Дезінформація у 2024 році. Три небезпечні явища. Новий активний гравець

У січні 2024 року верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель оголосив, що цей рік "стане основною мішенню для дезінформації та зовнішнього втручання". Він мав на увазі перш за все президентські вибори в Сполучених Штатах і вибори до Європейського парламенту, які є важливими для світу та Європи, а також важливі в регіональному масштабі парламентські вибори в Грузії та президентські вибори в Молдові та Румунії. Наприкінці 2024 року ми вже знаємо, що слова Борреля були пророчими. Проросійська дезінформація намагалася вплинути на рішення виборців у різних регіонах світу і це був не єдиний спосіб, у який росіяни атакували демократію.

Незалежно від того, де проводилися такі операції, цілі були однакові: поглиблення розколу в суспільствах, поляризація думок, підрив довіри до офіційних інституцій, внесення радикальних посилів у публічне обговорення та формування ймовірного ворога. Ідея полягала в тому, щоб сформувати недовіру до конкретних груп: демократичних урядів, науковців та експертів, і, перш за все, іммігрантів - як з-за меж Європи, так і з України.

Аналітики Центру аналізу дезінформації NASK написали в підсумковій доповіді за 2024 рік, що "основною і найважливішою лінією захисту від дезінформації є свідоме громадянське суспільство". Тож про які процеси впливу ми повинні знати? Представляємо три основні сфери, де дезінформаційна діяльність у 2024 році була найбільш помітною та особливо небезпечною. У цьому випадку вже не можна говорити про окремі інциденти. Особливо, коли такі дії відверто підтримують політики.

Терміни "демократія" та "дезінформація", хоч і звучать польською мовою схоже, але виключають одне одного. 2024 рік чітко показав, що дезінформація наразі спрямована насамперед на боротьбу з демократією та підрив довіри громадян до усталених демократичних процесів - таких як вибори. Суспільство Сполучених Штатів стало полігоном для творців дезінформації в цій сфері перед листопадовими президентськими виборами.

Головним гравцем була Росія, а пов’язані з нею групи діяли злагоджено, масово і часто не приховуючи цього. Прикладом може бути пов’язане з Кремлем формування "Шторм-1516" - це ферма тролів, відповідальна за створення та розповсюдження підроблених фотографій і відеозаписів, призначених для впливу на рішення американських виборців.

Важливим мотивом дезінформації, пов’язаної з виборами, були наративи про маніпуляцію виборчим процесом і, отже, потенційно сфальсифіковані результати. У США такі меседжі розповсюджували ще перед виборами, зокрема, політики-республіканці на чолі з Дональдом Трампом. У соціальних мережах їх підсилили відеозаписами, які мали на меті довести, наприклад, що машини для голосування не працюють належним чином і один виборець може голосувати кілька разів. У справу щодо одного з таких записів втрутилося навіть ФБР, яке повідомило, що люди, які заявили, що голосували кілька разів, були не гаїтянами, як стверджувалося у фейках, а "російськими суб'єктами впливу".

Дезінформаційні тези про "сфальсифіковані вибори" у 2024 році стосувалися не лише Сполучених Штатів. Експерти Центру аналізу дезінформації NASK заявили у звіті "Дезінформація на виборах у всьому світі": "На основі спостереження за наративами дезінформації під час виборчого процесу в Тайвані, Мексиці, США, Сенегалі, Південній Африці, Польщі та багатьох країнах Європейського Союзу, можна зробити висновок, що тренд 'fraud election' (з анг. - виборче шахрайство) є головним або одним із головних факторів, присутніх у виборчих процесах у 2024 році".

У Європі прокремлівська дезінформація посилилася напередодні виборів до Європарламенту в червні. В офіційних повідомленнях у першій половині 2024 року Європейська Комісія повідомляла про “посилення російського впливу”, а заступниця голови Єврокомісії Вера Йоурова заявила, що діапазон дезінформаційних дій був адаптований до конкретної країни та включав різні дії, починаючи від простих маніпуляцій із відеозаписами чи фотографіями до складних deep fakes, створених за допомогою штучного інтелекту.

Ще потужніше росіяни діяли в Молдові, яка не є членом ЄС, де перед жовтневими президентськими виборами було зафіксовано не лише виняткове посилення дезінформаційних кампаній, а й приклади підкупу виборців людьми, пов’язаними з Росією.

