В принципі, вони нормальні, але це потрібно було зробити ще рік тому, - так сказав про нові правила транзиту українського зерна через Польщу Мацєй Самцік, фінансовий журналіст, головний редактор "Суб'єктивно про фінанси" на TVN24. Він зазначив, що ці дії прострочені на рік, і для їх виконання достатньо було простого підрахунку.
Українське зерно, яке прямуватиме через Польщу, будуть конвоювати і контролювати системою SENT, - повідомив у вівторок міністр сільського господарства Рафал Телюс. Поставки українського зерна через Польщу опечатуватимуть електронними GPS-пломбами. Це нові домовленості після польсько-українських консультацій. З п'ятниці, з опівночі, буде запущено транспортування сільгосппродукції з України через Польщу. Як повідомив міністр розвитку та технологій Вальдемар Буда, буде введено положення, яке не дозволить цим товарам залишатися в Польщі, їх не можна буде вилучити з транзиту.
Польський ринок заповнений українським зерном
Головний редактор порталу "Суб'єктивно про фінанси" Мацєй Самцік, відповідаючи на запитання про ситуацію з польським та українським зерном, зазначив, що уникнути проблеми з надлишками зерна з України - справа простої арифметики.
-- Достатньо рахувати в межах 20 і вміти додавати і віднімати, щоб знати, що це українське зерно не поміститься ні на наших складах, ні в портах. Я вчора дивився дані про виручку PKP Cargo, головної компанії, яка возить різні речі по країні, і скільки вони перевезли зерна і сільгосппродукції - це 3 мільйони 200 тисяч тонн. Майже на мільйон більше, ніж зазвичай. Це зерно ми повинні мати можливість перевозити в інші порти, але питання в тому, чи зможе ця залізниця перевезти більше чи ні, – зазначив журналіст.
Про правила транспортування українського зерна, озвучені вчора міністром Робертом Телюсом, Самцік сказав, що "в принципі вони нормальні, але це потрібно було зробити рік тому".
- Закон не змінився, всі правила ті самі, питання, чому цього не зробили рік тому? Може йдеться про те, що хтось має заробляти гроші? Чи справа в тому, що насправді зерно мало заполонити наш ринок і ми повинні були трохи дешевше платити за хліб, незалежно від того, з якого зерна, хорошого чи поганого, він був. Чи тому, що тепер вибухнув скандал і щоб ми всі перестали любити українців? В основному є три варіанти, і всі вони ймовірні. А є ще повна дурість і тотальна безвідповідальність, це варіант номер чотири, - підсумував він.
Базова інфляція зростає 20-й місяць поспіль
На питання про високу базову інфляцію в країні Гість "Встаєш і знаєш" зазначив, що ми маємо справу з "тривожною тенденцією".
- Споживання падає. Ми витрачаємо на покупки на 10 відсотків більше, але реально, з урахуванням рівня інфляції, це на 5-6 відсотків менше, ніж минулого року, тобто купуємо менше, що теоретично має спонукати продавців припинити підвищення цін, але цього не відбувається, і це, на жаль, дуже тривожно, - сказав Самцік.
Журналіст зазначив, що існує дві причини існування високої базової інфляції та такого зростання цін.
Самцік зазначив, що хоча базова інфляція формально не враховує ціни на пальне, вони туди входять, тому що "підприємці повинні якось транспортувати цю моркву на ринок".
- Якщо у нас в країні багато енергетичних монополістів, якщо у нас дійсно централізовано регулюються ціни, то важко сказати, наскільки те, що сьогодні у нас висока базова інфляція, пов’язане з тим, що продавці жадібні, і наскільки це пов'язано з тим, що державні компанії тримають такі ціни, що змушують трейдерів продавати нам дорого, - зазначив він.
"Боюсь, що інфляція у нас вже в головах"
Журналіст зауважив, що більшість із нас не дивують високі ціни. "Я боюся, що у нас вже в голові інфляція", - сказав він.
- З одного боку, ми до цього звикли, а з іншого - виробники, можливо, вже вписали це в свої бізнес-моделі, і тут десять виступів президента НБП не допоможуть, - додав він.
Базова інфляція в березні 2023 року
Дані Національного Банку Польщі: у березні 2023 року інфляція без урахування цін на продукти харчування та енергоносії склала 12,3 відсотка в річному вимірі. Річний індекс споживчих цін за аналізований період становив 16,1 відсотка.
- без урахування адміністративно регульованих цін (підлягають державному контролю) - 15,7% проти 18,1% на місяць раніше;
- без урахування найбільш мінливих цін - 16,0% проти 15,5% на місяць раніше;
- без урахування цін на продукти харчування та енергоносії - 12,3% проти 12,0% на місяць раніше;
- так звана урізана середня, що ігнорує вплив 15 відсотків цінового кошика з найменшою та найвищою динамікою, склалп 15,5 відсотка, порівняно з 17,0 відсотками місяцем раніше.