, але розраховує на страх перед великою війною на Заході, особливо в Європі", - вважає Менкішак. "Точкові удари Росії по критичній енергетичній інфраструктурі Європи також є частиною цієї тактики. Таким чином Москва демонструє, що у неї є здатність і політична воля значно збільшити економічну шкоду Заходу".

Друге знаряддя, як він пише - "пряник". "Меседжі про готовність до мирних переговорів інтенсивно транслюються російськими дипломатами та політиками. Ціллю є та частина західної еліти та громадської думки, яка боїться ескалації та зростання вартості конфлікту та хоче чинити тиск на Київ".

"Обидва ці інструменти Росії підтримують, свідомо чи ні, ті західні (американські та європейські) експерти, журналісти та політики, які лякають загрозою великої війни та економічної катастрофи, та закликають до перемир’я - де-факто за рахунок України”, - зазначив експерт Центру східних досліджень.

За словами Менкішака, "велика надія Москви - прийдешня зима". На його думку, Росія розраховує на "кумулятивний ефект прискореної, де-факто загальної, мобілізації та певних успіхів на фронті, а також ударів по енергетичній інфраструктурі України, які мають спричинити гуманітарну кризу та хвилю біженців".

"До цього слід додати наслідки припинення переважної більшості поставок російського газу та, можливо, поставок нафти до Європи, що призведуть до поглиблення енергетичної кризи. Також можливо, що Росія розірве зернову угоду, поглибивши продовольчу кризу та породивши хвилі мігрантів з Африки та Близького Сходу", – прогнозує політолог.

Він додає, що "Росія сподівається, що кумулятивний ефект цих явищ призведе до внутрішньої кризи в ключових європейських країнах, спровокує масові протести та призведе до зміни урядів та/або перегляду їхньої політики щодо Росії та України: зриву санкційної солідарності та скорочення підтримки України".

Експерт наголошує на необхідності "швидкої максималізації - якісної та кількісної - підтримки України, особливо військової".

Це допомогло б українським військам повернути "максимум окупованих територій" і викрило б провал політики Путіна, що, на думку аналітика, збільшить як витрати Москви, так і поглибить напруженість у Росії.

"З іншого боку, важлива послідовна політика, орієнтована на довгостроковий ефект: посилення та поглиблення санкцій проти Росії, розрив зв’язків з Росією в економічному та енергетичному сенсі, максимальна політична ізоляція та делегітимізація режиму Путіна, стратегічна комунікація", - підсумовує Менкішак.