Фінальним акордом дезінформаційних кампаній 2024 року щодо демократичних процесів виявилися президентські вибори в Румунії. У першому турі переміг проросійський політик Келін Джорджеску, якому попередні опитування не давали жодних шансів на перемогу. Перш ніж дійшло до другого туру конституційний суд Румунії визнав вибори недійсними, посилаючись на звіт спецслужб, який показав, що під час першого туру були організовані кібератаки на виборчі системи, в які був залучений зовнішній "державний суб'єкт". Було доведено, що в TikTok проводилася скоординована кампанія з просування Джорджеску за гроші з невідомих джерел. "Іноземне втручання та дезінформація: те, що сталося під час виборів у Румунії, є тривожним дзвінком для всіх нас!" - написала Група прогресивного альянсу соціалістів і демократів у Європейському парламенті в коментарі після того, як Європейська Комісія почала розслідування ролі TikTok під час виборів у Румунії.

Фахівець з дослідження дезінформації в інтернеті, доктор Даріуш Ємельняк, професор Академії Леона Козьмінського, у коментарі, надісланому Konkret24, відзначає, що "драматичною зміною", яку спостерігали у 2024 році, було "доведення Росією до досконалості механізмів політичної дезінформації". "Особливо це було помітно в Молдові, але такі дії були помітні й у багатьох інших країнах, включно з Польщею, і до сьогодні не зустріли відповідного опору", - каже експерт. "Хоча у нас є все більше проектів з моніторингу дезінформації в ЄС (наприклад, Європейська обсерваторія цифрових медіа та група проектів HADEA, є також ініціативи окремих держав-членів), виглядає так, що боротьбі з дезінформацією та інформаційній війні слід приділяти набагато більше ресурсів", - вважає він.

Черговий рік війни в Україні приніс чергову хвилю антиукраїнської дезінформації. Користуючись зростаючою нехіттю до українців у Європі - включно з Польщею - прокремлівські пропагандистські центри посилили меседж про те, що насправді українці завдяки війні тільки збагачуються, і що не варто і не потрібно їм допомагати. Найбільшим бенефіціаром міжнародної допомоги для України є начебто не українська армія, а українська влада на чолі з президентом Володимиром Зеленським та його родиною. Згідно з багатьма дезінформаційними наративами, у 2024 році вони нібито використали отримані кошти допомоги на купівлю дорогих автомобілів чи нерухомості.

Так, наприклад, президент України нібито купив казино на Кіпрі, розкішний готель в Альпах або резиденцію короля Чарльза у Великій Британії. Його дружина Олена Зеленська нібито купувала розкішний Bugatti, а теща - віллу в Єгипті. У рамках наративу про розтрату коштів допомоги було поширено повідомлення про те, що завдяки цим коштам у Києві відкрили першу криту гірськолижну трасу. Такі повідомлення мають щонайменше три спільні риси: вони неправдиві, є частиною прокремлівської інформаційної війни та мають на меті переконати реципієнтів за межами України в безглуздості подальшої допомоги цій країні.

У Konkret24 ми розповідали про одну з акцій Кремля, метою якої є, зокрема, послаблення підтримки України Заходом. Це "Операція Підтинання", яка проводиться з використанням штучного інтелекту (ШІ) з 2023 року в низці країн, зокрема в Польщі. Вона дискредитує українську владу та стверджує, що війна в Україні просувається до перемоги Росії.

Уже в 2023 році ми помітили потік графічних матеріалів, створених штучним інтелектом, в Інтернеті та соціальних мережах, але в 2024 році їх почали масово і систематично використовувати в кампаніях з дезінформації. Самі вироби стали більш професійними. Продукти штучного інтелекту стає все важче ідентифікувати - особливо пересічним користувачам соціальних мереж - і вони з’являються на різні теми. Графіка, фільми та аудіоматеріали, згенеровані штучним інтелектом у 2024 році, використовувалися в політичних повідомленнях - наприклад, у згаданій вище російській "Операції Підтинання" і під час виборчої боротьби в США - або щодо відомих людей (наприклад, фейк-новини про Ілона Маска і "водяний двигун"), але також і в наративах, пов’язаних із відомими подіями.

Прикладом останнього з перелічених застосування штучного інтелекту були фейкові новини, які поширювалися під час повеней на південному заході Польщі або погодних катаклізмів в інших частинах світу. Згенеровані комп’ютером зображення, призначені для посилення настрою небезпеки, коли щось небезпечне дійсно відбувається, особливо сильно впливають на одержувачів. Цей тип дезінформації заснований на людському страху, а сугестивні зображення лише посилюють його.

