Допомога громадянам України.  Сейм ухвалив поправки до закону

За поправку віддали голос 429 депутатів, проти були 9 депутатів "Конфедерації", а 13 депутатів - від "Громадянської Коаліції", Лівих і "Конфедерації" - утрималися від голосування.  Сейм також прийняв поправки, подані депутатами від ПіС, Лівих і "Польщі 2050", які уточнювали деякі положення.

Прийнята поправка так званого   Спецзакону про  допомогу змінює правила надання допомоги воєводами, органами місцевого самоврядування та іншими державними установами в місцях колективного розміщення.

З березня біженці зможуть отримувати таку допомогу на термін до 120 днів від першого прибуття до Польщі.  Після цієї дати біженець, який не належить до особливо вразливих груп, щоб отримати таку допомогу повинен буде покрити частину витрат і отримати номер PESEL.

Відповідно до поправки, з березня громадяни України, які перебуватимуть у Польщі понад 120 днів, повинні будуть покривати 50 відсотків вартості цієї допомоги, але не більше 40 злотих на особу на день.  У свою чергу, з травня для біженців, які перебувають у Польщі понад 180 днів, частка витрат зросте до 75 відсотків (не більше 60 злотих на день).

Допомога в таких місцях не буде обмежена для особливо вразливих категорій.  Відповідно до поправки, інваліди та особи, які здійснюють догляд за ними, діти, особи пенсійного віку, вагітні жінки, особи, які виховують дитину віком до 12 місяців, особи, які доглядають не менше трьох дітей, а також особи, які перебувають у складній життєвій ситуації не будуть повинні покривати витрати на проживання.  Після 120 днів після прибуття до Польщі допомога буде продовжена безкоштовно.

Метою поправки також є впорядкування системи виплати допомоги біженцям.  Згідно з пропозицією, виплати будуть утримані, якщо біженець залишить Польщу.  Також залишиться в силі положення про те, що якщо така поїздка перевищує 30 днів, громадянин України втрачає статус, що випливає з Спецзакону, і, таким чином, втрачає право на виплати.  Такий статус може бути наданий повторно, якщо українець знову втече до Польщі внаслідок військових дій у його країні.

Поправка також санкціонує електронний документ, доступний у додатку Diia.pl (еквівалент mObywatel для українських біженців), як документ на проживання для українських біженців.  Цей документ разом із проїзним документом дасть право громадянину України багаторазово перетинати кордон без необхідності отримання візи.

Крім того, з закону буде вилучено норму про особливий порядок видачі біженцям посвідки на тимчасове проживання.  Автори підкреслили, що ця зміна жодним чином не позбавляє біженців права залишатися в Польщі, яке Спецзакон гарантує протягом 18 місяців з 24 лютого.

У ході роботи над проектом змін було додано положення, яке передбачає, що з 1 квітня 2023 року зможуть подавати документи на отримання посвідки на тимчасове проживання українські біженці, які влаштувалися на роботу або ведуть бізнес.

- Це крок назустріч очікуванняи біженців, які хочуть на довше планувати своє життя в Польщі, - пояснив заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Павел Шефернакер.

Також зміняться правила реєстрації громадян України.  Після прибуття до Польщі біженці матимуть 30 днів, щоб подати заяву на номер PESEL.  Ті, хто вже прибули до Польщі після російської атаки, і ще не подали таку заяву, матимуть на це 30 днів з моменту набуття поправкою чинності.  Досі термін реєстрації в системі PESEL становив 90 днів після в’їзду до Польщі.

Поправка також передбачає продовження законності перебування громадян України, які легально проживали в Польщі до війни, до 24 серпня 2023 року.  Наразі закон забезпечує їхнє законне перебування до кінця цього року.  Поправка також забезпечить дію податкових пільг поточного року для тих, хто допомагає Україні, і на наступний рік

Поправка також містить положення про подальшу фінансову підтримку органів місцевого самоврядування для виконання додаткових освітніх завдань для дітей з України.  На ці завдання у Фонді допомоги на 2023 рік заплановано понад два мільярди злотих.

Положення також дозволить перераховувати кошти з Фонду на цілі, пов’язані, серед іншого, з оцифруванням об’єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини в Україні.  Кошти підуть до Фонду міжнародної солідарності.  За даними OSR (оцінка наслідків впровадження - є супровідним документом для нормативного акту - ред.), це становитиме 4,5 млн злотих.  Кошти Фонду також можуть бути використані для фінансування завдань Польського Червоного Хреста, які виконує Національне бюро інформації та розшуку.