У 2024 році штучний інтелект також масово використовувався в різних типах онлайн-шахрайств, спрямованих на вимагання особистих даних або заволодіння обліковими записами банківськими чи в соціальних мережах. Компанія Meta - власник, серед іншого, Facebook, Instagram і Whatsapp - у звіті за три квартали 2024 року повідомляла, що кіберзлочинці використовували штучний інтелект для створення підроблених фотографій профілів, які використовуються для шахрайства, для масового дублювання контенту або навіть для генерації відео телеведучих, препаровані записи якиз повинні були надати шахрайським кампаніям вірогідності.

Ми також спостерігали такі злочинні дії в польській мережі - наприклад, у липні під час тенісного турніру на Вімблдоні в соцмережах з’явився сумнівний запис Іги Свьонтек. Виявилося, що це фільм із зображенням польської тенісистки, підготовлений за допомогою штучного інтелекту, який шахраї використовували для просування сторінок у Facebook з фальшивими інвестиціями в проект Baltic Pipe.

Дедалі більша конкуренція на ринку штучного інтелекту призводить до того, що інструменти стають дешевшими, а шахраям та розробникам дезінформації користуватися ними легше. Даріуш Ємельняк називає це "вибухом дешевих інструментів для генерування тексту, зображень, звуку та відео, які здатні імітувати реальність практично ідеальним чином". "Створення дезінформації стало майже безкоштовним і не потребує багато часу, що стало ідеальним подарунком для тоталітарних режимів або антивакцинальних груп (часто фінансованих першими)", - зазначає професор Ємельняк.

Доктор Міхал Марек з Ягеллонського університету, засновник "Центру досліджень сучасного середовища безпеки", звертає увагу на інший феномен. "Одна з чітких тенденцій, яка проявилася у питанні зовнішньої дезінформації у 2024 році, стосувалася виняткової активізації білоруської сторони. Це викликає занепокоєння, оскільки виглядає так, що Мінськ взяв на себе тягар діяльності, пов’язаної із зараженням польської інфосфери повідомленнями з-за східного кордону", - пояснює він в аналізі, надісланому Konkret24. На його думку, враховуючи зосередженість московських центрів на інших напрямках, Мінськ може концентрувати свої можливості та ресурси власне на польському напрямку. "Викликає занепокоєння участь польських громадян у процесі дезінформаційної діяльності Мінська. Білоруська сторона явно активно намагається схилити поляків до співпраці не лише у сфері розвідувальної діяльності, а й у роботі на дезінформаційний апарат", - зазначає доктор Марек.

Головний "герой" в цьому випадку, звісно, колишній суддя Томаш Шмидт, який 6 травня 2024 року з’явився на прес-конференції в Мінську, на якій оголосив про відставку з посади у Воєводському адміністративному суді у Варшаві та звернувся до білоруської влади із заявою про надання притулку. Він пояснив, що його відставка і від'їзд до Білорусі є вираженням "протесту проти політики, яку проводить польська влада щодо Білорусі та Росії". У червні окружний суд у Варшаві видав Європейський ордер на арешт Шмидта, підозрюваного в шпигунстві, на вимогу прокуратури. Колишнього суддю оголошено в розшук. Відколи Шмидт перебуває в Білорусі, він займається прокремлівською пропагандою, а в профілях, які нібито належать йому, публікується контент, який узгоджується з російською політикою. Шмидт відвідав російські та білоруські ЗМІ, де зображував себе жертвою “польського режиму” та хвалив білоруський та російський режими.

"Виразним трендом, який проявився у 2024 році, є дедалі серйозніше залучення до процесу популяризації російської та білоруської дезінформації в Польщі широко відомих порталів і тижневиків, що формують громадську думку", - продовжує доктор Марек. "Якщо в минулі роки певні наративи суто антиукраїнського чи антинатовського характеру не з’являлися на обкладинках тижневиків, то сьогодні деякі медійні середовища дозволяють собі публікації, які прямо просувають тези, що відповідають інтересам Москви. Це явище вимагає особливого аналізу та уваги", - вважає експерт.

Білоруські ЗМІ також приділяють більше місця Польщі, представляючи її як загрозу демократії та країну, яка прагне конфлікту зі своїми східними сусідами. Наприклад, у липні на телеканалі "Білорусь 1" був показаний пропагандистський фільм під назвою "Нелюди". Він представив історії про нібито жорстокі дії польських, литовських і латвійських прикордонників на кордоні з Білоруссю. Водночас у ньому показано Білорусь як країну, яка надає медичну та гуманітарну допомогу мігрантам.

Популярні дезінформаційні наративи білоруської системи пропаганди стверджують, що Польща несе відповідальність, серед іншого, за: жорстоке поводження з мігрантами, підкидання тіл з території Польщі до Білорусі, спричинення міграційної "кризи" та допомогу в незаконному перетині польського кордону з Білоруссю.

Окрім описаних вище явищ, у 2024 році ми продовжували спостерігати дезінформаційну діяльність антивакцинальних, антикліматичних та антиєвропейських груп. І увесь час це були масові акції, часто скоординовані, часто підтримувані політиками - в тому числі польськими. В рамках таких акцій домінували певні наративи.

Теорії змови щодо клімату

Уже у 2023 році ми спостерігали відродження дезінформаційної діяльності, яка ставить під сумнів науковий консенсус щодо зміни клімату, тобто фейкових новин, спрямованих на те, щоб переконати громадськість, що вчені та ЗМІ брешуть про зміну клімату. Це посилилося у 2024 році, чому сприяли бурхливі погодні явища, які особливо вплинули на людей і про які широко повідомляли ЗМІ. Серед іншого це були повені в Центральній і Східній Європі, включаючи Польщу; раптова повінь в Іспанії або пожежі в Сполучених Штатах.

Такі події зазвичай супроводжувалися хвилею коментарів від теоретиків змови - вони стверджували, що причиною цих явищ є не кліматичні зміни, спричинені людиною, а штучне втручання в погоду чи навіть “погодна зброя”, наприклад, американська військова програма HAARP. Особливо багато таких повідомлень стало після повені, що обрушилася на південний схід Іспанії в жовтні.

Біженці з України почуваються в Польщі "краще, ніж поляки"

Російські та проросійські джерела постійно намагаються переконати мешканців прикордонних з Україною країн, що прийняті два роки тому біженці з цієї країни мають кращі умови проживання, ніж вони. У 2024 році в польській мережі була поширена інформація про те, що: "середньостатистична українська родина" в Польщі начебто отримувала 10 тисяч злотих на місяць у рамках різноманітних пільг; українці нібито стали “найбільшою групою слухачів” поліцейської академії в Щитно; лунали залякування, що в польську поліцію влаштовується все більше громадян України; Сенат Польщі начебто прийняв постанову про звільнення від прибуткового податку громадян України та Білорусі.

Як ми переконалися в Konkret24, ці повідомлення були неправдивими і мали на меті лише посилити невдоволення українськими біженцями в Польщі. Політики "Конфедерації" виявляли особливу активність у таких темах і в публічних політичних дискусіях неодноразово зазначали, що влада ставиться до біженців з України краще, ніж до поляків.

Європейський Союз "забороняє"

Противники європейських правил продовжували стверджувати, що ЄС постійно винаходить нові заборони, обмежуючи свободу особистості. Неправильне тлумачення ідей ЄС щодо кліматичної політики, особливо Європейського "зеленого курсу", поширювалося в соціальних мережах і на веб-сайтах, які нібито були інформативними. Але вони також фігурували у заявах політиків, головним чином "Конфедерації", "Суверенної Польщі" та "Права і Справедливості".

У рамках дезінформації, націленої проти ЄС, у 2024 році ми дізналися, що ЄС "планує заборонити вирощування овочів і фруктів для власних потреб, щоб врятувати планету". Або про те, що ЄС заборонить каву - тобто нібито нове розпорядження Євросоюзу стосується заборони "продажу певних продуктів, зокрема кави, якщо компанія не доведе, що її виробництво не пов’язане з вирубкою лісів". Серед інших політиків "Конфедерація" охоче повторила фейкові новини про нібито заборону теплових насосів з 2026 року. Також було поширено фейкові новини про те, що "ЄС хоче заборонити ремонт автомобілів старших 15 років" і що буде "припинено опалення палетами та дровами через обмежувальні стандарти якості повітря ЄС". Інтернет-користувачів особливо зворушило неправдиве повідомлення про те, що ЄС заборонив виробництво чіпсів зі смаком бекону.

Спотворення або перебільшення правил, запропонованих в ЄС, особливо впливає на користувачів, які є прихильниками партій, що критикують політику ЄС або, як у випадку з "Конфедерацією", навіть проголошують необхідність Polexit. Тому не варто очікувати, що така дезінформація зникне у 2025 році.